Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:41
Західна преса обговорює результати зустрічі у Женеві 17 квітня керівників зовнішньополітичних відомств України, США, Євросоюзу і Росії. Сторони вирішили, що незаконно захоплені в Україні адміністративні будівлі мають бути звільнені і повернуті законним власникам, а уже наявні в Україні спостерігачі ОБСЄ мають не лише оцінювати підготовку до проведення виборів 25 травня, а й допомагати українській владі і місцевим громадам у деескалації ситуації.

Американська газета New York Times пише, що на початку переговорів усі сторони хотіли одного – уникнути дипломатичної конфронтації. «Росія хотіла уникнути підозр, що вона відмовиться від співпраці в пошуку дипломатичного рішення і, таким чином, не дати західним країнами ввести проти неї нові санкції», – пише видання. «Америка прагнула дати Україні час, щоб та провела президентські вибори 25 травня без ще більшого втручання Росії. А Європа хотіла б утриматися від нав’язування широких економічних санкцій, які могли б зашкодити торгівлі з Москвою», – повідомляє New York Times.

Інша американська газета, Los Angeles Times, погоджується з тим, що женевський компроміс дасть Україні трохи часу для створення нової структури управління без втручання з боку Кремля, але, у той самий час, він не змінює статусу-кво російських військ, розташованих поблизу східного кордону України. «Якої форми набуде нова система правління у домовленості не зазначено, що дає місце для маневрів і Києву и Москві», – пише видання. «Росія чинить тиск для створення децентралізованої федерації, яка дозволила б регіонам вирішувати свою власну економічну і зовнішню політику». Los Angeles Times вважає, що це дасть Кремлю право за допомогою своїх довірених осіб в Україні накладати вето на будь-які рішення національного уряду України.

Американський журнал New Republic ставить під сумнів ефективність домовленості у Женеві. Видання нагадує, що ОБСЄ може спостерігати в Україні за будь-якими подіями, але ця організація практично не має можливості робити щось інше. Якщо, звичайно, легальний статус України не змінять на протекторат Європи. «Крім того, угода закликає роззброювати «незаконні озброєні угрупування» і звільнити урядові будівлі. Ми на Заході припускаємо, що мова йде про проросійських бандитів у Донецьку та Слов’янську. А кого на увазі має Росія?» – запитує видання. Журнал нагадує, що Росія все ще офіційно не визнає тимчасовий уряд у Києві. Чи означає це, що вони також мають звільнити урядові будівлі? «І навіть якщо це не так, – продовжує New Republic, – і те що сторони за столом домовилися на визначенні, то хто тоді є цими групами, хто забезпечить виконання роззброєння? Уряд може мати додаткову впевненість, але також і жодної здатності це виконати».

Британська газета Financial Times розглянула, що далі буде робити Європа стосовно Росії та України. «Оцінки ризику Європейської комісії можуть стати основою для скликання можливої екстреної наради національних лідерів у Брюсселі, щоб обговорити, чи зможе ЄС вжити ще більш серйозні санкцій проти Москви, якщо криза не вирішиться чи погіршиться», – пише видання. Газета повідомляє, що Європа розділена з приводу того, чи вживати рішучих заходів проти Росії. Деякі країни зазнають гірких економічних наслідків через можливе протистояння з Кремлем, але Польща та країни Балтії стверджують, що жорсткі заходи необхідні, щоб зупинити Москву від спроб контролювати країни колишнього СРСР та їхніх сусідів силою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG