Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:06

Україна розіпнута, як Христос на хресті, кажуть у Львові


Львів – Цієї неділі, 20 квітня, православні, католики, протестанти та вірмени в один день святкуватимуть Воскресіння Христове. Сьогодні ж у страсну п’ятницю вірні поклоняються плащаниці, символові тіла Господнього у гробі. У суботу будуть вже останні приготування до Великодніх свят і освячення великодніх кошиків. Як осмислюють львів’яни цю Пасху?

Щороку вірні з нетерпінням переживають великий піст в очікуванні Христового Воскресіння. Християни у Страсну п’ятницю і суботу дотримуються строгого посту до недільної відправи.

За Євангелієм, після звинувачення верховним судом Спасителя у богохульстві, Ісуса привели до Понтія Пилата. І, на вимогу натовпу, він оголосив вирок – розіп’яти Христа на хресті. Після страшних мук Ісус помер. У п’ятницю ввечері тіло Спасителя було зняте з хреста, обгорнуте у полотно і поховане в печері. Опісля воскресіння на полотні залишився відбиток тіла Ісуса, і цю плащаницю у храмах виносять у страсну п’ятницю. У цей найскорботніший день у львівських церквах черги людей, щоб поклонитись плащаниці.

Воскресне Україна

Цьогорічну Пасху більшість львів’ян переживають через призму подій в Україні.

– Роздумуючи над страстями Христовими – сьогодні розіпнута вся Україна. Як Христос Воскрес, так і всі люди схаменуться, і воскресне у цю неділю Україна.

– Це велике свято Воскресіння, якому передували страшні муки і терпіння. Не бажаймо, можливо, цього року веселих свят, а бажаймо мирних, спокійних, утихомирених. Бо всі пережили велике терпіння цього року. Але пам’ятаймо, що Христос Воскрес, і ми переживемо всю цю біду.

– Цього року по особливому готуюсь до свята, бо такі події в Україні. Але у нас всіх велика надія, що все буде добре і все станеться так, як треба, бо те, що неможливе у людей, можливе Богові, – говорили львів’яни.

Один одному дарують писанки

У Львові традиції та обряди святкування Великодня у православних і католиків переплелись: у суботу освячують великодній кошик, родиною йдуть на богослужіння, відвідують рідних і хворих, в обливаний понеділок водять гаївки. А ще збереглась традиція дарувати один одному писанку – як спомин і про нинішній Великдень, символ Воскресіння Христового, України, рідної землі.

«Я пишу і курячі яйця, і гусячі, і перепелині, і страусині. Навчилась від бабки, бо моя мама померла, коли мені було 4 роки. Перший узір писанки – це «Сльози Божої матері», ось білі краплі – сльози Богородиці, жовті – піт, червоні – кров. Писати писанки для мене дуже легко, у задоволення, це приємна робота», – розповіла Любов Гаврищук із Космача Івано-Франківської області.

Жінка пише писанки одразу після Різдва і перед Великоднем продає їх у Львові. Це для писанкарки ще й заробіток. Хоча вона думала, що цього року через відсутність у людей грошей менше купуватимуть писанки, але розпродала всі. «Це свято переживаю зовсім по іншому, аніж у попередні роки. Немає такої радості через ті події в Україні, але Великдень – це радість», – наголосила гуцулка.

Власне велику суботу християни проводять у передчутті радості. Вже пообіді у львівських церквах освячують великодні кошики, а опівночі вітають один одного з Христовим Воскресінням.

Традиційно Великдень у Львові проведуть студенти зі Східної, Центральної та Південної України. У п’ятницю приїхали понад 200 молодих людей із Харкова, Запоріжжя, Донецька, Луганська, Одеси та Криму, щоб ознайомитись із традиціями святкування Воскресіння в Галичині і зруйнувати стереотипи щодо західняків.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG