Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:03

Експерт: дії влади на Майдані підпадають під визначення – злочин проти людяності


Активісти виносять пораненого товариша під час розстрілу спецпризначенцями людей на Майдані, 20 лютого 2014 року

Активісти виносять пораненого товариша під час розстрілу спецпризначенцями людей на Майдані, 20 лютого 2014 року

Римський статут було підписано влітку 1998 року на Генеральній Асамблеї ООН, а у 2002-му році розпочав роботу Міжнародний кримінальний суд, який керується статутом. Штаб-квартира суду знаходиться у Гаазі, Нідерланди, однак засідання можуть проводитися будь-де. Завдання суду – розслідувати та судити винних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді.

Практикуючий професор міжнародного права Гарвардського університету, Алекс Вайтінґ три роки координував роботу слідчих та прокурорів у Міжнародному кримінальному суді (скорочено МКС). До того, кілька років був адвокатом у Міжнародному кримінальному трибуналі у справах колишньої Югославії.

За його оцінкою, розстріл демонстрантів на Майдані Незалежності в Києві, може бути охарактеризовано Міжнародним кримінальним судом, як злочин проти людяності.

«Злочини проти людяності стаються там, де відбуваються масштабні або систематичні атаки на цивільне населення, як то вбивства, тортури, переслідування, не людське поводження з цивільними особами. Звинувачення, які звучать на адресу попереднього уряду України в нападах на демонстрантів, можуть бути визнані, як злочини проти людяності», пояснює професор Вайтінґ.

Справу у суді може розпочати країна, яка ратифікувала Римський статут або ж визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на своїй території. Справу можуть також ініціювати прокурори суду, якщо злочин стався на території таких країн. В окремих випадках, відкрити справу може попросити Рада Безпеки ООН.

«У випадку злочинів проти людяності, прокуратура проводить розслідування, щоб встановити чи достатньо доказів, що особи запровадили політику чи план знищення цивільних, що є основою визначення злочину проти людяності. Прокурори дивляться, чи були систематичні накази чи плани нападати на цивільних. Чи були у результаті здійснені різні злочини, як то вбивства, тортури, арешти або інші знущання».

Після того, пояснює роботу суду професор Вайтінґ, прокурори передають доказову базу суддям, які вирішують чи достатньо доказів для висунення офіційних звинувачень. Якщо судді вирішують розпочати справу, вони видають ордер на затримання підозрюваної особи.

На сьогодні 122 країни світу ратифікували Римський статут. Приєднання до них відкриє для України цілий арсенал юридичних можливостей, які вона немає зараз, переконаний Алекс Вайтінг.

«Якщо Україна ратифікує Римський статут, вона отримає юридичні ресурси, експертів, слідчих, прокурорів Міжнародного кримінального суду. Це дозволить упевнитися, що люди, які здійснили злочини в Україні, не залишаться без покараними».

У разі, якщо Україна відкриє справу у МКС проти людей звинувачених у злочинах проти людяності, розслідувати справу буде прокуратура суду. Слідчі мають право співпрацювати не лише з державою-позивачем, а й іншими урядами, у разі якщо вони мають серйозні докази.

За словами професора, принаймні теоретично, судити людей звинувачених у злочинах проти людяності, можна навіть, якщо вони сталися до того, як країна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на своїй території. Вайтінґ вважає, що статут це дозволяє, якщо сама країна дає на це згоду. Щоправда визнає, що це дискусійне питання.

На сьогодні, МКС розглянув чи продовжує розглядати справи понад трьох десятків людей звинувачених у злочинах проти людяності та геноциді. Максимальне покарання для визнаних винними, тридцять років, в окремих особливих випадках довічне ув’язнення.

Україна не єдина країна, яка підписала але досі не ратифікувала Римський статут. Загалом 31 держава світу, з тих чи інших причин, не зробили цього. Поміж них США та Росія. МКС, хоча і був створений у рамках ООН, вважається незалежною установою і існує на внески своїх членів

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG