Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:20
Київ – Частина кримчан, які є прихильниками приєднання півострова до Росії, кажуть, що чекають від Кремля більш високих зарплат і пенсій, ніж у них зараз, а також вливання мільярдів в розвиток інфраструктури півострова. Газета «Сегодня» опитала експертів, чи дійсно Росія мріє про вкладення грошей в Крим або переслідуються якісь інші цілі. Журналісти переконують, що РФ зможе заробити мільярди, а вкладати в півострів навряд чи стане. На думку експертів, від приєднання до РФ Крим навряд чи виграє, тому що у Росії немає причин витрачатися на півострів. Досить подивитися на політику Москви стосовно своїх регіонів і згадати приказку: «Багата Москва і бідна Росія». Про це йдеться в публікаціях під заголовками «Газ, флот, труби: чому Росії дуже потрібен Крим» та «Пенсій від Росії – казки».

Варіанти розвитку подій, окреслені політичними експертами газети «Україна молода», від найбільш драматичних до помірковано оптимістичних, сходяться в одній тезі: Україна втратила контроль над Кримом на роки. Наскільки реальною є можливість війни Росії проти України? І які є прогнози вирішення непрогнозованої ситуації в Криму? Варіантів два: трагедія або драма. Адже добра половина офіцерів та майже 80% контрактників мають у Криму дітей, сім’ї і полишати домівку не схочуть. У Генштабі України є, умовно кажучи, «партія голубів» і «партія яструбів», тих, хто схильний закликати до збройної відсічі. Поки перші переважають. Однак ситуація в Криму є патовою не тільки для України, але і для Росії. Докладніше йдеться в статті «Війна без пострілів».

Політики воліють про це мовчати, але факт є фактом: система європейської безпеки, образно кажучи, «накрилася мідним тазом», переконує дописувач газети «День». Так само, як і система угод про нерозповсюдження ядерної зброї та скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Адже Україна стала однією з чотирьох держав, які добровільно (хоч і під певним тиском з боку світової спільноти) відмовилися від ядерної зброї. А заодно Київ відмовився і від стратегічних наступальних озброєнь – від дальніх бомбардувальників і ракет великої дальності. Отож виникає закономірне запитання: а чи варто ж було так роззброюватися? Добре, стратегічні ядерні ракети та бомбардувальники навряд чи потрібні були Україні, а от тактичні ракети? Україна відмовилася від усього цього плюс від добудови кількох цілком сучасних кораблів, включно з ракетоносним крейсером, сподіваючись на дію систем міжнародної безпеки та на гарантії територіальної недоторканності. І що ж тепер? Світ наочно бачить, що Україна, яка демонструвала свою крайню миролюбність і на законодавчому рівні проголошувала нейтралітет та позаблоковість, не має чим – окрім солдатської мужності – зупинити навалу російських «зелених чоловічків» з наймодернішою зброєю в руках. А всі системи міжнародної безпеки і всі гарантії не спрацьовують. У разі, якщо Росія зможе бодай частково здійснити свої експансіоністські плани щодо України, список ядерних держав за кілька років може де-факто подвоїтись. І зупинити нову «холодну війну» з непередбачуваними наслідками зможуть лише ті, хто зупинить кремлівських агресорів. Про це наголошується в статті «Кримська криза: кінець мрії про без’ядерний світ?».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG