Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:09

Не лише армію, але і ЗМІ треба посилено фінансувати, щоб не програти інформаційну війну – Наливайко


Гості «Вашої Свободи»: Олег Наливайко, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Інна Кузнецова: Володимир Путін розпорядився сьогодні «прийняти Крим» – розпорядився схвалити проект договору про «прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації». Блискавичний інформаційний криг і інший криг, який проводить Російська Федерація, порушуючи світовий порядок. Кажуть, що роль пропаганди не вирішальна, але значна у таких речах.

Пане Наливайко, Ви вчора призначені на цю посаду, але, зрозуміло, не могли не говорити керівництву держави про те, як будете протидіяти тому, що є з боку північного сусіда.


Головне – мобілізувати державний ресурс, щоб протидіяв пропаганді. Має бути штаб в Держтелерадіо і в РНБО, який щодня готує відповіді на виклики, які отримуємо від Російської Федерації. Біда об’єднує, мобілізує
– Безумовно, мені ставлять запитання, як розбудовувати роботу під час війни, часткової окупації і коли наступить мир. На мій погляд, зараз головне – це мобілізувати державний ресурс, щоб він протидіяв пропаганді. Таке забуте слово є – «контрпропаганда». Ми маємо видавати певні меседжі. Має бути певний штаб саме в Держтелерадіо і в РНБО, який щодня готує відповіді на ті виклики, які ми отримуємо від Російської Федерації.
Ми маємо підготувати нашу систему державного телерадіомовлення для того, щоб вона була готова до цих відповідей. Це для мене зараз ключове. Біда об’єднує, мобілізує.

– Якщо говорити про Перший національний канал, який взявся протидіяти російській «пропагандистській машині» тим, що почав проводити телемарафон російською та англійською мовами.

Я не знаю, наскільки англійською мовою дивляться Перший національний канал в Україні, яка кількість людей дивиться в Україні саме це, наскільки це цікаво для українців, які фактично не знають англійської мови, на жаль, або ж звикли дивитися Перший національний канал українською, а тут для них з’являється російська зовсім несподівано.

Це можливість протидіяти? Чи це просто якась соломинка, за яку хапаються?

Багато хто має проблеми з майбутнім працевлаштуванням, намагається показати, як віддані ідеалам. Це не говорить, що вони є професіоналами
– Я думаю, що зараз дуже багато хто намагається прийняти з якихось гарних планів рішення, але які абсолютно не підтверджені ні фахівцями, ні в медіагалузі, ні в галузі суто журналістській. І тому треба, щоб цей центр все ж таки запрацював.

На сьогодні багато хто в силу того, що має якісь проблеми зі своїм майбутнім працевлаштуванням, намагається показати, як вони віддані ідеалам. Але це не говорить про те, що вони є професіоналами.

– Як будете тоді чинити з керівництвом як національних телекомпаній, радіокомпаній, так і обласних телерадіокомпаній?

Тому що не секрет, що багато з колективів були притиснуті. Я не заперечую при цьому вини самих журналістів, які працювали під тиском. Мало хто зміг собі дозволити звільнитися. Вони працювали під тиском, працювали під «темниками» і висвітлювали процес інформаційний саме так, як вимагала того державна машина.

– Перше, що ми вчора з головою Комітету з питань свободи слова та інформації Миколою Томенком зробили, то це замовили поточні моніторинги, як висвітлюють обласні державні телерадіокомпанії події зараз. Особлива увага ОДТРК, які працюють у південно-східних регіонах. Бо вони зараз, як можна сказати, «на лінії фронту». Тут треба буде приймати рішення дуже оперативні. І ми думаємо, що мине буквально декілька днів, і ми зрозуміємо, як зараз іде висвітлення. Ми подивимося, наскільки професійно працювали компанії впродовж останніх 2-3 місяців. Але зараз в першу чергу треба зробити відповіді на ті виклики, особливо «прифронтових» областей.

Другий момент. Послухаємо трудові колективи. Це найкраща є відповідь на те, як той чи інший керівник працював. І третє. Найближчим часом ми сформуємо громадські ради у всіх ОДТРК. Оця медіа-спільнота, яка зараз об’єдналася бідою, яка сталася, у захисті журналістів, у захисті України, ми маємо її потенціал використати, щоб всюди громадські активісти, які себе зараз дуже добре зарекомендували, що в Києві, що в регіонах, чули громадську раду. Це буде якийсь форпост, який не буде дозволяти відкат потім назад.

Для нас це дуже важливо. І саме, коли ми послухаємо їх, коли послухаємо трудові колективи, зробимо зміни. Але в цих областях треба буквально впродовж тижня це робити.

– Ви, зважаючи на такий напіввійськовий час, опиняєтеся, з одного боку, в ситуації, коли потрібно протидіяти агресорові і займатися контрпропагандою, а з іншого боку, Вам потрібно займатися роздержавленням. Що має переважати? Як це має співіснувати, ці абсолютно два різних завдання?

Про суспільне телебачення і радіомовлення, реформування друкованих комунальних і державних ЗМІ, зміни до закону про інформацію і про доступ до публічної інформації. На сьогодні готові
– Одна з головних причин, чому я, власне кажучи, і погодився на цю посаду, що, по-перше, потрібно підставити плече на сьогодні в захисті інформаційного простору у форс-мажорній ситуації, по-друге, наша спільнота лобіювала і просувала декілька ключових законів медіа-ринку. Один із них – це про суспільне телебачення і радіомовлення, а другий – це про реформування друкованих комунальних і державних ЗМІ, третє – це зміни до закону про інформацію і про доступ до публічної інформації. Вони на сьогодні готові. Деякі з них уже проголосовані у парламенті.

– Рада Європи висловила підтримку. Здається, що сьогодні.

Ключове – голосування у парламенті. Маю підтримку медіа-спільноти, голови комітету керівництва країни
– Так. До речі, я минулий тиждень увесь провів у Страсбурзі. Ми якраз працювали з експертами по всіх цих законах. Отримали експертні висновки. Отримали гарантії певної підтримки, методичної у першу чергу, в ході впровадження цих законів.

Але дуже делікатний момент на сьогодні – це те, що відбувається. Нам треба подивитися терміни впровадження закону з двох точок зору. Один – це те, що ми зараз у стані інформаційної війни. Друга позиція – це наш стан бюджету. На сьогодні в тому бюджеті мають бути закладені якісь гроші на підтримку, на розвиток. Ми маємо порахувати, що у нас є, і вже тоді чітко встановити, проголосувати і встановити ці терміни.

Для мене ключове завдання – це голосування у парламенті трьох законопроектів. Маю підтримку медіа-спільноти, маю підтримку голови комітету і маю підтримку керівництва країни.

– Так ставалося впродовж 20 років, що керівництво країни завжди, поки в опозиції і не прийшло до влади, всіма силами виступає за перетворення державних мовників на суспільні, а потім, як тільки приходить до влади,0 про це забуває.

– Є принципова різниця ситуації. Перше – Майдан, а друге – сильні громадські медіа-організації, які зараз мають вплив, мають підтримку Майдану. Якщо зараз ми цього не зробимо, не проведемо ці законопроекти, я думаю, що вони ніколи не пройдуть.

– Мабуть, Вам в унісон говорить керівник Асоціації мовників Катерина М'ясникова.

Катерина М'ясникова: Наша політика має нарешті перетворитися з процесу до досягнення результатів. Коли мета буде, я думаю, що інструменти знайдуться. Головне – це і мета, і воля.

Ми, на жаль, не навчилися в першій революції цьому, але в другій революції маємо головний висновок зробити, що все рівно кожний буде особисто відповідальний. І прикриватися відсутністю політичної волі – це не ефективно. Зараз, у такий час, є велике вікно можливостей. Якщо навіть будуть ситуації, в яких хтось буде чинити перепони реформі створення суспільного мовлення, то одна заява керівника Держтелерадіо щодо того, що йому не дають реалізувати реформу, приверне таку шалену увагу громадськості, яка зможе всі ці перепони подолати.

Громадськість має голос. І це головне.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка (переклад): У першу чергу треба закрити всі ті телеканали, які всі чотири роки працювали проти України.

І ще питання. Телеканал «Планета» чий? Там біжучий рядок «Брати-слов’яни, об’єднуйтеся в одну державу!». В яку державу? У Росію?!

І ще питання. Перший національний канал – цей самий Бенкендорф, потомок, який ще при Миколі І був? Чи вже інший?

– Що стосується закриття, то я думаю, що зараз тут мова йде не про українські канали, а про російські, які транслюються. Це питання Нацради. Над ним зараз активно працює РНБО. Ви запитували, то я думаю, що «РТР-Планета» малося на увазі з паном Кисельовим небезвідомим.

Що стосується Національної телекомпанії України, то на сьогодні її вже давно не очолює Бенкендорф. Зараз вивчаються кадрові пропозиції і те, що безпосередньо має бути з Національною телерадіокомпанією, які зміни.

– До речі, наскільки вистачить цієї сили громади і голосу громади, аби не піддатися під чиїсь лобі? Бо ми ж у президентській кампанії.

«В корзину» набридло працювати. Ми маємо використати цей момент
– Якщо вистачило сили громаді зламати хребет владі Януковича, що, здавалося ще декілька місяців, було неможливим, то я думаю, що на сьогодні голос громади тут ключовий. І
незважаючи на те, що йде виборча кампанії, на сьогодні я абсолютно переконаний, що нам вдасться у тому плані рухатися.

От Катерина М'ясникова дуже чітко сказала: наш загальний настрой, керівників громадських організацій, які працювали, нам уже, як то кажуть, «в корзину» набридло працювати. Ми маємо використати цей момент.

– Маємо записане запитання заздалегідь від експерта ЗМІ, журналістки «Телекритики» Світлани Остапи.

Світлана Остапа: Пане Олеже, чи будете Ви тепер як голова Держкомтелерадіо наполягати на якнайшвидшому ухваленні закону про суспільне мовлення, роздержавленої друкованої преси? Яке Ваше бачення, чи потрібно суспільних мовників створювати на базі існуючих державних мовників, чи краще їх створювати з «нуля», а державне мовлення ліквідувати взагалі?

– На перше запитання Ви вже частково відповіли.

– Я ж кажу, що ключові моє питання – це ті три законопроекти, над чим я збираюся працювати. Це для мене справа честі.

Що стосується того, на базі чого створювати, то я більше, безумовно, займався законом (я є одним зі співавторів закону) про роздержавлення друкованої преси.

Що стосується суспільного мовлення, то мені здається, що той ресурс, який на сьогодні є, державне, то треба на його базі створювати. На сьогодні, я думаю, немає у держбюджеті грошей «з нуля» запускати цей проект.

– З іншого боку, зараз працює «Громадське радіо» і Громадське ТБ», створені ентузіастами-журналістами. Наскільки плануєте використовувати цей потенціал?

– Безумовно, треба використовувати цей потенціал. Якщо зараз наші колеги створюють цей проект практично без якихось інвестицій, без технічних можливостей, і воно підвищує і рейтинги телекомпанії, і радіокомпанії, то треба просто їм допомагати, треба знайти такі точки застосування в системі телебачення.

– Як Ви будете працювати на Крим? З сьогоднішнього дня це невизнана частина території Російської Федерації, яку ніхто не визнає, крім самої Російської Федерації. Але Російська Федерація має «РТР-Планета» в Україні. Чому б не мати на території, я вже не кажу, що на території всієї Російської Федерації, а хоча б Криму щось, що говорило б про те, що Україна турбується про тих людей, які, залишаючись на території Криму, захочуть бути громадянами України?

– Я як голова Спілки журналістів, то ми тим займалися. Одне з головних питань – це захист, фізичний захист наших колег у Криму. Ми намагаємося всілякими можливостями допомогти, захистити, причому працюємо на якихось товаристських підходах.

– Це більше гуманітарний напрямок.

– Гуманітарно-юридичний, правовий.

– А стосовно інформаційної політики, вже державної?

Ми повинні відновити мовлення на Крим
– Перше – це ми повинні відновити мовлення на Крим. Для мене це трошки несподіване призначення. Учора, чесно кажучи, тільки в парламенті буквально ми дійшли до тієї згоди, що я займаюся цим напрямком. Треба подивитися, чим займається зараз УТР. Є телекомпанія, яка повинна працювати на безпосереднє донесення наших основних меседжів. Треба подивитися. На сьогодні працюють у ФМ-діапазоні ще радіокомпанії. Нам треба взагалі технічні можливості дуже уважно подивитися.

Те, що ми це проспали і не були готові до подібних дій, з одного боку, а з другого боку, Російська Федерація однозначно готувалася дуже давно до цих заходів, то на сьогодні якихось таких порад, що треба зробити, я їх не знаю. Мені треба вивчити в першу чергу технічне питання: як донести?

– Запитання ще одного слухача.

Слухач: Дуже добре, що Вас назначили! Є проблема. У нас іде інформаційна війна, а такий потужний ресурс, як радіо фактично не використовується. От приклад Криму чудовий. УКВ передатчики відключили. Але у нас є потужний потенціал – середні і довгі хвилі. У всьому світі це стратегічний ресурс. У нас він не задіяний. Передавач у Броварах знищений. Той, що працює в Миколаєві на Крим, – дуже мала потужність. Передавачі в Харкові, в Донецьку, у Львові практично не працюють. Російські на 1200 кіловат – шалена потужність! Наші – не чути.

Будь ласка, займіться цим питанням. Це стратегічне питання безпеки держави. Ніхто цим до Вас не займався. Це напівзнищено. Так що хотів би почути українське радіо на середніх і довгих хвилях. Не тільки на ФМ. Бо ФМ тільки на 30 км чутно.

– Ми якраз після цього ефіру домовилися обговорити технічні можливості радіокомпаній. Знову ж таки підкреслюю, що дуже багато зроблено помилок технічних, які зараз такі от політичні наслідки мають.

– От з цими технічними помилками – це знову ж таки значні гроші на сьогоднішній день.

Держава фінансує армію, тим самим рядком мали б фінансувати ЗМІ, на сьогодні програємо інформаційну війну
– Треба вивчати. Але на сьогодні те, що ми фінансуємо, держава фінансує армію, то я думаю, що тим самим рядком мали б фінансувати якраз і дії ЗМІ, тому що ми на сьогодні просто програємо ту інформаційну війну. Вона йде паралельно.

– Якщо ми хочемо інформаційний продукт, спрямований на українського глядача і слухача, перетворити на громадське мовлення, то, з іншого боку, те, що називається УТР, мовлення на закордон, має залишатися державним?

– Я думаю, УТР має залишатися державним. Єдине, що до нього такі принципи залишкового підходу. Ми на одній з колегій Держтелерадіо, минулий керівник ще УТР каже: нас на сьогодні чують в Уругваї. Але це можна, як анекдот розповідати, як нас там чують. Головне – це те, чим ми це наповнюємо. І друге. Програма УТР має бути чітко цілеспрямована на того глядача, який має споживати цей продукт. А не так, як нас хтось слухає в Уругваї. Хто? Для чого? І з чим ми туди виходимо?

– З іншого боку, нас не чують у Криму. Так?

– Так.

– Чи усвідомлюєте Ви, що з Вашими бажаннями створити громадське мовлення, роздержавити комунальні ЗМІ Ви маєте розформувати Держтелерадіо з часом?

– На мій час роботи вистачить. Але знову ж таки, я так думаю, центр прийняття якихось інформаційних рішень далі лишиться за Держтелерадіо. Може, того механізму впливу на телерадіопростір безпосередньо прямого не буде. Але є інше. Є спостережні ради, є громадські ради – от через них треба зробити. Але цю роботу однозначно треба проводити. Не може держава бути власником такого ресурсу.

– Ви маєте на увазі роздержавлення, так?

– Так.

– А який період часу треба на роздержавлення, як Ви вважаєте, як людина, яка займалася роздержавленням з боку громадськості, як голова Спілки журналістів? За скільки часу це можна зробити?

Маємо 50-60 заявок, хто хотів би увійти в пілотний проект роздержавлення
– Ми працювали по закону щодо роздержавлення друкованих комунальних ЗМІ, то бачили, що має бути рік чи два пілотний проект, а потім рік чи два роздержавлення залежно від бюджетних можливостей, залежно від політичної ситуації. Оце таким чином. Чи «рік плюс два», чи «два плюс два». Дуже важливий пілотний проект.

Ми, Спілка журналістів, на сьогодні маємо приблизно 50-60 заявок тих, хто хотів би увійти в пілотний проект. Щоб це далі було справою честі, що ми впродовж цього року разом з ОБСЄ, які нам обіцяють допомогу, з Радою Європи, спеціалістами, з польськими колегами, які вже проходили, маємо зробити дуже гарні проекти. Щоб потім зробити роботу над помилками і вже переходити до цього процесу роздержавлення.

– Це якщо йдеться про комунальні ЗМІ невеличкі, які, з одного боку, годують місцевих журналістів, не дають їм там пропасти, але, з іншого боку, є потужним інструментом місцевої влади.

Як же бути з великими телекомпаніями, радіокомпаніями? Якщо це затягнути на два роки, як ідеться про комунальні ЗМІ, то це знову нічого не буде.

– Тут якраз два різні. Одна справа з друкованими виданнями. Це такий термін. Суспільне телебачення має набагато скоріш проходити.

– У який період?

– Десь рік-півтора.

Єдине – що зараз, бо я для себе все ж таку паузу витримав, сталася інформаційна війна, і у нас такий військовий стан. Тут треба подивитися. Ми не можемо робити дуже різкі зміни. Нам треба на сьогодні мобілізований ресурс тримати. Подивитися, як розвиватиметься ситуація. Якщо не було б цієї проблеми з Російською Федерацією, то впродовж року це питання повинне бути вирішене.

– Сьогодні Вас представлять колективу Держкомтелерадіо. Вже якісь кроки Ви почали робити. Коли Ви зайдете зі своїми пропозиціями і почнете обговорювати питання, як мають працювати державні великі компанії, то чи має там залишатися старе керівництво, яке зараз повністю підтримує нову владу, а ще три місяці тому підтримувало стару владу?

У мене є знайомі на Луганщині, які розказували, що у селах немає фактично комерційних каналів, є УТ-1, «РТР-Планета» і ще щось. Там говорили про те, що Кисельов – це хороший журналіст, молодець, це взірець! Я кажу: я не розумію, як це може бути, що це взірець? Це чиста пропаганда. Ні! Пропаганда – це українське телебачення, яке говорить про те, що в державі все добре, а насправді ми сидимо без роботи, без засобів до існування – Кисельов це показує.

У нас мають бути свої «антикисельови»
– По-перше, створення контенту. У нас мають бути свої «антикисельови». Другий момент – як це технічно донести? На сьогодні у селах, якщо вже про Луганщину говорити, є УТ-1 і є місцева ОДТРК. ОДТРК, власне, державна телерадіокомпанія місцева несе місцеву інформацію. Тут дуже важливо. Я і тому казав, що першими ми маємо промоніторити, що там є за продукти. Саме там прийняти навіть скоріше якесь кадрове рішення.

– Очевидно, що там керує ставленик партії, яка була при владі. Бо там зачистка інформаційного простору була повна.

У Києві має робитися якісний інформаційний контент, потім поширюється через ОДТРК
– Напевне.

І другий момент. Я вже вдруге у цю, як кажуть, «воду вступаю», бо в 2009-2010 роках займався як виконуючий обов’язки голови Держкомтелерадіо. Ми тоді створювали проект, коли в Києві має робитися якісний інформаційний контент, який потім поширюється через систему ОДТРК. Я думаю, що ми поновимо цю роботу. І саме тут будемо робити (я не хотів би пану Кисельову стільки уваги приділяти) дійсно якісні продукти в Києві, які потім поширюватимуться і по ОДТРК.

– Вже через громадське мовлення чи ще як державне?

– На першому етапі як державне.

– Зараз багато комерційних каналів перефарбувалися, не перефарбувалися, але працюють по-іншому. Наскільки роль олігархів буде змінена, з Вашої точки зору? Чи з’явиться ринок ЗМІ? Чи канали будуть іграшками олігархів, як і було раніше?

У приватних ЗМІ працював. Приватна власність має бути захищена
– По-перше, коли ми знову ж таки говоримо про інформаційну війну, нам не треба шукати тут якогось розбрату, а треба зараз мобілізувати весь ресурс. Якщо зараз ресурс розвернувся у сторону захисту інтересів України, мені здається, що ми якось маємо відкласти якісь інші питання, використовувати можливості цього телеканалу, того чи іншого ресурсу.
На сьогодні сформована власність. Зараз, Ви знаєте, є деякі проекти про націоналізацію каналів. Я більшу частину своєї трудової кар’єри в приватних ЗМІ працював. Мені здається, що приватна власність має бути захищена. Не треба з цього починати. Але це моя особиста думка.

– Будемо бачити. Бажаємо Вам успіху у роздержавленні!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG