Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:36
Дозволяти, чи не дозволяти володіння вогнепальною зброєю цивільним особам? Переважно європейські країни жорстко контролюють вогнепальну зброю за винятком Швейцарії, де рівень озброєності найвищий на континенті. Тим часом Британію можна вважати прикладом майже кардинально протилежним до США, де право на носіння зброї гарантує конституція.

Зміна почесної королівської варти біля Букінгемського палацу у Лондоні – одна з небагатьох нагод у Британії побачити бойову вогнепальну зброю. Солдати крокують з автоматами, до яких причеплені багнети.

Але при цьому порядок перед брамою палацу, де збираються юрби туристів, забезпечують службовці лондонської поліції, які зазвичай вогнепальної зброї не носять.

Британцям закон не гарантує права на володіння вогнепальною зброєю. Цивільним громадянам не можна володіти пістолетами, автоматичною та іншою бойовою зброєю.

Спортивну, мисливську чи колекційну вогнепальну зброю можна придбати лише у спеціальних торговців. При цьому покупець повинен мати ліцензію, для отримання якої людину перевіряють на предмет судимостей, психічного здоров’я, нарко-алкогольної залежності тощо.

Кожних п’ять років ліцензію необхідно поновлювати. За незаконне володіння зброєю у Британії карають ув’язненням на термін від 5 до 10 років і більшість такі суворі обмеження підтримує.

Американське право

Інша справа – Сполучені Штати, де право на володіння зброєю гарантовано конституцією, а найпопулярнішою зброєю є напівавтоматична.

Британський журналіст, колишній редактор газети Mirror Пірс Морґан, отримавши роботу на американському новинному каналі CNN, намагався переконати американців у перевагах обмежень на володіння зброєю.

«Це справа, за яку я дуже вболіваю. Я виступаю за заборону по усій країні на володіння бойовою напівавтоматичною зброєю та заборону магазинів великої місткості, що можуть використовуватися зі скорострільною зброєю», – наполягав Пірс Морґан в одному з багатьох подібних виступів.

Він не наважувався говорити про повну заборону бойової зброї, як у Британії, але вважав, що після кількох випадків масових убивств у США, американці прислухаються до таких закликів. Чимало американців і зокрема президент Обама справді вважають, що зброю треба контролювати суворіше.

Проте громадяни США дуже пишаються своїми правами і зокрема правом на носіння зброї, яке гарантоване відомою поправкою до конституції.

У відповідь на кампанію Пірса Морґана понад 100 тисяч американців підписали петицію із закликом вислати британського громадянина геть, звинувачуючи його у зазіханні на їхні права.

Один з активістів, які організували петицію Алекс Джонс у дискусії з Пірсом Морґаном стверджував, що приватна зброя потрібна не лише для захисту від злочинців, але, потенційно, і від влади.

«Друга поправка конституції – не для полювання на качок. Вона існує для того, щоб захистити нас від тиранічних урядів і вуличних бандитів. Візьміть приклад Індії. Я бачив репортажі з тієї країни, де жінки просять дати їм право носити зброю, щоб вони могли захистити себе від нападів і ґвалтувань, бо поліція їх захистити не може», – палко доводить Джонс.

Статистика може підтверджувати його доводи. У Сполучених Штатах дійсно найвищий у світі показник володіння вогнепальною зброєю – 88 одиниць на 100 людей.

Але за кількістю убивств вогнепальною зброєю США аж на 28-му місці у світі. Той сумний список очолюють Гондурас, Сальвадор і Ямайка.

Озброєні до зубів швейцарці

На європейському континенті найліберальнішою країною, коли йдеться про володіння зброєю, називають Швейцарію, яка є найбільш озброєною у Європі.

У приватному володінні близько восьми мільйонів швейцарців – майже три з половиною мільйони одиниць вогнепальної зброї.

За Швейцарією у Європі за рівнем володіння зброєю на континенті йде не менш благополучна й мирна Фінляндія.

Швейцарія дозволяє володіння не лише мисливською та спортивною зброєю, але й пістолетами і навіть напівавтоматичними рушницями.

Іншою особливістю Швейцарії є загальний військовий обов’язок кожного громадянина країни аж до досягнення середнього віку.

Військовозобов’язані швейцарці тримають своє спорядження вдома, включно з вогнепальною зброєю, хоча останнім часом без набоїв.

Подібна система, попри професійну армію та членство в НАТО, запроваджена і в балтійських країнах, де нечисленна армія в разі бойових дій може покладатися на підтримку озброєних ополченців.

Ті тримають порох сухим, і, згідно з воєнною доктриною своїх країн, будуть готові відбивати напад потенційного противника зі сходу аж до приходу допомоги від союзників.

Для Британії, якій жодна іноземна держава не загрожує з часів Другої світової війни, однією з поворотних подій, що сформувала погляди сучасного покоління на особисту зброю, а також вплинула на британські закони про володіння вогнепальною зброєю стала трагедія у шотландському містечку Данблейн 18 років тому.

Британський досвід

13 березня 1996 року 43-річний місцевий мешканець Томас Гамільтон увійшов у будівлю школи з чотирма пістолетами.

Він убив 16 маленьких дітей, учительку, а потім застрелився сам. Убивця володів зброєю законно і мав усі потрібні на той час дозволи.

Тому головною вимогою активістів після трагедії у Данблейні була заборона на приватне володіння пістолетами й більш суворіші правила зберігання вогнепальної зброї загалом та набоїв зокрема.

Зараз сумніви щодо виправданості жорстких британських законів висловлюють лише поодинокі активісти й політики. Зокрема депутат Європарламенту від право-радикальної партії UKIP Найджел Фараж.

«Я би не хотів, щоби ми використовували американську систему. Я вважаю, що вона повністю божевільна, бо там у місцевій крамниці модна собі купити бойовий автомат. Я вважаю, що у нашій країні вже існує належна система ліцензування. Проте закони, поспіхом схвалені під впливом трагічних подій, призвели до того, що британська олімпійська команда зі стрільби із пістолета була змушена їхати на тренування у Францію. Це також по дурному», – висловлювався політик у виступі на британському радіо.

Але думки Фаража зараз мають лише незначну підтримку, бо його партія, хоч і досить відома, але досі ще не змогла провести жодного депутата до національного парламенту.

Натомість британці вважають позитивним той факт, що кількість злочинів і зокрема убивств із застосування вогнепальної зброї у Британії, порівняно низька і знижується.

За даними ООН, рівень смертей від застосування вогнепальної зброї у Сполучених Штатах становить 3,2 на сто тисяч населення, а в Англії та Уельсі (Шотландія має окрему систему судочинства) цей показник становить 0,1.

Щоправда фахівці не наважуються проводити прямий зв’язок між цими показниками, і тим, наскільки суворими є закони про володіння зброєю, бо є чимало країн із значно меншим рівнем володіння зброї, але з дуже високим рівнем насильства, набагато вищим ніж, наприклад, у США.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG