Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:20

Санкції Заходу проти курсу Росії на анексію Криму


Мітингувальник у Лондоні, 14 березня 2014 року

Мітингувальник у Лондоні, 14 березня 2014 року

Лондон – Європейський союз та Північна Америка опинилися в становищі, коли змушені засвідчити, наскільки Захід готовий не лише робити заяви, але й діяти на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

Росія до цього часу проігнорувала фактично усі заклики до стриманості у діях щодо України.

Уряд Путіна не пішов на переговори з Києвом, і проросійські сили в Криму за підтримки десятків тисяч російських військових провели поспішний, так званий «референдум» із передбачуваними результатами.

Ще до недільного «референдуму» в Криму світ вдався фактично до усіх можливих дипломатичних важелів тиску на Москву. У Раді безпеки ООН Росія опинилася на самоті.

Партнери у «Групі восьми» дали зрозуміти, що найближчим часом з Путіним говорити про співпрацю вони не зможуть.

Британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон звітував про це у парламенті.

«Реагуючи на те, що Росія вже зробила, ми домовилися про певні негайні кроки. Ми відклали підготовку до саміту країн «Групи восьми» в Сочі на невизначений термін. Як я зазначив у Палаті громад минулого тижня, на мій погляд, за теперішніх обставин було б абсолютно неправильним проводити саміт «Групи восьми» взагалі. Ми вирішили припинити роботу над новою всеосяжною угодою про відносини між Росією та Європейським союзом, і ми негайно припинили переговори щодо більш вільного візового режиму в рамках Шенгенської зони, якого так сильно домагалися російські міністри та делегації бізнесменів», – розповів британський прем’єр.

Подібні заяви осуду лунали з Вашингтона та з багатьох європейських столиць, але досі не дали бажаного безрезультатно.

Президент Путін робить вигляд, що російських війська не контролюють Крим. Москва досі не подала ознак готовності звернути зі шляху анексії Криму.

Британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ в інтерв’ю британському радіо у понеділок був змушений це визнати.

«Це правда, що жодних ознак компромісу чи кроків у бік деескалації з боку Росії досі не було. Я думаю, що Росії треба думати про довготермінові наслідки. Заходи, до яких ми вдаємося, розраховані на місяці і можуть мати наслідки на наступні роки», – каже міністр у той час, як залишаються сумніви щодо дієвості і наступних кроків.

Можливості Лондона

Услід за дипломатичними санкціями Москві погрожують економічними.

Лондон у цьому випадку міг би відігравати ключову роль, бо на лондонській біржі, наприклад, котуються акції кількох десятків російських компаній.

Активи росіян і російських фірм у Британії, за деякими підрахунками сягають 27 мільярдів фунтів стерлінгів (майже 49 мільярдів доларів США) .

Є чимало сумнівів, що Лондон ризикне заморозити якусь вагому частину цих активів. Хоча депутат від урядової Консервативної партії Джон Віттінґдейл рішуче зазначає: «Надзвичайно несприятливим стало враження, буцім уряд не готовий на рішучі кроки, воно склалося через оприлюднене фото документів у руках працівника Давнінґ Стріт. Я розмовляв на Давнінґ стріт 10, і мене запевнили, що той папір не свідчить про політику уряду. Той папір містив лише пропозиції однієї людини, яка брала участь в одному із засідань. Прем’єр-міністр налаштований значно рішучіше. І, як він заявив у понеділок у парламенті, ми готові вдатися навіть до таких кроків, які можуть створити проблеми для невеликої кількості людей у Сіті. Це набагато важливіше. Але також важливим є те, що немає сенсу запроваджувати односторонні санкції в цій країні, якщо гроші можуть просто бути переведені у Франкфурт чи деінде. Це треба робити на міжнародному рівні».

Про координацію дій міжнародної спільноти ми почуємо зокрема з Брюсселя. Тим часом уже зараз навіть ті країни, які у міжнародних угодах проголошували підтримку суверенітету України та непорушності її кордонів, однозначно кажуть, що військових засобів протидії російській агресії застосовувати не будуть.

Лондонський журналіст-коментатор та автор кількох книг про Росію Бен Джудда каже, що знає, на що розраховує Кремль.

«Путін побився об заклад. Він покладається на те, що західна еліта зараз найгірша із 30-х років. Він вважає, що Обама – більше професор і аналітик, аніж лідер, він вважає, що Камерон більше зацікавлений у захисті грошей банкірів, аніж у захисті українського суверенітету. Він вважає, що Франція більше зацікавлена у захисті контрактів для свого військово-промислового комплексу, ніж у безпеці Європи. Ось на що він сподівається», – сказав журналіст під час дискусії у Лондонській школі економіки.

Реалії

Також Путін покладається на те, що світ буде змушений рахуватися з реаліями на місцях.

Допомога Заходу у військовій галузі може бути більш технічною і полягати у допомозі українським Збройним силам
Даніель Гамільтон, фахівець зі східноєвропейської геополітики, зазначає: «Так, я вважаю, що Росія, на жаль, таки створює реалії в Криму. Досить лише поглянути на приклад Грузії, де триває фактична російська окупація Абхазії та Південної Осетії. Це показує, що коли Росія бере під контроль територію, то повернути її дуже важко. Очевидно, що західні уряди не можуть розглядати можливість військового втручання в регіоні. Але вони можуть або через НАТО, або на основі двосторонніх домовленостей, наприклад, допомагати стабілізаційним силам власне України. Український уряд уже оголосив про створення 60-тисячної Національної гвардії, щоб не допустити вторгнення Росії в інші регіони України. Тобто, допомога Заходу у військовій галузі може бути більш технічною і полягати у допомозі українським Збройним силам».

Даніель Гамільтон, разом з іншими співрозмовниками Радіо Свобода, також наголошує, що Україна та міжнародна спільнота загалом постали перед довготерміновою проблемою.

Українці мають досить моральної підтримки і очевидно, що ЄС та США і союзники тепер не зможуть вести справи з Росією так, ніби нічого не сталося.

Але реалії знову показують, що головний тягар вирішення українських проблем лежить саме на Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG