Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:23

Максим Карпаш

(Рубрика «Точка зору»)

Не можна сказати, що питання ціни природного газу раніше нікого не цікавило – навпаки, це стало питанням, експертами у якому стали практично всі жителі України. Цьому стану речей є пряме пояснення: останнє десятиліття Росія використовує енергоносії як інструмент економічного й політичного тиску на будь-яку інституцію (державу чи підприємство), якій вона продає цей енергоносій.

Переважна більшість дискусій з приводу цін на природний газ в Україні ведеться з певним відтінком фаталізму – начебто нам нікуди подітись: газ дорогий і отримати його ми можемо тільки з Росії. Чомусь із першим положенням (про високу ціну) сумнівів чи суперечностей не виникає – чути тільки про альтернативні шляхи постачання. Моя ж думка, яку я постараюсь тут висловити: природний газ є товаром, і мислити про нього необхідно категоріями не тільки ціни, але і якості.

Для пересічного українця може видатись дивним, але у Європейському союзі громадських дискусій про ціну газу на кшталт українських практично не чути. Вони переживають, в основному, з приводу того, щоб потік енергоносіїв з Росії взагалі не припинився. Встановлення ціни є питанням ринку. В Україні ринку природного газу в його дійсному сенсі немає, тому і питання ціни регулюється неринковими механізмами. Мало того, попередні уряди, несвідомо чи свідомо, формували суспільну думку не на професійному рівні, а на побутовому – використовуючи категорії, далекі від теми «вітчизняний добуток», «промислові споживачі», «політична складова»…

Описана ситуація є несправедливою стосовно всіх споживачів природного газу. Різні ціни на газ для різних категорій споживачів є системою, яка не може бути вигідною будь-кому, крім самих керівників такої системи. Чи можна собі уявити різні ціни на бензин для промислових споживачів та приватних осіб? Чи на продукти харчування? Різні ціни створюють базу для корупції, роблять нарощування власного видобутку не реальним.

Хочу висловити свою думку з цього приводу і запропонувати всім усвідомити, що нам треба не тільки говорити про Європу, але й почати робити зважені кроки на цьому шляху.

Регулювання ринку газу в Україні

У зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ), набуває особливої ваги питання узгодження позицій України із постачальниками та споживачами природного газу. Очевидно, що ціна природного газу повинна залежати від його якості. Як це, наприклад, встановлено для бензинів залежно від октанового числа. Зрозуміло і третьокласнику, що на 95-му бензині автомобілі їздять скоріше, ніж на 80-му.

Основним показником призначення природного газу є питома теплота згоряння, і його числове значення також зафіксоване в угодах на постачання газу в України з Російською Федерацією.

Оперативне та достовірне визначення цього показника газу дасть змогу прив’язати до його якості ціну, вартість транспортування та зберігання. Необхідно зазначити, на правовому рівні в Україні це питання регламентується в:

– Постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 2246 від 9.12.1999;

– Постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 476, від 29.05.2003 року.

В даних документах регламентовано порядок дій у випадку виявлення неякісного газу, проте в жодному з нормативно-правових документів не встановлено як реалізувати це положення про оперативне та достовірне контролювання якості природного газу.

Для більшості технологічних процесів відсутня технічна можливість визначення теплоти згоряння природного газу в режимі реального часу поряд з вимірюванням витрати природного газу. Це не дозволяє ефективно керувати процесом згоряння природного газу при зміні його складу в часі, що впливає на якість продукції – особливо в хімічній і металургійній промисловості. Власний досвід щодо різниці у швидкості приготування їжі кожній господині в Україні говорить, що якість газу залежіть від сезону, а інколи і від часу доби.

Для вимірювання цього параметру існують калориметри або хроматографи (найбільш поширені і вони є на всіх газорозподільчих підприємствах), або піти шляхом встановлення пристроїв, розроблених в нашому університеті (готові до впровадження, проте справа буксує з огляду на політичну складову).

Широке впровадження такого класу пристроїв дозволить привести у відповідність до 3-го Енергетичного пакету Європейського союзу систему комерційних розрахунків за спожитий природний газ і вивести його на новий для України рівень – споживачі платитимуть за спожиту енергію (практика розвинутих країн світу), а не за спожитий об’єм (існуючий стан проблеми). На додачу, в Україні від 2010 року впроваджено державний стандарт – ДСТУ ISO 15112 Природний газ. Визначення енергії – у ньому регламентовано якраз описуваний мною підхід коли комерційні розрахунки за природний газ здійснюються на підставі врахування як об’єму, так і фактично виміряної теплоти його згоряння.

Аргумент в газових війнах із Росією

Насправді, у будь-якій торговельній війні ключовими є питання вартості продукції та умов її доступу на ринок. Дякуючи існуючій технології транспортування у доступі проблем немає – газову «трубу» перекрити на довго практично неможливо – як економічно, так і технологічно. Тобто, РАТ «Газпром» аби припинити постачання газу на тривалий час доведеться або припинити його видобуток, або перенаправити кудись інше (саме для цього і призначені існуючі та фантастичні «потоки»). Перший варіант означає, що відновити добуток буде дуже важко, а інколи не можливо. Другий – взагалі дуже дороге задоволення у фінансовому та політичному сенсах.

Тож давайте повернемось до питання вартості природного газу – і тут якраз не все так просто. Принцип загалом такий – вартість газу напряму залежить від кількості енергії, яку можна отримати від його спалювання (теплоти згоряння). У світі природний газ продається двома способами – довгострокові контракти (варіант України та Росії) та короткотермінові угоди, які укладаються на так званих спотових майданчиках. Найбільшими спотовими ринками газу є США та ЄС.
Тепер про ціни. Ціна 1 МДж (238,85 ккал) енергії з природного газу станом на 12.03.2014:

– США – 4,36 долара США

– Європа – 11,30 долара США

У газовому контракті з Росією, який вдалось знайти у вільному доступі, вказано, що нам повинен постачатись газ із калорійністю не менше 7600 ккал/м3, або 31,8 МДж/м3.

Нескладні розрахунки вказують наступне – при ціні газу 380 доларів США за 1000 м3 для України 1 МДж енергії коштуватиме

– якщо теплота згоряння рівна 7600 ккал/м3 – 11,9 долара США за 1 МДж

– якщо теплота згоряння рівна 8300 ккал/м3 – 10,9 долара США за 1 МДж

– якщо теплота згоряння рівна 9000 ккал/м3 – 10,1 долара США за 1 МДж

Погодьтеся тепер погляд на речі виходить зовсім іншим – ми стаємо зацікавлені у тому, щоб при такій ціні газ мав чим вищу теплоту згоряння. Проте, як сказано раніше, ми з цим показником зробити нічого не можемо – ні змінити, ні визначити. Теплота згоряння – природна властивість природного газу і є різна для кожного родовища. Саме тому актуальним залишається спосіб контролю його якості. Побутова аналогія – ми не можемо змінити вміст продуктів харчування на полицях магазинів, але законом встановлена вимога щодо публікації їх складу – це дає нам змогу робити вибір, що є засадничим принципом ринку як такого.

Проте, давайте підемо цим ланцюжком далі. У Європі середня розрахункова теплота згоряння газу складає – 9000 ккал/м3, ціна 1 МДж складає 11,9 долара США. Якщо припустити, що така ж ціна на газ такої ж самої якості (380 доларів США за 1000 м3) є у Європі, то ціна 1 МДж рівна 10,1 долара США – виходить вартість транспортування до ЄС складає 1,2 долара США для кожного МДж.

Отже, віднявши цю вартість транспортування для кожного мегаджоуля добутого з природного газу в Україні при середній теплоті згоряння на рівні 8300 ккал/м3 мала би скласти 9,7 доларів США, або 337,1 долара США. Реально в Івано-Франківській області цей показник змінюється від 8000 до 8600 ккал/м3.

З іншого боку, наша держава може запропонувати Російській Федерації постачати природний газ Україні саме на таких засадах – енергетичних. Логічно, що ціна в такому разі буде ґрунтуватись на цінах спотового ринку ЄС, мінус вартість транспортування, яка може виявитись суттєвою для України.

Іншим важливим моментом є те, що саме такий принцип обліку видобутого природного газу закладений в Угоді про розподіл продукції, який був підписаний компанією Chevron та державою Україна щодо розробки Олеської площі. Зрозуміло, що нам цікаво було б, щоб ми знали скільки енергії викачуватимуть з наших надр в разі промислової експлуатації покладів сланцевого газу в Україні, який нагадаю є звичайним природним газом, просто із надр з незвичною геологічною будовою.

У підсумку, пропоную ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та усім іншим зацікавленим сторонам перейти до прозорої та зрозумілої схему розрахунку за природний газ, що ґрунтується на принципах безпосередньої вигоди, яку ми отримуємо внаслідок споживання цього енергоносія.

Цією статтею я маю на меті розпочати фахову дискусію з цього приводу, готовий запропонувати та розвинути викладене мною бачення.

Максим Карпаш – доктор технічних наук, директор НДІ нафтогазової енергетики і екології, професор кафедри технічної діагностики та моніторингу, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG