Вікторія Веселова
Сімферополь – Без трьох майже сто відсотків кримчан хочуть возз’єднання з Росією. Таку думку висловили 83% кримських виборців, які взяли участь у голосуванні минулої неділі, 16 березня. Такі дані оприлюднює кримська влада. І, звісно ж, закликає весь світ визнати правдивість та чесність цих цифр. Проте є чимало факторів, які дають привід для серйозних сумнівів у такій чесності.Перший – самі виборці. Як відомо, ще за кілька днів до референдуму Центрвиборчком України заблокував доступ до єдиного держаного реєстру виборців України.
Координатор референдуму та перший віце-спікер кримського парламенту Григорій Іоффе тоді назвав це диверсією з боку України та запевнив, що дані про виборців у Криму є.
«Люди, що працюють у ЦВК, що заблокували реєстр, не розуміють, що у Криму неодноразово проводились вибори, тисячі копій списків виборців знаходяться у місцевих комісіях», – заявив він.
Останні вибори – парламентські – проводилися на півострові у жовтні 2012 році. Тобто 1,5 роки тому То ж використовувати сучасні оновлені дані на кримському «референдумі» ніяк не могли.
Більше того, як стверджує голова кримської організації Комітету виборців України Андрій Крисько, деякі виборчкоми взагалі використовували дані 1999 року. Уявіть, скільки людей за це час мігрували та помирали. Проте похибку вирішили виправляти просто по ходу «п’єси», вписуючи прізвища відсутніх у списках виборців просто від руки, за фактом їхньої присутності на дільницях.
Тепер щодо явки виборців. Є сумніви, що у «референдумі» приймали участь саме 83% кримчан. У Криму дійсно чимало патріотів Росії, але стверджувати про те, що усі такі, нечесно і неправильно. Вирахуйте з 1,8 мільйонів кримських виборців кримських татар, більшість з яких не визнають «референдум» і не приймали участі у голосуванні, а також кримчан, які через ситуацію у Криму вимушені були покинути півострів чи 16 березня перебували у відрядженнях (голоси кримчан, що у день референдуму знаходилися за межами півострова автоматично відкидалися) та просто пасивних громадян, котрих у Криму, судячи з минулих виборчих кампаній, немало.
Це підтверджують і спостерігачі громадського руху «Спільна справа». За їхніми оцінками, реальна явка у Криму не перевищувала 20%, а за даними Мустафи Джемілєва – 30%.
І нарешті про головне – порушення. Кримська влада та деякі запрошені нею «міжнародні спостерігачі» стверджують, що таких від час «референдуму» не було. Але місцеві журналісти та громадські активісти стали свідками таких, що не відповідають ані українському, ані російському законодавству.
Вони розповідають і про дивні автобуси з якимись людьми, що курсували між виборчими дільницями, і про те, як декому давали можливість голосувати кілька разів.
Мені особисто довелося бути присутній при тому, як одна жіночка на дільниці у Сімферополі пошепки просила члена виборчкому дати їй можливість проголосувати за себе та чоловіка, який не прийшов. І вона таки отримала два бюлетені, але з проханням кинути їх не по черзі, а разом, щоб ніхто не помітив. Звернутися до міліції з цього факту можливості не було, бо на території дільниці на той момент не було жодного правоохоронця.
І зрештою, навіть якби вони там і були, притягнути до відповідальності порушників було б неможливо. У Криму вже кілька днів заблокований Єдиний реєстр досудових розслідувань. Це означає, що жодному протоколу неможливо дати хід. Ані згідно українського законодавства, яке розпущений парламент Криму «скасував» на території Криму лише наступного дня, у понеділок, ані з боку російського, яке ще не запроваджене у Криму. За таких умов усі «темні справи» того дня так і залишаться безкарними. Така собі безкарна «чесність» «референдуму».
Вікторія Веселова – кримська журналістка
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
