«Нові правила війни по-путінськи» – їх описує у газеті The Washington Post автор Моллі Макью. Вона каже, що ті, хто називає дії Путіна «поведінкою дев’ятнадцятого століття» дуже помиляються.
Натомість, вважає автор, навчений роками війни на Кавказі Путін пише нові правила - війни двадцять першого століття. В Криму нібито з нівідкіль з’явилися озброєні солдати. Військові, за яких Путін ніби-то не несе жодної відповідальності ані перед українцями, ані перед міжнародної спільнотою. Жодного генерала, з яким би можна вести переговори. Якщо почнеться кровопролиття, покласти йому кінець буде майже неможливо, впевнена автор статті.
І ще один важливий компонент нової тактики – кібер-пропаганда, у додаток до звичайної, у традиційних медіа.
Політичний аналітик Кевін Драм у публікації в Mother Jones спробував зазирнути в «очі Путіна». Він вважає,що «Путіним рухає страх». Шок від того, як швидко події розгорнулись у Києві. Почуття зради, коли домовленості 21 лютого були анульовані. Враженням від національного духу українців, діями нового українського парламенту, віддалення від нього найближчих соратників та просто звичайною панікою. Політика США чи Заходу тут мають мало значення, вважає автор статті.
Гірше, ніж цинізмом, називає тактику використання Путіним історії антисемітизму в Україні дописувач New York Times Амелія Ґлейзер. Проголосивши майданівців нацистами та фашистами, Путін грається на почуттях не лише 70 тисяч євреїв на пострадянському просторі, але почуттями наївного Заходу. Як буде виглядати той самий Обама, якщо він опиниться на боці неонацистів?
Втім, схоже, ані євреї, ані Захід на наживку Путіна не клюють. Рабин Київський і всієї України Яків Блайх заявив, що росіяни цілком та повністю пересмикують ситуацію. У склад нового уряду України увійшли представники кількох національних меншин. У відкритому листі група лідерів української єврейської громади звернулась до Путіна – «єврейська громада має різні думки щодо сьогоднішніх подій в Україні, але живемо ми в демократичній державі, де є місце різним поглядам».
Тим часом європейська преса концентрується не лише на політиці, але й на фінансах.
Британський Independent надрукував статтю про фінансові оборудки Юлії Тимошенко. Автори статті Марк Голлінґсворт та Джим Армітадж стверджують, що бачили звіт, в якому йдеться про 85 банківських рахунків, відкритих на ім’я колишньої прем’єрки та її родини.
Розслідування фінансів пані Тимошенко, йдеться у статті, було проведено лондонською юридичною фірмою ще у березні минулого року на замовлення Міністерства доходів та зборів України. Адвокат Тимошенко Сергій Власенко каже, що інформація, надана слідчим, була сфабрикована та є частиною великою пропагандистської війни.
«Розслідування було спонсороване Януковичем з метою дискредитації пані Тимошенко», – переконаний її адвокат Сергій Власенко.
Натомість, вважає автор, навчений роками війни на Кавказі Путін пише нові правила - війни двадцять першого століття. В Криму нібито з нівідкіль з’явилися озброєні солдати. Військові, за яких Путін ніби-то не несе жодної відповідальності ані перед українцями, ані перед міжнародної спільнотою. Жодного генерала, з яким би можна вести переговори. Якщо почнеться кровопролиття, покласти йому кінець буде майже неможливо, впевнена автор статті.
І ще один важливий компонент нової тактики – кібер-пропаганда, у додаток до звичайної, у традиційних медіа.
Політичний аналітик Кевін Драм у публікації в Mother Jones спробував зазирнути в «очі Путіна». Він вважає,що «Путіним рухає страх». Шок від того, як швидко події розгорнулись у Києві. Почуття зради, коли домовленості 21 лютого були анульовані. Враженням від національного духу українців, діями нового українського парламенту, віддалення від нього найближчих соратників та просто звичайною панікою. Політика США чи Заходу тут мають мало значення, вважає автор статті.
Гірше, ніж цинізмом, називає тактику використання Путіним історії антисемітизму в Україні дописувач New York Times Амелія Ґлейзер. Проголосивши майданівців нацистами та фашистами, Путін грається на почуттях не лише 70 тисяч євреїв на пострадянському просторі, але почуттями наївного Заходу. Як буде виглядати той самий Обама, якщо він опиниться на боці неонацистів?
Втім, схоже, ані євреї, ані Захід на наживку Путіна не клюють. Рабин Київський і всієї України Яків Блайх заявив, що росіяни цілком та повністю пересмикують ситуацію. У склад нового уряду України увійшли представники кількох національних меншин. У відкритому листі група лідерів української єврейської громади звернулась до Путіна – «єврейська громада має різні думки щодо сьогоднішніх подій в Україні, але живемо ми в демократичній державі, де є місце різним поглядам».
Тим часом європейська преса концентрується не лише на політиці, але й на фінансах.
Британський Independent надрукував статтю про фінансові оборудки Юлії Тимошенко. Автори статті Марк Голлінґсворт та Джим Армітадж стверджують, що бачили звіт, в якому йдеться про 85 банківських рахунків, відкритих на ім’я колишньої прем’єрки та її родини.
Розслідування фінансів пані Тимошенко, йдеться у статті, було проведено лондонською юридичною фірмою ще у березні минулого року на замовлення Міністерства доходів та зборів України. Адвокат Тимошенко Сергій Власенко каже, що інформація, надана слідчим, була сфабрикована та є частиною великою пропагандистської війни.
«Розслідування було спонсороване Януковичем з метою дискредитації пані Тимошенко», – переконаний її адвокат Сергій Власенко.
