Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:10

Без Криму і без адмінресурсу – особливості президентських виборів-2014


Київ – Центральна виборча комісія завершила прийом документів від кандидатів у президенти. Взяти участь у президентських перегонах зголосилося понад 40 осіб. Експерти зазначають, що цьогорічна президентська кампанія істотно відрізнятиметься від попередніх: зокрема, фаворити перегонів змагатимуться на одному електоральному полі, а проросійський електорат цього разу істотно послаблений та дезорганізований.

Кандидати в президенти зволікали із реєстрацією з огляду на невизначену ситуацію в країні та можливість загострення конфлікту з Росією. Тож, більшість претендентів подали документи до ЦВК в останні дні реєстрації.

Найпомітнішою подією останніх вихідних стала відмова балотуватися лідера УДАРу Віталія Кличка. Донедавна він був серед лідерів політичних симпатій, а також заявляв про намір балотуватися в президенти, але зараз підтримав нового фаворита президентських перегонів Петра Порошенка. З огляду на це об’єднання експерти навіть припускають, що вибори можуть відбутися в один тур. Проте до закінчення кампанії, до якої активно долучилася екс-прем’єр Юлія Тимошенко, робити висновки передчасно.

У фаворитів конкуренція на одному полі

Не виключено, що вона матиме певні переваги як кандидат від влади, адже її соратники Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк обіймають вищі державні посади. Проте використання адміністративного ресурсу на травневих виборах буде мінімальним.

«Навіть, якщо в когось сьогодні є бажання використати адміністративні повноваження під час виборів – це не так буде просто, бо сама вертикаль розхитана. А найголовніше, що люди вже зовсім інші – і цього не допустять», – переконаний голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
Якщо в когось сьогодні є бажання використати адміністративні повноваження під час виборів – це не так буде просто, бо сама вертикаль розхитана
Невизначеності додає те, що потенційні претенденти на вихід у другий тур мають однаковий базовий електорат.

«Головна несподіванка – те, що найбільш рейтингові на даний момент кандидати представляють одну політичну нішу – це ніша нової влади й колишньої опозиції. Тож, так чи інакше, цим кандидатам доведеться відповідати на один і той самий суспільний запит Майдану», – наголошує політичний експерт Євген Магда.

Регіонально-«технічне» розмаїття з прицілом на власну гру

Ще одна важлива особливість травневих виборів – послаблення проросійського електорату. Через окупацію Росією Криму, значна частина виборців, які традиційно голосували за проросійського кандидата – тепер не голосуватиме. Крім того, Партія регіонів, лідера якої традиційно підтримував проросійський електорат, тепер не висунула єдиного кандидата. Щонайменше чотири відомі політики-регіонали змагатимуться за президентську посаду – Михайло Добкін, Сергій Тигіпко, Юрій Бойко та Олег Царьов. З огляду на це експерти припускають, що насправді регіонали не так змагатимуться за президентство, як домовлятимуться із лідерами перегонів про підтримку у другому турі.

Велика кількість претендентів наштовхує на думку про те, що фаворити кампанії співпрацюватимуть із технічними кандидатами. Саме технічні кандидати допомагатимуть фаворитам формувати виборчі комісії та виступатимуть в ролі інформаційних кілерів проти інших кандидатів-важковаговиків. На думку Олександра Черненка, «більшість технічних кандидатів створені насамперед для посилення представництва в комісіях».

Проте навіть непрохідні кандидати мають можливість попрацювати не на чиюсь, а на власну політичну перспективу – з огляду на велику ймовірність проведення дострокових парламентських виборів.
Практично будь-який кандидат, який набере більше 1% на президентських виборах, потім зможе грати власну гру


«Практично будь-який кандидат, який набере більше 1% на президентських виборах, потім зможе грати власну гру на все більш очевидних дострокових парламентських виборах», – зазначає Євген Магда.

Реєстрація кандидатів завершується 4 квітня. Позачергові президентські вибори мають відбутися 25 травня.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG