Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:02
Київ – Майдан став точкою відліку нових викликів для України. Вперше за 23 роки незалежності державі та суспільству потрібно навчитися надавати допомогу власним вимушеним переселенцям. Сьогодні на урядові та гарячі лінії звертаються сотні українських громадян з Криму. Найчастіше вони просять зарадити з житловим питанням. Але за цим постає цілий спектр інших проблем: від пошуків місця роботи до забезпечення педіатрів для немовлят, з якими на руках жінки змушені покидати свої домівки. Поки на урядовому рівні лише вирішують, як координувати допомогу кримчанам, на регіональному вже активно розселюють кримських татар та українців, які почуваються в небезпеці на свої рідній кримській землі.

Мешканка Севастополя Тетяна вимушена була залишити місто через російську окупацію. Дівчина каже, що будь-що не хоче «повертатися в Росію». Із Севастополя вона поїхала до Києва, звідки попрямує до Львова. Сподівається, що саме там їй та її друзям допоможуть з житлом та іншим облаштуванням. На запитання про те, яка допомога є найнагальнішою для втікачів від нового кримського ладу, визначеного російськими автоматами, відповідає: житло.

Повинен бути якийсь прихисток, тобто місце поселення, де можуть зупинитися біженці. Не ми одні, нас багато поїхало з Севастополя
«Повинен бути якийсь прихисток, тобто місце поселення, де можуть зупинитися біженці. Не ми одні, нас багато поїхало з Севастополя. Київ став перевалочним пунктом. У Києві ми шукали місце, де можна нам зупинитися. У когось є друзі, у когось – ні. Декому з нас довелося покинути роботу в Севастополі, в когось не дуже багато грошей на руках. Одне слово, деяким людям, які вимушені були поїхати, зараз справді важко», – розповідає дівчина.


Столиця готується приймати кримчан, Мінсоцполітики – забезпечувати соціальні виплати на новому місці проживання

Новопризначений голова Київської міської державної адміністрації Володимир Бондаренко у коментарі Радіо Свобода розповів, що, як керівник, уже мав досвід вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні. У 1986 році, коли вибухнула Чорнобильська АЕС, він був заступником голови одного з районів Києва. Пригадує, що тоді група киян, які були першими на отримання квартир у вже збудованому на вулиці Якуба Коласа будинку, відмовилася від помешкань на користь жителів Прип’яті. І після того ще рік чекала нового житла.

Сьогодні голова КМДА запевняє, що Київ активно долучиться до надання допомоги кримчанам, які полишають півострів. Він також звернувся до віце-прем’є-міністра Віталія Яреми щодо створення загальноукраїнського координаційного штабу з надання допомоги вимушеним переселенцям.

Вже дані вказівки соціальним службам Києва, також освітнім установам Києва, щоб вони були готові прийняти діток, прийняти дорослих, розмістити, надати житло, харчування, першу медичну допомогу
«Ми перші кроки тут зробимо. Вже дані вказівки соціальним службам Києва, також освітнім установам Києва, щоб вони були готові прийняти діток, прийняти дорослих, розмістити, надати житло, харчування, першу медичну допомогу, а далі будемо регулювати, скільки кримчан, що вимушені були залишити півострів, прийме Київ, скільки Чернігів, скільки Суми, тощо», – пояснює голова КМДА.

Міністр соціальної політики Людмила Денисова просить сьогодні донести до всіх кримчан, які вимушені залишати свої домівки, що вони в повному обсязі отримуватимуть усі свої соціальні виплати в інших регіонах і що можуть звертатися за інформацією на урядову гарячу лінію 0 800 507 309. Там, зокрема, кримчанам мають пояснити, куди потрібно звертатися в тому чи іншому регіоні щодо отримання пенсій, виплат по безробіттю.

«Всі соціальні виплати, які громадяни України отримували, мешкаючи на території Криму та в місті Севастополі, будуть отримувати й у інших областях. Ми ці виплати будемо їм забезпечувати», – наголосила міністр соціальної політики.

У коментарі Радіо Свобода, міністр повідомила, що уряд сьогодні створює координаційні центри при ОДА щодо допомоги кримчанам та покладає на місцеву владу відповідальність за розселення, надання медичної допомоги, доступу до шкільної освіти, працевлаштування та забезпечення соціальних виплат.

На антиукраїнську пропаганду івано-франківці відповіли відкриттям своїх домівок для переселенців

І поки на центральному рівні та в столиці ще тільки планують координувати надання допомоги кримчанам, у деяких регіонах уже діють гарячі лінії та координаційні ради.

Співголова Івано-франківської координаційної ради з питань надання допомоги населенню під час надзвичайних ситуацій Леся Аронець зазначає, що від 2 березня вони допомогли 80 переселенцям, які телефонували на їхню гарячу лінію (099 311 25 15). Загалом, за даними ради, в області зараз перебувають 200 кримчан, які були вимушені залишити свої домівки в АРК. З-поміж переселенців – багато мам з маленькими дітьми на руках, є немовлята 2013 року народження. Насамперед докладають зусиль, щоб забезпечити їм догляд педіатра. У найближчий час на Івано-Франківщині готуються прийняти родини українських військовослужбовців. При цьому допомогти їм зголосилися близько 6000 івано-франківців.

Яку «зброю» ми маємо у відповідь на російську пропаганду про «бандерівців»: це наші домівки, наші столи, до яких ми запрошуємо кримчан. Оце така наша «зброя»
«Це ті люди, які дали добро на розміщення кримчан, лишили всі свої координати, хто скільки людей може прийняти. Це показує, яку «зброю» ми маємо у відповідь на російську пропаганду про «бандерівців»: це наші домівки, наші столи, до яких ми запрошуємо кримчан. Оце така наша «зброя», – зауважує Леся Аронець.

Вона також пояснює, що їхня координаційна рада намагається працювати за міжнародними стандартами, забезпечуючи оформлення спеціальних тристоронніх договорів між власниками житла, переселенцями та тими, хто координує їх розселення. Це буде потрібне, якщо люди в найближчий час так і не зможуть повернутися додому, і має бути визначений їхній юридичний статус: внутрішньо переміщена особа, біженець, тощо.

«Маємо трьохсторонній орган, розроблений між стороною, яка приймає, стороною, яка прибуває, та координаційною радою. Цей договір гарантує безпеку, гарантує анонімність, медичний супровід, психологічний супровід, а також соціальний захист», – пояснює співголова координаційної ради.


«Дім друзів» відкриває свої двері для кримчан

Громадська ініціатива «Дім друзів» створена для допомоги кримчанам. Кожен, хто може допомогти житлом чи чимось іншим, може заповнити відповідну анкету. Кожен, хто потребує цього, може заповнити анкету, складену для вимушених переселенців з Криму. Відповідні анкети доступні на сторінці «Дома друзів» у Facebook. Там сьогодні шукають також ріелторів у Києві, які б могли допомогти винайняти житло за сприятливими цінами для тих, хто має можливість його оплачувати.

За два тижні функціонування «Дому друзів» до нього звернулися 60 родин з Криму, Донецької та Луганської області. Це родини, які мають намір або негайно, або в залежності від розвитку подій на півострові залишити його територію. Дехто з них хотів би продати свою нерухомість у Криму, дехто чекав результатів так званого «референдуму», щоб остаточно визначитися. Водночас, близько 150 людей повідомили координаторам «Дому друзів» про свою готовність допомогти з житлом. Хтось пропонує одне місце на кухні в однокімнатній квартирі, бо це все, що має, хтось – цілі порожні садиби.

Одна з координаторів «Дому друзів» Олександра Назарова розповіла Радіо Свобода, що гіпотетично майже кожна українська родина може допомогти тим, чиє життя поділене російською окупацією на «до» та «після».

Майже кожна українська родина може допомогти так чи інакше, починаючи від самих простих речей, як-от: небайдужість та особиста підтримка
«Майже кожна українська родина може допомогти так чи інакше, починаючи від самих простих речей, як-от: небайдужість та особиста підтримка. Люди, все життя яких сьогодні порушене російською окупацією, почуваються вкрай незахищеними», – зауважує Олександра Назарова.

Координатор «Дому друзів» відзначає, що органи влади починають реагувати на проблеми переселенців, але від них очікують оперативності та конкретики. Щоправда, в Україні наразі немає потрібної для цього законодавчої бази.

«У різних регіонів місцеві органи влади та центральні органи влади принаймні почали розуміти, що мають відстежувати цю ситуацію. Наразі все ще немає законодавчого акту, який би регулював статус вимушеного переселенця, тому що за 23 роки незалежності Україна з подібною ситуацією не стикалася. Для нас важливо щоб не лише прості люди, які готові селити кримчан у себе, але й держава звернула на цю проблему увагу», – переконана координатор «Дому друзів».

Крім того, саме державні органи уповноважені звертатися по допомогу до таких міжнародних інституцій, як Агенція ООН у справах біженців. Наразі громадські активісти очікують конкретних рішень від Міністерства освіти щодо гарантій безпроблемного прийняття кримських дошкільнят та школярів до освітніх закладів в інших регіонах, від Міністерства охорони здоров’я щодо гарантій надання належної медичної допомоги переселенцям, також від Кабінету міністрів створення урядової координаційної комісії.

Олександра Назарова зауважує, що настав час, коли ті українці, які зараз у безпеці, мають допомогти тим, хто вимушений тікати від повномасштабної військової окупації Росії.
  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG