Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:36
Сімферополь – У Меджлісі кримськотатарського народу розпочали роботу над підготовкою референдуму для визначення волі кримськотатарського народу. На думку представників Меджлісу, такий референдум буде проведено у разі «політичної доцільності», але для його реалізації необхідна підтримка української влади та міжнародних організацій. При цьому українські експерти радять не зволікати з цим питанням, розглядаючи імовірність можливих загроз для організаторів та учасників референдуму.

На думку члена створеної Меджлісом організаційної групи з підготовки референдуму Абдурамана Егіза, цей референдум має проводитися під егідою таких структур, як ООН чи ОБСЄ, із залученням спостерігачів від міжнародних організацій та країн, щоб бути легітимним і визнаним у світі.

Про те, коли і чи дійсно проводитиметься цей референдум, в організаційній групі поки не знають. Егіз також зауважив, що референдум можуть провести у випадку «необхідності й політичної доцільності».
Присутність військових формувань може бути на території корінного народу тільки за згодою народу

Разом з тим, голова орггрупи Ескендер Барієв звернув увагу на те, що «корінний народ має право на самовизначення і вільне волевиявлення, в якій країні він буде проживати. «Присутність військових формувань може бути на території корінного народу тільки за згодою народу», – наголосив він.

Барієв наполягає на необхідності взаємодії кримських татар при підготовці референдуму з українською владою, оскільки Україна є суб’єктом ООН. За його словами, необхідно, щоб не тільки кримські татари, а й Міністерство закордонних справ України звернулося з ініціативою проведення такого референдуму до ООН.

Він зауважив, що проміжним етапом у підготовці референдуму може стати проведення міжнародної конференції про безпеку і самовизначення корінного кримськотатарського народу.
Хочемо, щоб цей референдум був відкритим і прозорим

Також Барієв зазначив, що при підготовці референдуму необхідно спиратися на українське законодавство. І незважаючи на те, що в Україні не прописаний закон про місцеві референдуми, в Конституції країни обумовлено, що міжнародні акти мають пріоритети над національним законодавством. Таким чином, проведення референдуму можливе. «Хочемо, щоб цей референдум був відкритим і прозорим, щоб на ньому були міжнародні спостерігачі від міжнародних організацій та інших держав», – сказав глава орггрупи з підготовки референдуму.

Експерти пропонують не зволікати з референдумом через можливий тиск

Водночас, українські експерти погоджуються з доцільністю такого референдуму, але радять не зволікати, вбачаючи можливі загрози для його організаторів та учасників.

«Кримські татари, які вже отримали або найближчим часом отримають громадянство Росії, навіть за обговорення питання про статус своєї Батьківщини або за участь у підготовці та проведенні референдуму можуть отримати до 5 років ув’язнення», – зауважила експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер з Києва.

За її словами, «питання про проведення кримськотатарського референдуму в окупованому Криму досить складне і неоднозначние, враховуючи політико-правові аспекти, підстави і можливі наслідки такої події, організаційні труднощі і, в першу чергу, цілком можливі загрози для організаторів та учасників референдуму». При цьому експерт зазначила, що, якщо ж ці загрози і труднощі вдасться якимось чином подолати, багато що залежить від формулювання питань, винесених на референдум, над чим зараз працює створена Меджлісом робоча група.

Стосовно юридичних і політико-правових підстав для проведення референдуму, найбільш доцільною, на думку експерта, виглядає можливість спиратися на положення Загальної декларації прав корінних народів, ухваленої Генеральною асамблеєю ООН 13 вересня 2007 року. «Там можна знайти положення, що безпосередньо стосується нинішньої скрутної ситуації кримськотатарського народу і виправдовують його спроби реалізувати право на самовизначення шляхом створення національно-територіальної автономії, а проведення референдуму – як механізм волевиявлення народу», – сказала Наталія Беліцер.

При цьому вона висловила думку, що провідну роль у просуванні підтримки кримськотатарського народу могло б узяти на себе Міністерство закордонних справ України. «Через своє представництво воно має повідомити верховному комісару з прав людини ООН, а також Постійному форуму корінних народів про свою рішучу підтримку придбання кримськими татарами статусу корінного народу і визнання державою його легітимних органів самоврядування, що передбачає і підтвердження права кримських татар на самовизначення, зокрема, з посиланням на вищевказані статті Декларації», – вважає експерт. Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв



Ідея проведення референдуму кримських татар із визначення статусу Криму, вперше була озвучена лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим. Також у своєму виступі на Раді безпеки ООН, Джемілєв зазначив, що проведений нелегітимний референдумі 16 березня є абсурдом, оскільки право на самовизначення може бути тільки в корінного народу, і таким у Криму є кримські татари, але вони бойкотували цей референдум.

Хоча питання референдуму і не обговорювалося на минулій сесії Курултаю, його можуть підняти на наступній, яку планують провести не пізніше ніж 15 квітня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG