Доступність посилання

26 Квітень 2017, Київ 11:19

На кого у східних регіонах України розраховує Путін?


Озброєні бойовики біля броньованої техніки в Слов'янську, 16 квітня 2014 року

Київ – Перемогу Майдану над Януковичем багато людей на сході України сприйняли як свою поразку. Вони відчувають себе ображеними й кажуть, що у Києві та на заході їх не чують. Саме на цей синдром розраховує кремлівська пропаганда, намагаючись залучити людей до підтримки, спровокованих російськими диверсантами, акцій та штурмів.

Тисячі людей у Донецьку, Луганську, Краматорську виходять на площі з державними прапорами України. Вони скандують: «Схід і Захід – разом», «Одна єдина, соборна Україна».

Поряд з цим є люди, серед них і жінки, що стають між українськими силовиками й терористами, які з російськими триколорами захоплюють адміністративні будівлі й стратегічні об’єкти на сході та півдні. Є люди, які не за гроші, виходять на мітинги з георгіївськими стрічками. Хто вони ці люди? Чому такі полярні світогляди у громадян однієї країни? Й на кого розраховує Кремль, засилаючи в Україну своїх диверсантів?

Путін розраховує на ображених і розчарованих

«Нам хочуть заборонити розмовляти російською мовою», «У нас забирають усі гроші в центр», «Нас називають бандитами», «Бандерівці будуть нас убивати, бо ми не говоримо українською». «Нас у Києві ніхто не чує», «Ми хочемо самі обирати свою владу» – це далеко не повний набір фраз, які чуєш від учасників проросійських мітингів у Луганську, Донецьку й навіть Харкові. Так кажуть не тітушки, які взимку палили в Києві автомобілі, били й убивали майданівців, а тепер порозбігалися по своїх містах та містечках й нині за гроші виконують команди уже спеців сусідньої країни. Так кажуть люди, які втратили «свого, ними обраного Януковича», усвідомили, що він їх обманув, обікрав і втік й тепер просто бояться, що Майдан буде «бити їх за їхнього Януковича».

Ці люди різняться й за рівнем освіти й за уподобаннями, й за матеріальними статками. Їх об’єднує одне – «образа» за те, що не збулося, й відсутність чіткого уявлення про те, що вони можуть й чого вони насправді хочуть. Ці люди бояться нового, вони живуть міфами й стають легкою здобиччю «ловців душ» на кшталт «кремлівського рупора» Кисельова.

Саме це демонструють соціологічні дослідження, які проводить, зокрема, соціологічна група «Рейтинг».

Експерт й засновник Соціологічної групи «Рейтинг» Ігор Тищенко подивився й прокоментував сюжети про людей із «полярних майданів»: історію молодого аспіранта з Луганська, який з георгіївською стрічкою ходить на проросійські мітинги; історію киянина Анатолія Нечипоренка, який два місяці пролежав у комі після побиття його тітушками та «беркутівцями» 18 лютого на вулиці Інститутській у Києві, й 11 квітня долучився до Небесної Сотні; історію про двох підприємців із Харкова, які ходять на різні мітинги, але, як виявилося, не є антагоністами, бо можуть порозумітися.
«Майдан переміг не схід України, а Януковича» – це треба пояснювати людям на Донеччині та Луганщині, вважає Ігор Тищенко. Виживання України напряму залежить від того, чи зуміють політики відмовитися від звичного маніпулювання «ідеями розколу» й спробувати об’єднати людей у бажанні жити у незалежній, заможній й вільній Україні.

Людей треба переконувати й обєднувати

Оновлена влада у Києві готова до централізації й уже розширює самостійність регіонів, але це ще треба спробувати донести людям, які звикли бачити світ через екран російського телебачення або гасла Партії регіонів та комуністів.

«Люди обдурені, дивилися російські телеканали і сьогодні вважають, що тільки Росія може їх врятувати. Вони вважають, що в Україні хунта, а той, хто розмовляє українською мовою – фашист. Жінок, які стоять з іконами живим щитом перед барикадами у східних регіонах країни, треба переконувати. Це питання влади», – сказав перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG