У суботу в сусідній з Україною Словаччині проходитимуть вибори президента, ймовірно, це буде лише перший тур. Словаки обиратимуть вже свого четвертого президента і цього разу вони мають великий вибір. У списку кандидатів на найвищу державну посаду зареєстровано 14 осіб, серед них є й жінка.
Сусідня з Україною Словаччина – одна з наймолодших європейських країн. Як незалежна держава вона з’явилась на мапі Європи після розпаду Чехословаччини у 1993 році. Словаччина свій європейський вибір зробила швидко, від 2004 року вона є членом НАТО і Європейського союзу, а також Вишеградської «четвірки», до якої входять ще Польща, Чехія й Угорщина. У 2009 році Словаччина ввела в обіг валюту євро.
За 20 років незалежності п’ять з половиною мільйонів словаків вже вчетверте обиратимуть президента. Першого – Міхала Ковача – обрав парламент, наступних – у відповідності до конституції обирають громадяни на прямих всенародних виборах.
Цього разу 14 кандидатів на президента відображають широкий спектр політичних і соціальних смаків. Серед кандидатів – лікарі, інженери, соціологи, журналісти і політики, найстаршому – кардіологу, незалежному кандидату Вільяму Фішеру 76 років, наймолодшій, і це єдина жінка у списку, Гелені Мезенскій – 41 рік. Між кандидатами – представники як лівих (комуністів і соціальних демократів), так і правих політичних сил, наприклад, Словацької християнської й демократичної унії. Є також кандидат, який представляє велику півмільйонну угорську національну меншину – це досвідчений політик Дюла Бардош.
Але все ж найбільше шансів має Роберт Фіцо (нині чинний прем’єр), голова пролівої партії соціальних демократів Smer («Напрям»). Незважаючи на економічні проблеми, втрату виборців, особливо в середовищі інтелектуальної еліти, виглядає, що саме Фіцо може виграти вибори. Причина цього, на думку оглядача впливового братиславського щоденника Sme Мірека Тода, у відсутності яскравого лідера на правому боці політичного спектру.
«Так, це правда, немає сильного кандидата. Я б сказав, що це криза правих партій, вони не мають політика, який би зміг притягнути на свій бік широкі маси виборців. Праві програли останні вибори, почали роз’єднуватись, деякі праві партії розпались на менші суб’єкти. Тобто, справді, правим бракує сильного лідера», – зауважує Мірек Тод.
У нового президента відносини з Україною не зміняться – експерт
Наразі найбільше реальною кандидатурою, яка б могла скласти конкуренцію Робертові Фіцо, є незалежний кандидат, відомий бізнесмен і меценат Андрей Кіска, ймовірно він дістанеться до другого туру виборів. Однак громадська думка схиляється до того, що четвертим президентом все ж стане нинішній прем’єр Роберт Фіцо.
За словами політолога, директора Дослідного центру словацької асоціації зі зовнішньої політики Олександра Дулеби, цей вибір не змінить характеру українсько-словацьких відносин.
«Я не думаю, що обрання пана Фіца президентом, якщо так дійсно буде, що воно якось вплине на відносини, тому що за конституцією Словаччини прем’єр-міністр Словаччини є основним гравцем у політиці – і у внутрішній, і в зовнішній політиці. Я не думаю, що тут будуть якісь зрушення», – зауважує політолог.
Словацькі аналітики чекають високої (понад 70 відсотків) активності виборців, однак вважають, що в першому турі президент не буде обраний, а лише в другому, який запланований на 29 березня. Новообраний четвертий президент Словаччини має скласти присягу 15 червня.
Офіційно місячний заробіток президента Словаччини, якого обирають на 5-літній термін, складає близько 8 тисяч євро.
Сусідня з Україною Словаччина – одна з наймолодших європейських країн. Як незалежна держава вона з’явилась на мапі Європи після розпаду Чехословаччини у 1993 році. Словаччина свій європейський вибір зробила швидко, від 2004 року вона є членом НАТО і Європейського союзу, а також Вишеградської «четвірки», до якої входять ще Польща, Чехія й Угорщина. У 2009 році Словаччина ввела в обіг валюту євро.
За 20 років незалежності п’ять з половиною мільйонів словаків вже вчетверте обиратимуть президента. Першого – Міхала Ковача – обрав парламент, наступних – у відповідності до конституції обирають громадяни на прямих всенародних виборах.
Цього разу 14 кандидатів на президента відображають широкий спектр політичних і соціальних смаків. Серед кандидатів – лікарі, інженери, соціологи, журналісти і політики, найстаршому – кардіологу, незалежному кандидату Вільяму Фішеру 76 років, наймолодшій, і це єдина жінка у списку, Гелені Мезенскій – 41 рік. Між кандидатами – представники як лівих (комуністів і соціальних демократів), так і правих політичних сил, наприклад, Словацької християнської й демократичної унії. Є також кандидат, який представляє велику півмільйонну угорську національну меншину – це досвідчений політик Дюла Бардош.
Але все ж найбільше шансів має Роберт Фіцо (нині чинний прем’єр), голова пролівої партії соціальних демократів Smer («Напрям»). Незважаючи на економічні проблеми, втрату виборців, особливо в середовищі інтелектуальної еліти, виглядає, що саме Фіцо може виграти вибори. Причина цього, на думку оглядача впливового братиславського щоденника Sme Мірека Тода, у відсутності яскравого лідера на правому боці політичного спектру.
«Так, це правда, немає сильного кандидата. Я б сказав, що це криза правих партій, вони не мають політика, який би зміг притягнути на свій бік широкі маси виборців. Праві програли останні вибори, почали роз’єднуватись, деякі праві партії розпались на менші суб’єкти. Тобто, справді, правим бракує сильного лідера», – зауважує Мірек Тод.
У нового президента відносини з Україною не зміняться – експерт
Наразі найбільше реальною кандидатурою, яка б могла скласти конкуренцію Робертові Фіцо, є незалежний кандидат, відомий бізнесмен і меценат Андрей Кіска, ймовірно він дістанеться до другого туру виборів. Однак громадська думка схиляється до того, що четвертим президентом все ж стане нинішній прем’єр Роберт Фіцо.
За словами політолога, директора Дослідного центру словацької асоціації зі зовнішньої політики Олександра Дулеби, цей вибір не змінить характеру українсько-словацьких відносин.
«Я не думаю, що обрання пана Фіца президентом, якщо так дійсно буде, що воно якось вплине на відносини, тому що за конституцією Словаччини прем’єр-міністр Словаччини є основним гравцем у політиці – і у внутрішній, і в зовнішній політиці. Я не думаю, що тут будуть якісь зрушення», – зауважує політолог.
Словацькі аналітики чекають високої (понад 70 відсотків) активності виборців, однак вважають, що в першому турі президент не буде обраний, а лише в другому, який запланований на 29 березня. Новообраний четвертий президент Словаччини має скласти присягу 15 червня.
Офіційно місячний заробіток президента Словаччини, якого обирають на 5-літній термін, складає близько 8 тисяч євро.
