Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:50

Бжезінський: Путіна можна запевнити, що Україна не буде у НАТО


Збігнев Бжезінський, політолог, радник Центру стратегічних і міжнародних студій

Збігнев Бжезінський, політолог, радник Центру стратегічних і міжнародних студій

Патріарх геополітики Збігнев Бжезінський у центрі Стратегічних та Міжнародних досліджень говорив про можливі варіанти діалогу Заходу з Кремлем.

«Звісно ж Україна має право бути європейською за духом, але членом ЄС вона не стане ще багато років, і ми можемо запевнити, що вона не буде членом НАТО», – заявив експерт.

«Можна ще спробувати донести до Путіна, що ми не ставимо за мету втягнути Україну в НАТО та перетворити на країну, яка відкрито вороже ставиться до Росії; переконати Росію працювати разом над відновленням України економічно та в інших сферах, бо Росія теж у цьому зацікавлена».

Бжезінський зауважує, для оцінки ймовірних кроків США і Заходу щодо Путіна треба спочатку зрозуміти, чи готові самі українці боронити свою країну.

«Хай нам скажуть, Чи вони готові вони реально захищати свою територію. Бо тоді ми можемо ще чіткіше заявити Путіну – не іди на цю авантюру, бо наслідки підуть по зростаючій».

Бжезінський проти військової допомоги Україні. Заявляє, що йому не подобається навіть ідея передачі українським військовим американських військових пайків.

«Думаю нам треба сказати, що ми не у стані війни, ми не обіцяємо, що вв’яжемось у війну, але якщо Україна чинитиме спротив, то Захід морально її підтримає. Фінляндія чинила спротив у 1939-му та 40-му, коли напав Сталін. Це створює тиск, потребу зробити щось додаткове. І якщо Україна про це заявить, то Путіну доведеться зважати, чи він справді може вести війну такого рівня у серці Європи з огляду на нинішній стан російської економіки – а він дуже поганий – та порівняно слаборозвинений стан його війська, яке лише проходить модернізацію».



Бжезінський вважає, що Путін шукає швидкої перемоги, щоб Україна або розпалась, або там почались заворушення. Він каже, що Захід має конструктивно дати зрозуміти, такі сподівання марні, бо у він теж має свої інтереси. Але зрештою – каже «Збіг» – порятунок потопаючих, це справа самих потопаючих.

«Давайте готуватись до екстреної ситуації, включаючи всі можливі заходи, але також давайте вести діалог з Росією про те, що ми готові до альтернативного сценарію, і можемо працювати разом. Але треба наголосити, якщо українці чинитимуть спротив, вони не лишаться на самоті. Не треба казати росіянам, що саме ми зробимо. Давайте спочатку про це з українцями поговоримо. Путін дивиться зараз на українців – хай покажуть, що реально цінують територіальну цілісність і готові іти на жертви, щоб її захистити. Росіяни у Криму діяли за принципом, якщо буде спротив – відступимо і відхрестимось. Думаю, так станеться і в Україні».

Роджер Коген з «Нью-Йорк Таймс» додає – ситуація небезпечніша, ніж здається декому.

«Не знаю, чи це нова Холодна війна, чи ні, але ми тепер маємо усвідомити: у Росії тепер не партнери, а супротивники», – говорить оглядач.

Про Росію, як супротивника не говорить генсек НАТО Андерс фог Расмуссен.

Втім, на його думку, ситуація у Криму це дзвінок – Євроатлантичній спільноті час прокинутись.

Він каже, що дії Росії – це найбільша загроза європейській безпеці та стабільності з кінця Холодної війни.

«По-перше через масштаб, це одне з найбільших переміщень військ за десятиріччя. По-друге – через важливість – йдеться про свободу 45 мільйонів людей та їх право робити власний вибір. І третє – тому, що це криза на кордонах НАТО».

Расмуссен вважає, що легко та швидко дати відсіч світовим хуліганам не вийде: демократії ведуть діалог і зважують всі варіанти.

«А ще тому, що використання сили ми вважаємо останніми засобом, а не найпершим», – каже генсек НАТО.

Русмуссен говорить про ревізіонізм 21-го сторіччя, порушення Росією міжнародних зобов'язань. Каже, єдиний спосіб протистояти – єдність Європи та Північної Америки.

НАТО вже переглядає весь обшир співпраці з Росією, втім лишає простір для дипломатії.

Расмуссен резюмує – Росія порушила принципи на яких вибудовується співпраця у світі.

«Тому вести справи, як звикли, більше не можна».

Ексклюзивно для «Голосу Америки» ситуацію коментує колишній посол США до Іраку Крістофер Гілл. Він вважає, що поки Європа не позбудеться енергозалежності, крутого повороту у відносинах із Росією бути не може.

«Російські енергоресурси є важливою частиною ситуації ще з кінця 70-х , коли Росія почала будувати енергопроводи до Європи до країн східної та західної Європи, які стали залежними від російських вуглеводнів. Ця ситуація справді обмежує свободу цих країн у прийнятті рішень».

«Я знаю, що Польща аналізувала, що можна зробити спираючись на поставки Балтійським морем. вони хочуть диверсифікувати джерела енергоресурсів. Але провідне питання тут – економічні переваги для країн. Думаю, що Росія використовує складність ситуації для тиску на ці країни. Саме тому, вони шукатимуть шляхи до диверсифікації, незважаючи на вартість», – каже дипломат.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG