Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:40
З анексією Росією українського Криму кримські татари фактично потрапляють під юрисдикцію нових законів Москви. Такі норми загрожують перетворити кримських татар на «екстремістів» та обіцяють в перспективі нові суворі переслідування цього корінного народу на українському півострові.

Російськомовні ЗМІ вже розпочали атаки на кримського бізнесмена Ленура Іслямова, котрий одночасно є власником дуже популярного в Криму і в Україні незалежного телевізійного каналу ATR, який транслюється з Сімферополя.

Нещодавно проросійський інтернет-ресурс ridus.ru критикував Іслямова за нібито «дестабілізацію соціально-політичної і міжетнічної ситуації в Криму та плямування Червоної Армії через фінансування відомого вже фестивальними нагородами фільму 2013 року про виселення кримських татар із півострова у 1944 році.

Інші проросійські ЗМІ вже плямують Іслямова як «національного зрадника», «екстреміста» та навіть представника «Аль-Каїди».

Усі ці сценарії добре відомі кримським татарам із Росії. Ось що каже про це Радіо Свобода журналіст Айдер Муждабаєв, котрий живе в Москві: «Цей сценарій уже випробуваний щодо людей, яким можна «пришити» належність до ісламу. В Татарстані теж були випадки, коли людей оголошували прихильниками екстремістських організацій. І зі встановленням твердішої влади у Криму будуть висувати такі ж звинувачення, що якщо ти (кримський) татарин, то цілком можливо, що ти якийсь екстреміст… Ленур Іслямов дуже багато зробив, особливо останніми роками, для розвитку кримськотатарської мови, культури, він зробив цей канал, ATR, найпопулярнішим у Криму, і не тільки серед (кримських) татар, а й серед росіян, серед усіх верств населення Криму».

Натиск на кримських татар з боку російської влади в Криму посилюється

Натиск проросійських ЗМІ на Іслямова – це лише частина більш широкої тенденції наступу на кримських татар, як зауважують експерти.

Напруга у взаєминах між кримськими татарами і етнічними росіянами в Криму посилилася з кінця 80-х, коли корінний народ цього півострова почав повертатися із вимушеного вигнання з рідної землі. Тепер кримські татари кардинально відхилили так званий «референдум» від 16 березня в Криму щодо приєднання до Росії.

Обіцянки нової кримської влади під егідою Москви розширити права кримських татар залишаються лише словами. А от утиски цього корінного народу і погрози на його адресу вже почалися.

В інтерв’ю 19 березня журналістам заступник глави сумнівного уряду Криму Рустам Теміргалієв (казанський татарин із родини промосковських лідерів в Казані) вже пригрозив припиненням діяльності в Криму ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка офіційно зареєстрована в Україні і нараховує до 10 тисяч членів із числа кримських татар. У Росії ця організація внесена до переліку «екстремістських».

17 березня мусульманин Іван Селенцов був заарештований за розповсюдження в Сімферополі російськомовного «Корану». Його адвокат Еміль Курбедінов каже Радіо Свобода, що Селенцова утримують у місці для алкоголіків і звинувачують його у «дрібному хуліганстві»: «На час «референдуму», може, була якась усна вказівка щодо мусульман, не знаю. Він займався тим, що роздавав Корани. Ми можемо лише гадати, за що його… Був інцидент на Чонгарі, на блок-пості, де йому сказали: чому в тебе поголені вуса, а борода є, ти, мабуть, вахабіт, і так далі – от, може, через це номери (машини) записали. І машина його зникла, ми не можемо машини знайти».

Кримські татари у роздумах, що їм робити далі. Адже президент Росії Володимир Путін обіцяв у розмові з почесним головою меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, що він дасть вказівки не переслідувати кримських татар в Криму.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Robert Coalson.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG