Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:08
Київ – Стрілянина в центрі Києва ввечері 31 березня, влаштована представником «Правого сектору», мобілізувала не лише представників міліцейських спецпідрозділів з автоматами, які взяли в оточення готель «Дніпро», допоки його не залишив «Правий сектор». Мобілізувалася й Верховна Рада. У вівторок депутати ухвалили постанову про негайне роззброєння незаконних озброєних формувань. Цей документ підтримали 256 народних депутатів за необхідних 226. Юристи зауважують, що рішення має суто політичний характер, адже Конституція України й без того забороняє створення збройних формувань, не передбачених законом. МВС та СБУ мають діяти активно й рішуче і без того. Чи потрапляє «Правий сектор» під дію постанови? Її автор Сергій Соболєв відповів: як партія – ні, але питання є складнішим.

У постанові парламенту про негайне роззброєння незаконних озброєних формувань ідеться про те, що потреба в цьому обумовлена «загостренням криміногенної обстановки» та «системними провокаціями з боку іноземних громадян на південному сході України та в Києві». Автором постанови є голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.

Під час обговорення постанови, до неї запропонували також внести пункт про необхідність роззброєння окремих осіб, які незаконно володіють зброєю, але не входять до формувань.

Постанова має суто політичний характер – юрист

На думку керуючого партнера юридичної компанії «L.A. Group» Олександра Шкелебея, постанова парламенту про роззброєння незаконних збройних формувань має суто політичний характер, оскільки питання протидії їх появі вже врегульовані іншими актами. Так, стаття 17 Конституції України забороняє створення й функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Стаття 260 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за їх створення, керівництво та участь у них.

МВС та СБУ навіть без такої постанови зобов’язані вживати заходів щодо ліквідації незаконних збройних формувань. Як пояснює юрист, питання, пов’язані з придбанням, зберіганням та носінням вогнепальної зброї врегульовані також інструкцією 1998 року, затвердженою МВС України.

Роззброюватимуть підрозділи з незаконною зброєю і військовим статутом – Соболєв

Автор постанови Сергій Соболєв на пряме запитання, чи потрапляють під запропоноване ним визначення «Правий сектор» та Самооборона Майдану, відповів: «Роззброєнню підлягають неофіційні збройні підрозділи, які фактично незаконно володіють зброєю і які використовують військові статути для своєї діяльності. Згідно з цією постановою та законодавством України, будь-хто, хто займається громадською діяльністю, може цим займатися й надалі. Ті, хто тримає збройні підрозділи з незаконною зброєю, незаконні збройні підрозділи, є поза законом. «Правий сектор» як політична партія, як і будь-яка інша партія, – це є законне формування, яке відповідає закону про політичні партії. Будь-яке угруповання, яке дозволить собі тримати зброю, або незаконні збройні підрозділи, фактично, є такими, які порушують Кримінальний кодекс України. Все достатньо зрозуміло».

Дозволивши носити зброю, влаштуємо країну, де одних повбивають, а інші сидітимуть – Москаль

Генерал-лейтенант, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль вважає, що відповідальність за те, що в центрі Києва 31 березня лунали постріли, лежить на в. о. міністра внутрішніх справ Арсені Авакову. 16 березня він та його візаві – голова СБУ Валентин Наливайченко – закликали всіх громадян негайно здати в органи МВС вогнепальну зброю, що не є законно зареєстрована.

«Пан Аваков дав строк на роззброєння: до 23 березня. Термін закінчився. Чому він не пішов на Майдан і не забрав зброю? У кожній палатці – маса зброї. Він що, про це не знав? Це є бездіяльність, згідно з чинним законодавством. Як можуть у центрі міста влаштовувати перестрілку, бо понапивалися?» – запитує риторично Геннадій Москаль.

Він також зазначає, що якщо озброєні формування чинитимуть опір при роззброєнні, міліція має право стріляти на ураження. Народний депутат також категорично проти легалізації зброї в цивільного населення.
Нав’язують деякі лобістські депутати думку, що треба всіх озброювати
«Тут нав’язують деякі лобістські депутати думку, що треба всіх озброювати, бо міліція сама не може навести лад. От, мовляв, кожен має носити зброю і стріляти. Що, влаштуємо з України таку країну, де одних повбивають, а інші будуть сидіти в тюрмі? Тоді не потрібно ні міліції, ні парламенту, ні законів. Має у правовій державі працювати закон», – наголосив Геннадій Москаль.

Генерал-полковник міліції, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Микола Джига також переконаний, що потрібно не лише роззброїти воєнізовані формування, але й відмовитися від ідеї узаконення носіння зброї в Україні.
Наше суспільство не готове до того, щоб дати на руки вогнепальну короткоствольну зброю
«Узаконювати сьогодні вільне носіння зброї не потрібно. Наше суспільство не готове до цього. І ви бачите, які наслідки від такого носіння отримали цивілізовані країни з хорошими традиціями демократії. Це США, скандинавські країни. Згадаймо приклад Брейвіка (норвезький терорист – ред.). Наше суспільство не готове до того, щоб дати на руки вогнепальну короткоствольну зброю», – наголошує Микола Джига.

Постанова про роззброєння нас не стосується – «Правий сектор»

Речник «Правого сектору» Артем Скоропадський в коментарі Радіо Свобода заявив, що нинішня постанова парламенту його організації не стосується.
У нас немає незареєстрованої зброї. У нас є зброя, яка належить активістам «Правого сектору». Законодавство України передбачає володіння зброєю
«Ця постанова, яку ухвалила Верховна Рада, жодним чином не стосується «Правого сектору», тому що він неодноразово заявляв, що у нас немає незареєстрованої зброї. У «Правого сектору» немає якихось арсеналів. У нас є зброя, яка належить активістам «Правого сектору». Законодавство України передбачає володіння зброєю», – заявив речник.

На запитання про те, чи стрілянина за участі представника «Правого сектору» в центрі Києва 31 березня не є достатньою підставою, щоб порушувати питання законності його діяльності, Артем Скоропадський відповів: «Ні журналісти, ні я, ні представники «Правого сектору» не можуть говорити, що там відбувалося. Це справа суду, це справа слідства та прокуратури».

Наразі підозрюваний активіст «Правого сектору» затриманий. Внаслідок пострілів, що пролунали на Хрещатику, були поранені три людини, зокрема перший заступник голови КМДА Богдан Дубас.

Питання роззброєння воєнізованих формувань в Україні отримало вже й міжнародний розголос. Минулої п’ятниці, 28 березня, верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон засудила тиск «Правого сектору» на Верховну Раду і закликала всі сторони скласти зброю, бо це суперечить демократичним принципам та верховенству права.
  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG