Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:34

Перед НАТО постали найсерйозніші виклики після Холодної війни


Єнс Столтенберґ

Єнс Столтенберґ

Брюссель – Перед НАТО постали найсерйозніші виклики з часів завершення Холодної війни, констатують експерти. Криза навколо України засвідчила, що європейська стабільність потребує надійнішого захисту і додаткових гарантій. Саме це завдання буде головним для майбутнього керівника Північноатлантичного альянсу, 55-річного норвезького політика Єнса Столтенберґа, який восени прийде на зміну представникові Данії Андерсу Фоґ Расмуссену. Радіо Свобода спробувало дізнатися, що спонукало держави НАТО зробити саме цей вибір, та й хто такий, зрештою, Єнс Столтенберґ?

Із російською окупацією та анексією частини території України, країни НАТО чітко усвідомили, що в цьому союзі потрібна повна єдність, а наступним керівником організації має стати людина, здатна знаходити спільну мову з усіма.

Тому призначення наступним генеральним секретарем НАТО Єнса Столтенберґа сюрпризом не стало: він віддавна мав репутацію доброго посередника та користувався міцною підтримкою чотирьох найвпливовіших держав-союзниць – США, Британії, Німеччини та Франції. Відомий також його дипломатичний досвід владнання непорозумінь із Росією. Водночас, у питанні України позиція Столтенберґа тверда.

«Ідея колективної оборони НАТО стає ще важливішою, коли ми бачимо, як Росія вдається до застосування сили, щоб змінити кордони в Європі. Ми можемо бути міцним політичним союзом тільки тоді, коли матимемо надійну військову потужність», – заявляє Єнс Столтенберґ.

Колишній журналіст, незмінний голова місцевої Робітничої партії, екс-прем’єр-міністр Норвегії та один з двох посланців ООН із питань глобального потепління, Столтенберґ – представник династії норвезьких політиків. Син колишнього міністра закордонних справ та оборони, юний Єнс мешкав кілька років у Бєлграді, де вивчив сербську мову.

У середині 80-х років саме він очолював юнацьку організацію Робітничої партії, яка виступала за вихід Норвегії із лав НАТО. Щоправда, згодом Єнс Столтенберґ та його оточення різко змінили цю позицію.

«Силова політика Росії належить минулому»

Економіст за фахом, у 90-х роках він був міністром торгівлі та економіки. Саме тоді Єнс Столтенберґ взяв участь у велопробігу з Осло до Парижа на знак протесту проти випробувань ядерної зброї у Франції.

Новий керівник НАТО має понад 20-річний стаж роботи у парламенті, з 2005 - по 2013 роки займав посаду прем’єр-міністра країни.

Після кривавої розправи ультра-правого фанатика Андерса Брейвіка, від руки якого у 2011 році загинуло 77 осіб, Столтенберґ на мітингу пам’яті заявив, що «бомбові атаки та стрілянина мали на меті змінити Норвегію, але норвежці відповіли ще більшою відданістю своїм цінностям. Злочинець зазнав поразки, а народ – переміг».

Так само неприйнятним Єнс Столтенберґ називає використання російської військової сили в Україні: «Поведінка Росії - це порушення міжнародних законів. Цей вид силової політики належить минулому», – каже він, додаючи: «ми не будемо жити у світі, де переважає сильніший».
Ми не будемо жити у світі, де переважає сильніший
Тринадцятий генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберґ приступить до виконання своїх обов’язків 1 жовтня цього року. Крім зусиль, яких вимагатиме нинішнє загострення напруження між Москвою та Заходом, новому голові альянсу ще доведеться завершити заплановане виведення військ із Афганістану та боротися зі скороченням внесків на оборону – тенденцією, породженою останньою економічною кризою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG