Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:53

«Сім’я» відпочивала не лише в «Межигір’ї»


Київ – Вертолітний майданчик, мисливські вишки, масові вирубки лісів, приватна садиба й клітки з амурськими тиграми та бурими ведмедями – ось що лишилося після незаконних господарів у національному природному парку «Білоозерський» під Києвом. Після перемоги Майдану в Україні починають відчинятися ворота до заповідних парків, як-от «Залісся», «Білоозерський», «Синьогора». Десятиліття ці території були закритими для простих українців. Можновладці попередньої епохи використовували їх як власні резиденції для розваг і переговорів. Українці не могли туди потрапити ані на екскурсію, ані на відпочинок. Кореспондент Радіо Свобода побувала в парку «Білоозерський».

Від грудня 2009 року впродовж півроку на території «Білоозерського» мали постати адміністрація національного природного парку з науковими, екоосвітніми, природоохоронними відділами. 7014 гектарів мали б бути поділені на заповідну частину, територію для рекреації, доступну простим українцям, та територію для господарської діяльності. Саме це передбачав указ президента Віктора Ющенка «Про створення національного природного парку «Білозерський». Територією рекреації «Білоозерський» таки став, але лише для обраних.

До лютого 2014 року «Білоозерський» залишився закритою для зовнішнього світу територію, де сьогодні журналісти та екологічні активісти відкривають наявність, замість адміністрації національного парку, приватного маєтку, вертолітного майданчика та кліток з амурськими тиграми й бурими ведмедями. Перші належать до міжнародної Червоної книги, другі – до української Червоної книги й на їхнє утримання потрібен спеціальний дозвіл Міністерства екології.

Ніде на в’їздах до парку не знайти знаків, які б вказували на заповідний статус території. Натомість на вертолітному майданчику видніються відносно свіжопофарбовані, чітко виведені розмежувальні смуги.

Охоронці приватного маєтку, який значиться, як база відпочинку «Хантер Хаус», категорично відмовляються говорити на камеру. Поза нею на запитання про власників, називають фірму «Голдвейн». Запевняють, що полювати сюди в останні роки не приїжджали, а мисливські вишки будувалися ще «для Кучми». Охочіше розповідають, що до цього маєтку навідувався Автомайдан і перелякав дуже тварин.

Цей візит був невипадковим, адже фірму «Голдвейн» активісти пов’язують з родиною очільника ліквідованого міністерства доходів та зборів Олександра Клименка.

«Найімовірніше в «Білоозерському» були незаконні вирубки лісу» – експерт

Головний спеціаліст відділу розвитку природно-заповідного фонду департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів Анастасія Драпалюк відзначає, що в «Білоозерському» могли проводитися полювання й що територія сьогодні належним чином не охороняється.

«На сьогоднішній день тільки розроблено положення про національний природний парк. Але немає актів на землю, не передані. Не створена спеціальна адміністрація для цього національного природного парку. Та територія, яку ми побачили, не є в належному стані. Вона не охороняється, найімовірніше, там були незаконні вирубки лісу. Ми бачили дуже багато вишок для полювання, хоча на території природного заповідного фонду це заборонено», – коментує побачена експерт Міністерства екології.

Екологи після огляду парку одразу ж відзначили чималу кількість місць вирубок. Встановити на місці, чи є вони незаконними, складно, потрібно знайомитися з відповідною документацію, якщо така в принципі існує.

Зоолог з Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України Марина Шквиря наголошує на тому, що двох тигрів та двох ведмедів, яких можна побачити у дворі «Хантер Хаусу», утримують з порушенням правил безпеки і не забезпечують їм усіх належних умов, зокрема вона відзначає, що в амурських тигрів помітне ожиріння, нерозвинені м’язи. Крім того, охоронці гладять їх та годують з рук, що суворо заборонено робити навіть професійним доглядачам.

«Потрібно враховувати, що це великі хижаки, за ними потрібний відповідний професійний догляд. Для цього ті, хто за це відповідає, повинен мати певну кваліфікацію. Потрібно знати, яким має бути раціон, ветеринарія, що робити в разі надзвичайної ситуації. Людина, яка доглядає за такими тиграми, має дотримуватися техніки безпеки, повинна знати поведінку тварин, коли в них настає статева зрілість у природі, а коли в умовах неволі. Якщо люди утримують одну-дві тварини, вони здобувають певний досвід, але його не достатньо, щоб усе це гарантувати. Це потребує постійних контактів зі спеціалістами, з професіоналами, з кимось, хто працював з великою кількістю таких тварин», – пояснює експерт.

Марина Шквиря також зауважує, що українські фахівці з утримання хижаків керуються насамперед Червоною книгою України та міжнародними стандартами. Приватні власники тигрів і ведмедів натомість керуються власними інтересами й втіхами, перевозячи невідомо на яких умовах через кордон чи купуючи вже в Україні тварин, внесених до міжнародної та української Червоних книг.

Експерт відзначає, що в Україні вже є прецедент, коли людина отримала два роки умовно за незаконне тримання в неволі ведмедиці, яку використовували для цькування собак під час полювання.

Нещодавно до «Хантер Хаусу» навідався представник Державної екологічної інспекції. Наразі вирішуватиметься питання, що робити далі зі знудженими в клітках тваринами. Ті, хто купував хижаків для власних втіх й утримував на території національного природного парку, їх кинули де-факто напризволяще. Охоронці кажуть, що їх можуть перевезти до приватного заповідника «Казка» в Криму, звідки нібито їх і взяли. Ще один варіант: передати двійку бурих ведмедів до реабілітаційного центру в національному природному парку «Синевир». Що робити з амурськими тиграми, яких у світі лишилося близько тисячі, наразі не відомо. В українському законодавстві не існує ніяких механізмів для захисту таких видів тварин, наголошують зоологи. Зрештою, такі рідкісні тигри з далеких країв і не мали б опинитися на території природного парку під Києвом. Поки що вони там і залишаються під опікою групи охоронців.
  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG