Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:23

Україна може збільшити видобуток традиційного газу на 30% – Паскуаль


Київ – Цього тижня у Брюсселі мають відбутися переговори щодо реверсного постачання в Україну газу зі Словаччини. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив колишній посол США в Україні, а нині голова американського Бюро Держдепартаменту енергоресурсів Карлос Паскуаль. За його словами, нова ціна російського газу для України буде близько 380 доларів за тисячу кубів, а Київ має шукати альтернативних шляхів постачання енергоресурсів, і не лише газу, але і ядерного палива.

– Зараз в українських газових сховищах залишається фактично буферний газ. За оцінками фахівців, палива вистачить лише на перший тиждень квітня. Пане Паскуаль, на Вашу думку, що зараз, йдеться про короткотермінову перспективу, Україна мусить робити?

– Сьогодні (21 березня – ред.) ми мали дуже детальну розмову з міністром Проданом, з робочою групою, з якою ми співпрацюємо вже багато років, щоб оцінити питання на довготермінову і короткотермінову перспективу. Зараз це питання не тільки надважливе, але, спираючись на питання, які ми обговорювали з урядом, я думаю, що в такій ситуації перше, що треба – це вирішити те, як диверсифікувати джерела постачання газу.

Україна наразі докладає зусиль, щоб реалізувати потенціал і повернути постачання газу з Західної Європи в Україну, як це у минулому робили з Польщі та Угорщини. І зараз йде активне обговорення між Словаччиною і Україною. Цього тижня у Брюсселі відбудеться зустріч щодо того, як організувати постачання газу у реверсному напрямку зі Словаччини.

Країни-транзитери газу. Наприклад, Україна мала угоди з німецькою компанією RWE щодо постачання газу в Україну.

– Але Ви знаєте, що зараз Україна може отримати реверсний газ через Польщу, Угорщину. Проте це незначні об’єми газу. Що ж до Словаччина, то компанія Eustrem має контракт із «Газпромом» і «Газпром» блокує постачання газу до України.

Крим на 80% залежить від постачання електроенергії з континентальної України

– Зараз газ Україні постачає «Газпром». І одна з речей, які слід враховувати, якщо є найбільший постачальник, то потрібно вести переговори з цим постачальником, чи можна домовитися на комерційних умовах, на інших в інтересах обох сторін. Це важливо враховувати в цей проміжок часу.

Щодо найближчої перспективи, то Росія – найбільший постачальник на цьому ринку. І «Газпром» головний постачальний газу на європейському ринку. І підтримка постачання російського газу на європейський ринок – це також важливо, адже це дозволить реверсне його постачання назад до України. Це важливі питання, які треба вирішувати у транспарентний комерційний спосіб.

Чимало людей зараз припускає, чи Росія зупинить постачання газу в Україну. Я думаю, що найголовніше, щоб усі сторони усвідомили, що є для всіх важливо, щоб у довготерміновій перспективі – побачити надійного комерційного гравця. Крим, наприклад, на 80% залежить від постачання електроенергії з континентальної України. Тобто треба враховувати інтереси всіх сторін у процесі. Що станеться, коли припиниться постачання газу? Від цього найбільше втратять звичайні, пересічні українські. Надважливе завдання зараз відділити комерційні інтереси від політичних.

– За кілька тижнів Україна отримуватиме газ по 500 доларів за тисячу кубометрів. Наразі Україна не має таких грошей.

Використовувати питання постачання газу як політичного інструменту не мудро з російського боку

– Зараз Україна сплачує 286 доларів за тисячу кубометрів, але з квітня ця ціна буде близько 380 доларів за тисячу кубометрів. Ціна зростатиме. Це буде ціна приблизно така, як у Західній Європі. Може, трошки більша. Але це набагато менше, ніж люди сплачують у Китаї, в Японії, чи в Індії. Ці питання слід опрацювати.

Не можу робити якісь припущення щодо того, що ж буде. Я думаю, що використовувати питання постачання газу як політичного інструменту не мудро з російського боку. І я сподіваюся, що цього не буде у довготерміновій перспективі. Слід наголосити на тому, що Росія може бути надійним постачальником, і цю репутацію треба зберігати для Заходу. І на цій базі треба, щоб всі сторони були зацікавлені у веденні переговорів з цієї позиції.

– Але ж Ви знаєте, що Росія, «Газпром» використовують газ, як зброю, не тільки проти України, але й проти Європи. І це продовжується…

– Саме так. Це траплялося в минулому, і, зрештою, Росія мала наслідки від цього. Європа зробила величезні зміни у своїй політиці стосовно газопостачання.

Давайте поглянемо, що трапилося? У 2009 році було припинене постачання газу через Україну. З того часу Європа ухвалила регуляторні акти, які зупинили положення контракту. Якщо, наприклад, Німеччина чи Франція купують газ, якщо ж він потрапляє на їхню територію, стає їхньою власністю. В результаті цього є багато інвестицій в інфраструктуру, що дозволяє диверсифікувати газ з заходу на схід, зі сходу на захід.

Зараз на західноєвропейський газовий ринок газ постачається з багатьох джерел: з Норвегії, з Нігерії, що створює конкуренцію. Конкуренція дозволяє найбільшим енергетичним компаніям у Західній Європі заново проводити переговори, щоб зменшити «газпромівську» ціну. Отже, в решті-решт це зміцнює у Західній Європі здорову конкуренцію на ринку газу.

Більшість людей не усвідомлюють ті зміни, які відбулися в регуляторній політиці Західної Європи. Завдяки цим змінам, у Європу постачається газ із багатьох місць. У 2012 році «Газпром» не був головним постачальником газу і не був лише одним.

– Пане Паскуаль, Ви вважаєте, що зараз Європа розуміє, що потрібно застосовувати якийсь інструмент, щоб припинити не тільки залежність України від російського газу, але й решти Європи?

– Перш за все я вважаю, що Європа усвідомлює рівень залежності України від російського газу. Європа докладає чималих зусиль, щоб зменшити цю залежність і підтримати Україну. Ми тісно співпрацюємо з єврокомісаром з енергетичних питань ЄС, з керівниками України, щоб спільно діяти, думаємо які додаткові джерела постачання газу можна зорганізувати в Україну, які є можливості щодо реверсного постачання газу з Європи до України. Обговорення цього питання відбудеться у Брюсселі під час зустрічі.

Як я зазначив раніше, найбільші зміни відбулися у газопостачанні до Європи. Збільшилася конкуренція, і зараз Європа у кращому становищі, ніж була кілька років тому. Тобто вона може обирати, у неї є варіанти щодо джерел постачання зокрема газу. Ясно, що ці зміни відбуваються не за день. Треба, щоб відбулися не тільки політичні зміни, але й інфраструктурні зміни, інвестиційні, щоб були можливості і потенціал. Це просувається світом, тому що є глобальна інфраструктура, термінали, газопроводи, дистрибуційні центри. Наприклад, в минулому постачальник був на одному кінці труби, а споживач на іншому, були дуже залежні політичні стосунки. Але коли з’являється кілька джерел постачання, кілька газогонів, то з’являється конкуренція.

– Що ж до короткотермінових заходів. Коли, наприклад, Україна може отримати газ зі Словаччини?

– Переговори розпочинаються. Це реалістично. І можна досягти домовленостей за короткий період. Коли? Не можу робити припущень. Але коли Україна і Словаччина домовляться. Але не є нереалістичним домовитися до кінця року, щоб отримувати реверсний газ зі Словаччини. І вони мають подивитися на те, наскільки є спроможними, щоб реалізувати цю можливість.

– Пане Паскуаль, що має Україна робити негайно, найближчий місяць, щоб не платити 500 доларів за тисячу кубометрів газу? Чи може зараз українська влада звернутися до Стокгольмського арбітражного суду, щоб оскаржити цю ціну?

– Я не можу говорити за Україну щодо юридичних кроків. Наразі відбуваються дискусії. Кажуть, що ціна виросте з 286 доларів до 386 доларів. І обидві сторони мають вести переговори .

На жаль, є реальність – Україна останніх 20 років своєї незалежності цілковито залежна від постачання газу з Росії. Цього за один день, на жаль, не зміниш. Вона починає робити кроки, щоб диверсифікувати, і має продовжувати у цьому ж дусі. Це не антиросійський захід, а проукраїнський захід.

Є інші варіанти, які можна розглядати. Наприклад, Балтійські країни будують термінали зрідженого газу. Це може бути корисним для балтійських країн і для України, щоб мати свої сховища зрідженого газу у Балтиці для постачання в західну Україну. Є дуже багато варіантів, які можна розглядати.

Найважливіше, на що слід зважати – власний видобуток в Україні. За останніх 20 років видобуток становив 20 мільярдів кубічних метрів на рік. Вона використовувала технології 1970-х років. Якщо Україна залучить приватні інвестиції і сучасні технології в існуючі джерела видобутку газу, то можна збільшити видобуток. І це можливо, якщо йдеться про природній газ, збільшити його виробництво в Україні на 30%. Тобто завдяки сучасним технологіям. За кілька років це має стати можливим завдяки контрактам, які наразі обговорюються з компаніями Shell і Chevron. Це дуже реалістичні кроки.

Треба робити ці кроки негайно. Слід створити умови, щоб технології і інвестиції надходили вже до існуючого виробництва. Тому що завдяки цим перспективам у майбутньому, наприклад, якщо у вас є міст, то він має з’єднувати щось з чимось – треба цей міст прокладати і рухатися далі.

Чи робить українська влада щось для того, щоб покращити ситуацію?

Дуже важливі нові контракти щодо сланцевого газу в західній України


– У нас була дуже конструктивна розмова сьогодні (у п’ятницю) з українською стороною. Ми обговорювали те, які результати у країн по всьому світу щодо залучення інвестицій, технологій у виробництво природнього газу. Тут нічого не треба винаходити Україні. Є досвід, є практика. І ми погодилися розглянути те, як існуючий досвід можна реалізувати в Україні.

Щодо контрактів, то є можливість обговорити подальші кроки розширення потенціалу, що контракти, які підписуються, будуть реалізовані. Дуже важливі нові контракти щодо сланцевого газу в західній України. Ми в США робимо все можливе, щоб поділитися нашим найкращим досвідом зі збереження довкілля, збереження якості води, тощо, щоб цей досвід і ці технології, якщо є якісь негативні наслідки, були корисними.

– Але у нас немає гарантій, що, наприклад, на Олеській площі достатньо сланцевого газу, оскільки компанія Chevron навіть ще не почала буріння.

– Так Ви маєте рацію, немає гарантій. Треба рухатися далі – робити розвідку. Але треба зрозуміти, що компанії, які заходять, вкладають сотні мільйонів доларів своїх грошей, щоб винайти ці ресурси, застосовують найліпші технології і приватні ресурси для цього. Є ризик. Але це не ризик у сліпу. Це ризик, який ґрунтуються на комерційних рішеннях менеджерів. І вони ухвалюють комерційні рішення, оскільки вони хочуть заробляти гроші. І вони вкладають гроші, оскільки думають, що це гарна перспектива.

– Пане Паскуаль, щодо ситуації у Криму. Чи матиме вона вплив на роботу компаній Shell і Chevron, які працюють зараз в Україні?

– Вони зараз ведуть переговори, щоб встановити проекти на офшорних ділянках. Наскільки відомо, вони зупинили всі переговори і будь-яку діяльність у нинішній ситуації в Криму.

– Щодо ядерної енергетики… Практично всі українські атомні станції працюють на російському ядерному паливі. Завод із виробництва ядерного палива в Україні має будувати російська компанія ТВЕЛ. Що Україна може зробити у цьому напрямку?

– США і Україна певний час співпрацювали щодо ядерного палива для атомних станцій з компанією Westinghouse. Ядерне паливо, яке було розроблене для України, випробувалося і показало, що може працювати разом із ядерними тепловими збірками. Зараз «Енергоатом» і компанія Westinghouse отримали висновок – всі модифікації, які зроблені, є прийнятними. Це відкриє можливості для більшого у подальшому постачання ядерного палива.

– США – один з найбільших виробників газу. Чи може Україна отримати імпортований газ зі США?

США стали великим виробником газу. Найперша партія зрідженого газу, який може надійти в Україну, з’явиться не раніше, ніж наприкінці 2015 року

– США стали великим виробником газу. Ми наразі видаємо ліцензії на експорт газу зі США. Почнемо експортувати газ наприкінці 2015 року. Згідно більшості нових ліцензій, що видаються, експорт почнеться не раніше, ніж у 2017-2018 роках. Це слід враховувати. Та кількість газу, що вийде на глобальний ринок, створить відповідну конкуренцію. Це не є розв’язанням проблеми у короткотерміновій перспективі для Україні. Найперша партія зрідженого газу, який може надійти в Україну, з’явиться не раніше, ніж наприкінці 2015 року

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG