Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:14

Андрій Шароградський

Мій рейс до Сімферополя з Москви був першим після оголошення офіційних результатів кримського референдуму. Поки летів, йшла сесія Верховної Ради Криму, яка повинна була ці результати затвердити. Напевно, слід було думати про символічність моменту, але хвилювали справи практичніші: чи залишаться, як і раніше, ввічливими «зелені чоловічки» з автоматами в аеропорту, хто буде «вести» літак при посадці – професійні авіадиспетчери чи представники «загонів самоорганізованих громадян». Який паспорт краще пред’являти при паспортному контролі – закордонний, в якому моє прізвище вписане, як і в посадковому талоні, латинськими літерами, чи внутрішній російський, щоб було менше запитань з приводу мети приїзду.

У Празі (я летів із пересадкою ) посадковий талон до Сімферополя мені видали не відразу. Схвильований співробітник аеропорту заходився дзвонити кудись, щоб переконатися, що туди зараз літають літаки. Позитивна відповідь прийшла швидко. Власне, тільки російські компанії зараз у Крим і літають, хоча летіти через Київ було б і швидше, і зручніше, і дешевше. Довелося робити гак. З Москви теж летіли, як кажуть, не по прямій. Судячи з повідомлень у пресі, літаки, котрі виконують рейси до Криму з Росії, оминають повітряний простір решти України. Ось у цьому обминанні, неприродності маршруту певна символіка і є.

Перед від’їздом увімкнув російський «Перший канал». Повідомлення про «блискуче проведений референдум» оминали інформацію про відкриту агітації в день голосування. У гордих заявах «кримського прем’єра» Аксьонова про повну відсутність будь-яких інцидентів 16 березня не містилося згадок про побитих і пограбованих журналістів, а таких випадків десятки. До речі, більшість репортерів у Сімферополі не мало можливості акредитуватися на референдумі; колеги діяли на свій страх і ризик. Багато солідних на вигляд «міжнародних спостерігачів» навряд чи захотіли б детально розповісти про свої біографії і належність до радикальних політичних рухів.

«Висока активність» кримських татар («нехай і нижче, ніж загалом по Криму») не пов’язувалася з фотографіями незалежних журналістів, надісланими з Бахчисарайського району. На них – пустельні виборчі дільниці та урни з декількома бюлетенями. Мого приятеля, якому я в неділю ввечері зателефонував у Севастополь, мій дзвінок застав на центральній площі міста у натовпі охоплених ейфорією людей. Чотири і два роки тому, коли я бував у Севастополі, від жодної людини я не чув навіть згадки про бажання стати громадянином Росії, хоча проросійськи налаштовані угруповання в місті були активні. Досить убогого вигляду бойові кораблі російського Чорноморського флоту навівали неприємні спогади про армійські (радянські) роки, а тактико-технічні характеристики кожного з цих кораблів детально перераховувала інтелігентного вигляду жінка-екскурсовод під час прогулянки на катері по севастопольській бухті.

Тепер на Крим очікує «щасливе життя» у складі Росії, яка, як висловився Сергій Миронов, «стала приростати землями». Щоправда, гроші в банкоматах у Криму, не зняти, той же мій приятель перед референдумом зробив запаси води і макаронів, а інтернетом гуляє копія постанови уряду Криму, який має допомогти уникнути введення карткової системи через ажіотажний попит на продукти. Курортний сезон цього року, схоже, зірваний. Приватну власність обіцяють зберегти, але от із «державною українською» нова влада обіцяє «розібратися» – дух захоплює від того, за які ласі шматки почнеться боротьба. Недарма на посаді спікера кримського парламенту опинилася людина, яка обдурила тисячі вкладників у будівництві житла. А «чоловічки» в зеленій формі уже дуже скоро «виявляться» все-таки російськими військовими. Хоч і вийде, що Путін збрехав...

Придивлявся уважно до тих, хто летів зі мною одним рейсом. Нормальна публіка. Той був у Москві у справах, той у гостях, хтось їде відвідати друзів. Усі, з ким говорив, сподіваються на краще. Звичайний рейс. Але вже в іншу реальність. Точка неповернення 16 березня пройдена.

Андрій Шароградський – спеціальний кореспондент Російської редакції Радіо Свобода в Криму

Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG