Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:20

Усі на допомогу армії


Кордон Сумщини з Російською Федерацією нараховує майже 300 кілометрів. Люди нервують, бо чи не щодня надходять повідомлення про переміщення російській військових підрозділів побіля кордонів з Україною. У цій ситуації теза про те, що якщо не дбаєш про свою армію, то доведеться годувати чужу, набуває реального значення. Тож як народ на Сумщині допомагає армії?

Мобілізованим резервістам та новобранцям сумського артилерійського полку довелося спати на підлозі в спортзалі. Проте це тривало недовго – до відправки полку в Чернігівську область на навчання. Самі солдати до цього ставились спокійно. Все ж таки – є дах над головою, годують добре, а ввечері ще й кіно обіцяють показати.

Матері та дружини, дізнавшись про сон солдатів на карематах, підходили до воріт частини та влаштовували командирам скандали, одразу за все, що накипіло: і за каремати, і за нібито погану їжу для тих, кого вже відправили на навчання. Начальник штабу Андрій Хлопонін пояснює, що насправді зараз допомога потрібна тій частині артполку, яку вже відправили на навчання, а за військовими нормами не передбачені ані подушки, ані матраци.
Основне – це підготовка техніки, дуже багато вже зроблено. Думаю на 60%

«Основне – це підготовка техніки, дуже багато вже зроблено. Думаю на 60% завдання всі виконані. Але ж, ви знаєте, завжди потрібні акумуляторні батареї, але це вирішується Міноборони. Потрібні руки, потрібні спеціалісти, котрі можуть по електриці, по паливній апаратурі», – пояснив начальник штабу.

Механік-волонтер Сергій Бєсєдін, член виконкому міськради, допомагає військовим ремонтом техніки артполку. Він нарікає керівництву частини за погані побутові умови для призваних солдатів і офіцерів.

«Товариші полковники, підполковники і далі там, генерали, от нехай сюди прийдуть, ляжуть, посплять і побачать, як тут можна тиждень людям побут облаштовувати і тому подібне», – зауважує Сергій Бєсєдін.

Громадська активістка Марина Зігерліг привезла до частини каремати, які збирали вся її родина, друзі та волонтери.
Треба їздити, не лінуватися. Ви самі будете бачити, який настрій у людей. Ви будете їм піднімати настрій, патріотичний настрій

«Їм там потрібні речі, які вони потребують. Це може бути все, що завгодно. Треба їздити, не лінуватися, запитувати. Ви самі будете бачити, який настрій у людей. Ви будете їм піднімати настрій, патріотичний настрій», – говорить Радіо Свобода Марина Зігерліг.

Від членів виконкому до пенсіонерів

У селі Червоному під Сумами пенсіонерка Марія Павлівна виносить запаси з погреба. Каже, як тільки почула про збір допомоги українським військовим, одразу взялася готувати «гостинець». В самої нещодавно мобілізували племінників. Готова віддавати усе, аби тільки Україна залишилась цілою.
Все будемо давати, щоб наші хлопці воювали і захищали нас від того сатани-Путіна

«Дуже хвилюємось за них, плачу, навіть вночі плачу за них, за хлопців. Готуємо їм гостинці. Консервацію витягла, цибульку витягла, картоплю витягла, сало, смалець, варення зараз повитягую з погреба. Все, що є – усе буде там. Все будемо давати, щоб наші хлопці воювали і захищали нас від того сатани-Путіна. Щоб він три рази перевернувся в труні!» – сказала Радіо Свобода пенсіонерка.

Після кількох років забуття, люди на Сумщині згадали і про рідний артполк, і про військових взагалі. Вони усвідомлюють, що саме в руках армії доля незалежності України. Тому намагаються допомогти військовим оговтатись після тривалого занепаду армії та силою громадськості подолати численні проблеми.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG