Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:20

Виборчий тур до сепаратистів


Проросійські активісти палять шини біля будівлі Харківської ОДА, 7 квітня 2014 року

Проросійські активісти палять шини біля будівлі Харківської ОДА, 7 квітня 2014 року

Київ – Україні сьогодні потрібна не політична психотерапія, що все буде добре, а конкретні політичні рішення щодо реінтеграції країни. Саме цього очікують від кандидатів на президента, переконують політичні експерти. І додають, що проблема проросійського сепаратизму на сході країни буде однією з головних на порядку денному цієї виборчої кампанії. Поки що ж українці могли спостерігати, як два чільні кандидати – Юлія Тимошенко та Петро Порошенко – попрямували до Донецька та Одеси, відповідно. Потім вони прозвітували про результати своїх зустрічей з керівництвом та силовиками регіонів. Про кулуарні домовленості звітувати, взагалі, не прийнято. Але чи цього очікують від них українці як на Сході та Півдні, так і в інших регіонах?

Лідер партії «Батьківщина», кандидат на президента Юлія Тимошенко на другий день захоплення Донецької ОДА та управління СБУ сепаратистами вирушила до шахтарського міста. Зустрілася з керівниками Донецька та області й розповіла всій країні, зокрема й у прямому телеввімкненні з місця подій, хто перебуває у захоплених адміністративних будівлях, скільки там сепаратистів і чи є в них зброя.

«Мені сказали про те, що ці люди діляться на дві частини. По-перше, це представники та співробітники спецслужб Російської Федерації. По-друге, це люди, ними найняті», – сказала Тимошенко.

Як кандидат на президента, політик пообіцяла Донецьку фінансову незалежність на основі нового бюджетного законодавства, формування місцевої виконавчої влади тамтешніми органами влади та більше самоврядних повноважень, але без федералізації, яку назвала «технологією захоплення частини країни». Водночас Юлія Тимошенко запевнила всіх, що все буде добре, бо агресія сепаратистів нічого спільного з життям міста не має.

Порошенко їздив до Одеси, а Добкін вимагає, щоб влада їхала на місця

Тим часом Петро Порошенко, якого підтримав на виборах президента Віталій Кличко, поспішив до Одеси, де проросійські активісти теж не пасуть задніх і заявляють про свої наміри діяти.

«Сьогодні ті зустрічі, які відбулися у мене в Одесі з керівництвом області, з керівництвом правоохоронних органів, з військовими українськими, чітко показують, що виявлені екстремісти, проти яких мають бути здійснені заходи влади. Ми вимагаємо, щоб це було і в Донецьку, і в Луганську, і в Харкові, і в Одесі, і по всій території України», – заявив Петро Порошенко в коментарі «5 каналу».

А ось кандидат від Партії регіонів, екс-голова Харківської ОДА, будівля якої у ніч проти 8 квітня палала у вогні внаслідок дій сепаратистів, Михайло Добкін заявив, що південно-східні регіони України мають залишатися невід’ємною частиною країни.

При цьому, на його думку, українська влада зобов’язана приїжджати на місця й шукати компроміс із прихильниками федералізації.

«Якщо до людей проявлятимуть неповагу, неувагу, якщо з ними не розмовлятимуть, то протести людей тільки посилюватимуться, збільшуватимуться. Це ні до чого доброго не приведе. На жаль, влада не приїжджає на південний схід розмовляти з людьми. Приїжджають віце-прем’єри і силові міністри, вони приїжджають уже гасити пожежу, але не працюють на випередження», – заявив Добкін.

Поки що переконливих відповідей від кандидатів, як досягти єдність, немає – експерт

Політолог, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що теми реформи державного управління та децентралізації можуть стати ключовими у цій виборчій кампанії.

«Одним із трендів цієї виборчої кампанії може стати наповнення реальним змістом тем, пов’язаних з єдністю, державним управлінням та взаємною реінтеграцією Сходу, Півдня. І, звичайно, не оминути теми Криму», – вважає експерт.

Політолог Юрій Рубан з цим погоджується, але додає, що помчати на місце подій і звідти рапортувати про свої зустрічі ще не достатньо, щоб достукатися до виборців, надто після Майдану. Так, на його думку, Юлія Тимошенко була значно конкретнішою у своїх заявах щодо того, що вибирати партії треба за закритими списками, а не відкритими, як це мало б бути за європейськими стандартами, ніж у своїх пропозиціях щодо вирішення проблем східних областей.

«А коли вона починає говорити про повноваження та російську мову, то це настільки не конкретно, відчувається, що людина пливе й не хоче вдаватися ні до якої конкретики. Якщо політики не будуть озвучувати політичні рішення, буде складатися враження, що вони їдуть до Донецька не для того, щоб щось запропонувати людям, громаді Донецька, а щоб досягти кулуарних домовленостей з тим чи іншим персонажем», – вважає експерт.

Юрій Рубан вважає, що наразі всі без винятку 23 кандидати на президента не дають переконливих відповідей на запитання, що робити, коли в окремих регіонах можлива ситуація, за якої певна кількість озброєних людей вимагає провести референдуми щодо входження до Росії.

«Поки що я не бачив, щоб давалися переконливі відповіді на проблему майбутнього України як єдиної держави, тобто звідки це майбутнє візьметься, як буде досягнута єдність України, тощо. Поки що такої саме політичної відповіді від кандидатів на президента не чую», – наголосив Юрій Рубан.

Юлія Тищенко вважає, що поки що брак стратегій вирішення проблеми сепаратизму та реінтеграції України можна списати на гарячу стадію конфлікту в Донецьку. «Просто на такій гарячій стадії конфлікту іноді складно раціоналізувати всі ці пропозиції», – наголошує вона.

Тим часом Юлія Тимошенко запевнила, що в Донецьку 7 квітня з олігархом Рінатом Ахметовим не зустрічалася.

А ось інший учасник президентських виборчих перегонів Ренат Кузьмін, колишній заступник Андрія Клюєва в РНБО та Віктора Пшонки в Генеральній прокуратурі, взагалі, представляючи у вівторок, 8 квітня, свою виборчу програму, не прохопився жодним словом про проблему сепаратизму.
  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG