Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 03:52

Люстрація в Україні. Поради сусідів, як уникнути помилок


Київ – Своїм досвідом проведення люстрації з Україною поділились учасники міжнародної конференції «Люстрація: рішення для України». Одразу попередивши, що універсального способу проведення люстрації не існує, експерти з Польщі, Чехії, Литви, Естонії, Словенії, Грузії та Румунії застерегли Україну від своїх помилок і порадили не затягувати з її проведенням.

Чехія була першою країною на пострадянському просторі, що розпочала процес люстрації. Відбулось це за два роки після Оксамитової революції. Проте під час люстраційного процесу чехи допустили помилку, якої не мали б допустити українці, застерігає керівник групи усної історії інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі Адам Граділек. Починаючи люстрацію, радить він, потрібно з самого початку відокремити тих людей, яких змушували співпрацювати з комуністичним режимом, від тих, хто це робив добровільно з ідеологічних міркувань чи за гроші.

«В 1992 році політичний активіст Петер Цибулко надрукував неофіційний список працівників спецслужб, але у ньому не було вказано характеру співпраці, а співпраця буває різних типів. Ми знаємо, що багато людей були змушені це робити. І через цю помилку багато таких людей стали жертвами люстрації. Тоді у Чехії було таке відчуття, що справжні злочинці були сховані за спинами не зовсім винних осіб», – пояснює він.

Люстраційна комісія в Литві не мала ні секретаріату, ні фінансових ресурсів,і фактично була громадською організацією. Її члени працювали на волонтерських засадах і не були співробітниками комісії як державної установи. Оскільки аналогічна ситуація досі спостерігається в Україні, колишній член литовської люстраційної комісії, професор Вільнюського університету Петрас Рагаускас радить якнайшвидше домогтися офіційного визнання української люстраційної комісії.

«Ми працювали на своїх роботах, обіймали свої посади, і лише коли у нас був вільний час займались люстрацією. Крім того, лише члени комісії мали право представляти результати в судах. Через це багато людей не могли повноцінно виконувати і свою роботу, і обов’язки в люстраційній комісії. Гадаю це може бути проблемою і для України», – застерігає він.

Краще пізно, ніж ніколи

Проблема, яка об’єднала більшість країн, в яких відбувалась люстрація – це її пізній початок. Через це вона ставала схожою на помсту і політичну розправу, звертає увагу експерт з питань люстрації та порушень прав людини, адвокат Павел Осік з Польщі. Проте уникнути цього дуже легко, вважає він і радить дуже чітко і послідовно дотримуватись міжнародного права, захисту прав людини та враховувати, зокрема, резолюцію асамблеї Ради Європи 1996 року «Про заходи, спрямовані на ліквідацію спадку колишніх комуністичних тоталітарних режимів», де є чіткі поради щодо проведення люстрації.
Потрібно знайти тонку рівновагу. Це не повинна бути помста
«Потрібно знайти тонку рівновагу. Це не повинна бути помста. Винуватість – це індивідуальне. Повинен бути індивідуальний, а не колективний підхід в люстраційних законах. Друге, це право на захист, презумпція невинуватості поки судом ця вина не доведена. І третє, має бути гарантоване право на звернення до суду, оскарження», – радить він.

Досвід Польщі, Чехії та деяких Балтійських країн врахувала в своєму люстраційному законопроекті Українська гельсінська спілки з прав людини, запевнив Радіо Свобода її голова Євген Захаров. Проте додав, що яким би не був законопроект, без політичної волі нинішніх політиків провести люстрацію в Україні вдасться ще не скоро.
  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG