Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:51

Анатолій Ковальський: це був жах, це справжні звірі...


Звільнені в Криму активісти Олексій Гриценко, Юрій Шевченко, Сергій Супрун, Михайло Давиденко, Максим Тривиденко, Андрій Щекун та Анатолій Ковальський (фото з Facebook)

Звільнені в Криму активісти Олексій Гриценко, Юрій Шевченко, Сергій Супрун, Михайло Давиденко, Максим Тривиденко, Андрій Щекун та Анатолій Ковальський (фото з Facebook)

Олексій Козакевич

Сімферополь – Після ультиматуму, поставленого офіційним Києвом, напередодні сепаратистська влада Криму звільнила вісьмох раніше викрадених людей. Серед звільнених – командувач ВМС України контр-адмірал Сергій Гайдук, Олексій Гриценко, Юрій Шевченко, Сергій Супрун, Михайло Давиденко, Максим Тривиденко, Андрій Щекун та Анатолій Ковальський. Коли записував телефоном це інтерв'ю з одним із активістів української громади автономії Анатолієм Ковальським, захопленим разом з головою Всекримської Української Ради Андрієм Щекуном 9 березня «самообороною Аксьонова», той уже перебував у Херсоні. Каже, відвезли кількох колишніх заручників до лікарні, встигли помитися, поголитися і подати заяви про злочин проти них до правоохоронних органів та почати процедуру відновлення документів. Паспорти, права, інші документи у них відібрали нападники, як і телефони, ноутбуки та автомобіль Ковальського.

– Анатолію Йосиповичу, як себе почуваєте після більш як 10-денного полону?

Себе я більш-менш почуваю нормально. Одне лиш – душевне, психологічне подавлення. Все це було пережити важкувато. Мене не били, як людину у віці більш-менш жаліли. А Андрія Щекуна тричі жорстоко допитували. Втретє просто заклеїли рота, зв'язали руки, ноги, катували. А потім зняли мотузки і почали допитувати. Це було жахливо, нелюди однозначно...

– Де вас тримали, Ви знаєте?

Води не було абсолютно, умови однозначно скотські. Сидіти було ніде, лежали прямо на підлозі
– Тримали в обласному військкоматі, в підземеллі, де сауна. Води не було абсолютно, умови однозначно скотські. Сидіти було ніде, лежали прямо на підлозі, пилюка, бруд. Я навіть не думав, що такм можна ставитися в наш час до людей. Ми ж не якісь злочинці.

– Як саме відбулося ваше затримання?

– Ми з Андрієм (Щекуном) пішли зустрічати поїзд з Києва з прапорами, які передали для святкування ювілею Тараса Шевченка. «Самооборона» виставила очеплення на вокзалі. Вони схопили нас із прапорами, відвели до міліції – у лінійний відділок на залізничному вокзалі. І показово, що міліціонери стояли, ніби нічого й не сталося. Ті нам руки викручують, б'ють, кидають на землю, а міліціонерам байдуже.

– Куди вас потім відвезли?

Хтось із охоронців проговорився, що це військкомат. Всі 10 днів ми сиділи із зав'язаними очима
– Нам зав'язали очі і вже потім ми дізналися, що відвезли нас до республіканського військкомату. Слово за слово, хтось із охоронців проговорився, що це військкомат. Всі 10 днів ми сиділи із зав'язаними очима.

– Вони казали, чому ви там?

– Нічого не казали. Й ніякого статусу нам не дали – ні військовополонених, ні якихось злочинців. Взагалі, жодного слова за що нас затримали. Зате наслухалися багато ганебних, образливих слів, причому, не лише в наш бік, але й на адресу дружин, дітей. Особливо Андрієвим рідним діставалося... Я був шокований. Це, що, нам пропонують жити в такому суспільстві? Це нам таке звільнення принесли? Це просто жах, це справжні звірі...

– Вони казали, хто вони такі?

«Беркутівці» не приховували, хто вони, грозилися розправою за те, що ми, мовляв, були на Майдані
– Вони представлялися «самообороною», потім приходив «Беркут». «Беркутівці» не приховували, хто вони, грозилися розправою за те, що ми, мовляв, були на Майдані, стріляли в них. І були, як ми зорієнтувалися за мовою та діями, російські «фахівці».

– Що вони хотіли від вас, що випитували?

– По-перше, вони казали, що виловлюють тих, хто нібито хотів вчинити теракти перед референдумом. Потім у них, таке враження, була одна інформація, що людей на майданах хтось проплачує, що вони стоять за гроші. Тож вишукували, випитували, хто це все фінансує. І ще виловлювали всіх приїжджих. Андрій Щекун, як публічна особа, більш відомий. То вони вибивали з нього всю інформацію – де, куди, що, кому телефонував, хто організовував, тощо. Дякувати богу, що витримали і лишилися живі. Щодня був страх втратити життя – погрожували розстріляти, брязкали автоматами. Це було жахливо, настільки важко було морально це перенести... Це все тепер здається нереальним...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG