Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:48

Серед «туристів Путіна», яких затримала СБУ, є і серйозні фігури – Марчук


Гість «Вашої Свободи»: Євген Марчук, екс-прем’єр, колишній секретар РНБО, екс-голова СБУ та екс-міністр оборони України.

Віталій Портников: Пане Марчук, Ви в четвер чи у п’ятницю сказали, що два найближчі дні будуть найбільш критичними в українській історії. Але в ці дні взагалі нічого не відбулося.
Люди приїздили з чемоданами з Криму з купюрами. Було декілька спроб в Херсоні провести засідання облради і прийняти рішення, яке було у Криму. Це ініціювали комуністи
Для проведення локальних таких операцій – попереду будуть іти «туристи Путіна». Попалися досить серйозні фігури. Одна з фігур давно була направлена в Україну, профі високого класу. Російські спецслужби не сподівалися, що спрацює контррозвідувальний режим
За три роки всі управлінські структури очолювали не профі, скільки «свої» – Єнакієве, Макіївка, Донецьк
До президентських виборів може відбутися серйозна провокація на кордоні
Професіоналів почали залучати і до СБУ, і до РНБО. Пізнувато влада оговтується. Весь оборонно-безпековий сектор починає «показувати зуби»
Небезпечний дуже напрямок – Придністров’я
Вступ до НАТО – зараз це питання не може бути вирішене ні в якому вигляді
Говорив Путін, «будуть іти жінки і діти, а ми будемо йти позаду». Технологія не бойових людей. Знаємо, хто це робив під час Великої вітчизняної
Поки Майдан не буде реінтегрований у громадянське життя, з парамілітарними структурами не буде вирішене питання, буде використовуватися дуже серйозно проти України

– Слава Богу, що не відбулося! Але складові обставини якраз свідчили про те, що могло відбутися.

Крім всього того, що було відомо з медіа, я маю на увазі концентрацію збройних сил Росії на кордоні, дуже серйозним сигналом була зміна структури цих угруповань біля наших кордонів, коли навіть польовий госпіталь був підтягнутий досить близько до кордонів. Це одна складова. Це прикмета не для такої собі розминки, не для жартів робиться.

З другого боку, те, що і США (ясна річ, що оприлюднення такої інформації – це своєрідний також сигнал стримування) до цього нічого подібного не говорили.

Але я мав ще на увазі дві такі речі. Це і з’їзд Партії регіонів, і Курултай. Я не виключав, думаю, що ми ще з часом дізнаємося, що міг бути своєрідний тиск або навіть шантаж щодо можливого прийняття Партією регіонів чи то звернення до центральної влади, чи ультиматуму, який можна було б використати для легітимізації непрямого вторгнення, як ми розуміємо, як Велика вітчизняна війна. Росії це важко зараз зробити. І тоді було важко зробити. Але зробити прикордонний середньої інтенсивності конфлікт з використанням «туристів Путіна», яких було досить багато, в районі особливо Донецька.

Мене особисто дуже серйозно турбували події, які відбувалися в Херсонській області. На це мало хто звернув увагу. Ми знаємо, що з Херсонської області йдуть всі комунікації на Крим: газ, вона, електроенергія. Там, окрім підтягування наступальних бойових частин до північної частини Криму, ще досить активно працювали з Херсонською облрадою. Відомо, що деякі люди приїздили з чемоданами з Криму з відповідними купюрами. Але, найголовніше, було декілька спроб у Херсоні провести засідання обласної ради і прийняти таке ж саме рішення, яке було у Криму. Причому це ініціювали комуністи, фракція комуністів.

І було видно, що відволікання уваги на півночі, на північному-сході, я маю на увазі на наших кордонах, я розцінював, і не тільки я розцінював, як такий відволікаючий маневр для того, щоб зробити щось на зразок схожого на те, що відбулося в Криму, в Херсонській області. Проект був підготовлений по тексту майже такий, як в Криму.

Вдалося зусиллями різних форм, але неодноразові були спроби, зірвати, а потім не допустити прийняття цього рішення. Це також накладалося на той момент, про який я говорив.

Крім того, ми знаємо, що давно, ще навіть при Януковичу, були спроби розколоти кримськотатарський народ на конфронтуючі між собою групи. І Курултай, який для... Я думаю, що було зрозуміло, Росія очікувала, яке може бути приблизне рішення Курултаю, виходячи із заяв і Чубарова, і Джамілєва.

Я думаю, що така гіперактивність у ці саме дні була в тому числі націлена на створення такого страху, тиску і на Курултай. І ми знаємо, хто брав участь у Курултаї з російської сторони.

Тому критичних цих 2-3 дні не реалізувалися (і слава Богу!) у тому смислі, як це могло би бути. Дякуючи багатьом зусиллям, у тому числі внутрішнім, але головним чином, безумовно, це зовнішні види всіх тисків на Росію: і США, і частково з боку НАТО, і в якісь мірі у тому числі початок вже активізації діяльності СБУ, і МВС по східному регіону, по так званих «туристах Путіна», чи «тітушках» політичних.

І хоча такого демонстративного характеру загроза нібито трохи зменшилася (здається, сьогодні вже чи вчора Путін сказав Меркель, що він нібито відведе частину збройних сил від кордонів), але спеціалісти (я постійно у контакті) підкреслюють, що тут важлива не кількість, а яка структура збройних угруповань російських є на кордоні.

Ясно, мені важко уявити, так і профі військові кажуть, що на повномасштабне вторгнення – це буде дуже великий ризик, не кажучи вже про жертви. Тому що зараз жертви вже точно будуть. Коли в Криму була відома технологія застосована і, слава Богу, обійшлося без великих жертв, то вторгнення на континент, безумовно, тепер уже буде з жертвами, тому що трохи і ЗСУ проводять навчання, і активізувалися, і в стан повної бойової готовності.

Але для проведення локальних таких операцій – безумовно, попереду будуть іти «туристи Путіна». І якраз у той момент, коли я це говорив, були вже дані абсолютно точні, достовірні про концентрацію у двох місцях, тобто біля Донецька, організованих таких «туристів Путіна». Добре було видно, що це зовсім не «туристи» – і структурна їх поведінка, і відповідні технології, координація їх дій. Але все ж таки вдалося загальмувати.

В якійсь мірі, я думаю, росіяни зробили висновок з того, що нашим спецслужбам, СБУ вдалося захопити на території України декількох серйозних спецслужбівців Росії. Це довга проблема з можливими обмінами і переговорами. Але я думаю, що вони з цього зробили висновки, тому що попалися досить серйозні фігури. Причому одна з фігур, яка давно була направлена в Україну, профі високого класу. І те, що він попався, я думаю, російські спецслужби не сподівалися, що спрацює контррозвідувальний режим, який у таких випадках вводиться.

Вони більше розраховували на те, що спецслужба, я маю на увазі, що СБУ була серйозно деморалізована самими подіями – це одне, а з другого боку, вона була переорієнтована фундаментально не на захист інтересів України. Я вже не кажу про кадрові призначення зверху на всіх вертикалях. А й просто по постановці їм задач.

Крім того, ми ж знаємо, зараз це вже досить добре відомо, що не тільки керівники СБУ були не профі, як профі хоча б політично, але у правовому сенсі, але найголовніше – вони розраховували, що кадрові призначення, які були зроблені за три роки, то це практично майже всі управлінські структури очолювали «свої». Не стільки профі, скільки «свої» – Єнакієве, Макіївка, Донецьк. Практично майже скрізь. Я думаю, що вони розраховували, що і структурно СБУ, організаційно досить швидко замінити керівні кадри і трохи відродити хоча б якусь активність безпосередньої її діяльності. Я думаю, що це трохи охолодило.

Але вони зроблять швидко висновки. Подивляться на помилки, які були допущені, чому ці попалися, і будуть тримати до президентських виборів у серйозній напрузі. І я навіть не виключаю, виходячи з такої… Логікою це важко назвати здорового глузду, те, що взагалі відбувається з боку керівництва Росії. Але навіть йдучи за їхньою логікою, я не виключаю, що до президентських виборів може відбутися серйозна провокація на кордоні.

Знову ж буде ініційовано не збройними силами Росії, а ініційовано (ми бачили, що відбувалося в Одесі, в Харкові) нібито з території України, але так званими «соотєчєствєнніками», а потім може підключитися малої інтенсивності невеличкий конфлікт, який тепер уже може мати жертви. Потім легітимність президентських виборів буде дуже серйозно підірвана не тільки для самої Росії, а й для західних партнерів.

Коротше кажучи, для Росії зараз з політичних питань (я думаю, що ні у кого сумнівів немає), то це зірвати президентські вибори, щоб продовжити цей період нелегітимності виконавчих органів влади.

І тому зараз для не тільки суспільства, а особливо для спецслужб і для політичного керівництва має дуже велике значення включення професіоналів у всі види діяльності в будь-яких способах і їхніх іпостасях. І добре, що почали залучати (я знаю) і до ЗСУ у вигляді консультантів, радників, і до СБУ. І до РНБО нас декілька чоловіків запросили, щоб ми були позаштатними радниками.

Правда, це трохи пізнувато. Не трохи, а добре пізнувато було зроблено. Є такі індикатори, що можна сказати на сьогодні, що все-таки влада оговтується. І спеціальні служби, і оборонний сектор, взагалі весь оборонно-безпековий сектор починає «показувати зуби» у хорошому сенсі цього слова. Виходячи з того, що, я переконаний, Росія аналізує свої вдачі чи невдачі, слід чекати таких провокацій. Але сьогодні це поле вже звужується.

У нас небезпечний дуже у цьому напрямок – це Придністров’я. По структурі всієї воєнної організації країни там ніколи не передбачалося якихось серйозний конфронтаційних операцій. Я пам’ятаю, ще коли Лебедь керував, командував 14-ю армією, тоді велика кількість біженців до нас перейшла. Але після того все налагодилося більш-менш. І тому зараз нарощування потенціалу 14-ї армії, і навіть те, що СБУ (була інформація) затримала саме якраз Придністров’я, саме якраз офіцера спецслужби, то це також є індикатором того, що там відбувається якась активність. Ми ж не можемо думати, що якщо одного затримали, то на цьому все і закінчилося. Це ж, ясна річ, один з елементів.

Тому наступає і для суспільств, і для влади, і для України в цілому складний етап, дуже важкий, до президентських виборів. Але, слава Богу, що є багато прикмет того, що нація в цілому, не національність, а нація в цілому починає прокидатися. І те, що ми навіть бачили, як зріс показник прихильників можливого вступу до НАТО, навіть негайно захотіли вступити до НАТО, але тут треба розуміти і бути реалістами, що зараз це питання не може бути вирішене ні в якому вигляді.

Я недавно з невеликою групою експертів був у штаб-квартирі НАТО. Нас запросили. І обмінювалися думками зі всім керівництвом НАТО. Генсека не було, бо він був у Гаазі. Але з першим заступником, з послами країн-членів НАТО були бесіди. І ми дуже глибоко всесторонньо обговорили ситуацію, як ми бачимо.

З другого боку, ми висловили, якою ми бачили б допомогу з боку НАТО зараз. З урахуванням того, що це були експерти, які добре розуміють, що таке НАТО і по процедурі, і формування, і розширення на схід. Крім мене там був ще Ігор Смешко, Ігор Кабаненко, був Володимир Огризко, Олександр Чалий, Валерій Чалий. Я думаю, що нам вдалося донести нові акценти бачення з боку будівництва НАТО того, що сьогодні несе в собі тривогу не тільки для України, а в принципі й для Європи.

І я думаю, що зараз концентрація всіх зусиль, у тому числі політичних зусиль, я маю на увазі наших партнерів – це хороші сигнали. І вони дають надію на те, що все ж таки вдасться Україні витримати. Навіть остання заява Керрі (здається, сьогодні вже сказав, ще раз повторив), що без України ніяких двосторонніх переговорів про долю України не може бути. Це добрий сигнал. Він політичний, безумовно, але він добрий.

Я думаю, що в якійсь мірі це свідчить і наша відповідь нашого МЗС, трошки вже така «зубаста» відповідь Росії відносно федерального устрою Росії, конфедерації і так далі. Я думаю, що це також прикмета такого політичного характеру, дипломатичного, але вона також свідчить, як краплинка, що все ж таки по-іншому починає реагувати наша політична верхівка на все, що відбувається з Росією.

Одним словом до президентських виборів буде важко. Росія не відступить. Буде намагатися будь-яким способом зірвати президентські вибори. Але хотілося б сподіватися, що такої відкритої наступальної операції навіть на якомусь відрізку на континент не буде. Хочеться сподіватися, тому що жертви будуть з російської сторони. Це однозначно. Я думаю, що при всій тій підтримці, яку демонструє російське населення чи громадяни Росії, перші похоронки навряд чи будуть сприйняті в Росії серед громадян з таким самим оптимізмом, як «побєдная» (як вони називали?) «за повернення Криму» медаль.

Я не знаю, ганебніше придумати не можна. Практично яке взяття? Це що, були бойові дії? Чи вони воювали у прямому смислі? Попереду, як говорив Володимир Путін, «будуть іти жінки і діти, а ми будемо йти позаду, і я хотів би подивитися…» Це відома його фраза. Я, до речі, дивуюся, чому наші телевізійні канали, як мантру, раз по десять кожен не показує?! Там 30 секунд. Щоб було зрозуміло, що це технологія не бойових людей. Це ж ми знаємо, хто це робив під час Великої вітчизняної війни.

Тобто напружений буде час. Не хочеться драматизувати надлишково. Я думаю, що усвідомлення вже переважної більшості громадян і всіх структур політичного і військового керівництва зараз вже активізується. Хоча проблем багато. Я маю на увазі, що і в керівництві, і у внутрішньополітичному житті. Я думаю, що поки Майдан не буде реінтегрований у громадянське життя, у цивільне життя, поки з цими парамілітарними структурами не буде вирішене питання, то це буде використовуватися дуже серйозно проти України.

Добре, що Верховна Рада сьогодні прийняла таку постанову про негайне роззброєння. Як воно вдасться? Це було би непогано, тому що ми знаємо, що це все використовується, навіть вчорашня стрільба на Хрещатику – все це використовується, як страшилки, що в Україні влада не може впоратися з ситуацією, не контролює і так далі. Хоча ми знаємо, що це не так, це негативні явища, погані, вони дійсно турбують людей, але вони не є всеохопними.

Одним словом, треба всім зараз серйозно об’єднатися. Спецслужбам? Я це говорив декілька разів. І знаю, що це запущено, підвищений контррозвідувальний режим, особливо у прикордонних зонах. Введення цього режиму нічим не зв’язане з обмеженням прав людини, але в принципі це новація для населення. Тому що те, що в цивільному житті називається «доносітєльство», а це всього-на-всього інформування спецслужби не про те, хто там анекдот розказав, чи хто владу там критикує, а про небезпечні якісь явища, навіть прикордонні, незнайомі люди.

Це, окрім того, що спецслужби, запускаючи цю технологію, свою роботу роблять. Я думаю, що на якийсь період, хоча б ненадовго, і громадянам варто подумати про те, що це той час, коли будь-яке підозріле явище в цій ситуації, яке громадянину здається, що воно має підозрілий характер з точки точку можливої агресії, то про це треба відразу повідомляти. Немає вже великого значення, чи в МВС, в адміністрацію, в СБУ. Але на даному важкому відрізку нашої української історії це буде серйозно допомагати для блокування намірів Росії. Видно, що вона зараз головний акцент буде робити на «туристах Путіна» для того, щоб підірвати ситуацію.

– А чому не може бути так, щоб президентські вибори відбулися, а потім дестабілізація йшла під гаслом їхньої фальсифікації? От у нас був «народний» кандидат (ми навіть знаємо, який), він насправді переміг, а вони сфальсифікували підсумки. Можна і так іти.

– Це може бути. І до цього треба бути готовими. Ми знаємо, чому. Навіть якщо буде єдиним кандидат, ми вже знаємо, що Кличко і Порошенко об’єдналися, хай навіть ще хтось, чи навіть Юлія Тимошенко, але ж ми знаємо, що Добкін буде в Харкові, Тігіпко – ясно, Дніпропетровськ, за Порошенка я не думаю, що так зразу весь Донбас проголосує. Проблема з виборами в Криму. Ми де-юре не визнаємо. А це значить, що це частина України. І відповідний виборчий округ. А там не зможуть відбутися повноцінні вибори.

Тому попереду – так, це може бути. І невизнання кандидата, який переможе, неважливо, чи в першому турі, чи в другому турі, але це може бути також. Це може бути. То вже буде складніше. Тому що все ж таки факт виборів відбудеться. І тут важливо, щоб міжнародних спостерігачів було багато. Але ЦВК має визначитися зараз з цією проблемою. Я маю на увазі Крим. Як провести голосування в Криму?
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG