Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:02

Не лише споживач, але і Україна не знає, скільки газу вона споживає – експерт


Український уряд переніс на місяць своє рішення про підвищення цін на газ. Замість 1 квітня ціна на газ для населення має зрости у середньому на 73% з 1 травня, тарифи на тепло – у середньому на 40% з 1 липня, повідомив міністр фінансів України Олександр Шлапак. Але експерт з питань енергетики та енергозбереження Святослав Павлюк говорить, що правильно говорити не про підняття цін, а про зменшення державних субсидій. На його думку, це процес оздоровлення економіки, який має привести до того, що українці стануть краще розуміти, скільки ж газу їм насправді потрібно, і навчаться використовувати його ефективніше. Найбільшу проблему з газом в Україні керівник проекту «Угода мерів – схід» Святослав Павлюк вбачає не в цінах, а в тому, що в Україні досі не встановлено облік цього дорогого і політично чутливого ресурсу.
Якщо наші будинки споживають у 2-3 рази більше енергії на квадратний метр, ніж в ЄC, то ми будемо платити більше, незалежно від ціни на газ

– Насправді, якщо ми говоримо про тарифи на газ, вони не піднімаються. Газ, скільки коштував, стільки практично і коштує. Змінюється спосіб субсидування урядом газу для населення.

Уряд газу не виробляє. Він створює умови для торгівлі газом. Уряд цей газ субсидував десятиліттями для цілих секторів, створюючи таким чином ілюзію, що газ є дешевим. Насправді газ у нас був найдорожчим у Європі. І ми далі субсидували його продавцям. На сьогоднішній день ми дійшли до межі, коли більше грошей у бюджеті нема. Уряд собі не може дозволити стільки грошей витрачати на субсидування. І він нарешті вертається до нормальних економічних стосунків, коли ми можемо застосовувати альтернативні джерела, котрі стають конкурентними в такому випадку з традиційними джерелами енергії, з традиційним газом.

Коли газ є умовно дуже дешевим, ми вбиваємо будь-які мотивації його економити і вбиваємо економічні мотивації створювати програми енергоощадності. Для кожного зі споживачів дуже важливим є не сам тариф, а скільки він платить у кінцевому рахунку. Якщо наші будинки споживають у середньому в 2-3 рази більше енергії на квадратний метр, ніж споживають будинки в Європейському союзі, то ми будемо платити більше, незалежно від ціни на газ.

Жоден споживач у світі не контролює ціни на ресурс, котрий він купує. Чи це машини, чи це бензин, чи це телефон. Ми можемо регулювати свій рахунок лише кількістю спожитого ресурсу. Ми просто будемо економити не шляхом скорочення свого комфорту, а шляхом усвідомленого споживання. Бо немає другої такої країни в Європі, де були б такі високі втрати на передачі, на споживанні, на генерації. Тобто ми прийдемо до нормальних ринкових відносин.

– Тут ще питання про те, скільки насправді Україна споживає і чи вона споживає все те, що записується у статтю споживання?
За відсутності нормальних лічильників у споживачів, газом можна маніпулювати як завгодно. На цьому можна робити мільярди

– Біда в тому, що у нас немає повноцінного, тотального обліку споживання газу. У нас до цього часу в трубі, котра подає газ для населення, є вісім різних тарифів. І щоб ви розуміли, відрізняється для споживачів за відсутності газового лічильника, від 79 копійок за один кубометр до 2,95 гривень. Це фактично в три з половиною рази різниця. За відсутності нормальних лічильників у споживачів, тим газом можна маніпулювати як завгодно. На цьому можна робити мільярди. Думаю саме звідти, виходять вісім кілограмів золота і чотири з чимось мільярди гривень, котрі знайшли у колишнього міністра палива й енергетики України.

На сьогоднішній день в Україні діє розпорядження, я не пригадую, якого рівня, чи це Міністерства регіонального розвитку, чи це Міністерства палива, чи Кабінету міністрів, «про встановлення повного обліку споживання наших ресурсів до 2016 року». Це третє продовження з того, що я пам’ятаю, кожного разу уряд відкладає впровадження лічильників на газ, на воду, на електроенергію у всіх споживачів. Для того, щоб ми розуміли, куди дівається ресурс, нам треба мати 100% обліку, а такого у нас нема.

– Поляки пережили кількаразове підняття цін протягом досить короткого періоду на початку 90-х років. Чому, на Вашу думку, це не зруйнувало їхню економіку так, як говорять зараз, що якщо це станеться, то українці просто не переживуть цього?
Треба максимально до кінця цього року перевести максимум можливих міських теплоенерго на вугілля. Бо в нас є перевиробництво вугілля

– По-перше, українська економіка, є експортною економікою, є економікою експорту сталі, економікою експорту добрив. Коли йшла мова про підняття ціни на газ, кожного разу починалися розмови з Росією, казали про те, що економіка помре. Ми пам’ятаємо, коли піднімалася ціна до 120, потім зі 120 на 160, потім зі 160 до 200, потім скачок до 480, кожного разу говорилося про те, що український бізнес вмре.

Глобально, картина у світі змінилася хоча б з того приводу, що американці почали видобувати свій сланцевий газ, котрий є доступний у них зараз на спотовому ринку за ціною 120 доларів. І на відміну від нашого газу, котрий коштує у нас близько 400, від 400 до 600 в різні часи в різних ситуаціях, це створює глобальну конкуренцію нашому бізнесу навіть на американському ринку. Великі енергоємкі підприємства Європейського союзу пакуються і переїжджають до США. Тому що конкурентно там краще. Важка промисловість Європи є під загрозою того енергетичного тиску зі Сполучених Штатів, де є дешевий енергоресурс. Це є глобальна картина і ми на сьогоднішній день маємо дуже дорогий ресурс.

Ми також мусимо на це реагувати. Що стосується людей у Польщі, насправді приватна сім’я не використовує багато газу, якщо вона користується централізованим теплопостачанням. Газ, котрий вона використовує максимум на приготування їжі, можна легко замінити електричною плитою, якщо це дозволяють мережі. Тому поляки, які користуються централізованим теплопостачанням, котре є де факто дешевшим, ніж індивідуальні котли, не відчувають такого тиску.

По–перше, їхня теплоенергетика перейшла максимально на вугілля, на свій власний ресурс, і нас це теж чекає. Нам треба максимально до кінця цього року, до початку наступного опалювального сезону перевести максимум можливих міських теплоенерго на вугілля. Бо в нас є перевиробництво вугілля в країні, і нам треба щось з ним робити, а по-друге, це дає роботу тим шахтарям східного регіону, котрі залишаються без роботи. Крім того, ми виключаємо валюту цього ланцюжка і гроші залишаються у країні. Абсолютно чудова, прекрасна можливість поміняти стосунки на енергетичному ринку України.

– І поляки, і українці платять одну з найвищих в Європі цін на газ. Вона принаймні менша, ніж в Німеччині, яка є набагато далі від Росії і транспортування до якої ще би мало додавати до цієї ціни. На Вашу думку, це політична ціна?
Ми споживаємо фактично втричі більше енергії на квадратний метр приміщення ніж споживають поляки

– Ця ціна є політичною. Можна сперечатися через те, що Балтійський газопровід, котрий протягнули з Росії безпосередньо без Німеччини по дну Балтійського моря, що він є найкоротшим транзитним шляхом, хоча він теж є дуже дорогим.

Слід пам’ятати, що з початку 2000-х років Німеччина ухвалила рішення позакривати усі атомні станції і перевести генерацію фактично у значній мірі на газову теплову генерацію електроенергію, хоча значна частина і відновлювальних видів енергетики там, найвища, здається, у Європі. І це так само присадило Німеччину на газ Росії, хоча Європейський союз чітко усвідомлює загрози і останні рішення, котрі були прийняті в ЄС, чітко говорять про те, що з російського газу, з російської енергії треба йти.

Розглядаються різноманітні можливості поставки палива і зі США, і з Катару, і далі просто відхід від цього ринку. Якщо ринок є нестабільний, якщо постачальник є непрогнозований, від нього треба йти, інших шляхів немає.

А що стосується ще самих тарифів для населення, з котрими зіткнулися і поляки, і ми, у нас біда в тому, що енергоємність наших будинків є дуже високою. Ми споживаємо фактично втричі більше енергії на квадратний метр приміщення ніж споживають поляки. У два з половиною рази. Тому при тій самій ціні за газ, наші тарифи не можуть бути низькими. Кожен споживач мусить перейматися не тим, який тариф, а скільки він його споживає цього ресурсу. І можемо регулювати кінцевий рахунок лише споживаючи меншу кількість ресурсу за рахунок енергоощадних технологій, за рахунок кращого енергоменеджменту, за рахунок просто розумного споживання того ресурсу, котрий у нас є. І все у нас буде чудово.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG