«Усі проблеми, які зараз є в Україні, вони були у мене, в моїй родині. У мене вдома заборонено було говорити українською мовою. Моя мама народилася в Москві, вона має відношення до вищого російського дворянства, рід Тихоцьких. Вони були засновниками Харківського університету. От до своєї мами до її останніх днів я завжди зверталася російською. А зі своїми дітьми говорила українською». (28 березня 2014 року)
«Нас, лікарів, вчать всьому в медичному університеті. Але я пам’ятаю свого першого пацієнта, який помер. Я пам’ятаю, що я стояла і не знала, як мені про це сказати його родичам. Бо як сказати людям нас, лікарів, не вчать. Я абсолютно чіткою знаю, що я несу відповідальність за життя людей, за яких я відповідаю». (26 липня 2012 року)
«Був мій перший Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Оберіг», на який поїхала одразу після розлучення. Будь-які критичні моменти, які виникають у житті, дають значно більше стимулу до творчості, аніж спокійне, врівноважене життя, хоча пісні народжуються завжди добрими, трохи тужними…» (15 листопада 2007 року)
«У мене є амбіція міняти світ і було таке відчуття з дитинства, що я прийшла в цей світ зробити його кращим. Власне, коли ми думали, що буде далі з Україною після Майдану, – мій Майдан ще не закінчився». (28 березня 2014 року)
Богомолець: усі, хто були у Верховній раді – відповідальні за кров
«Віче об’явлено пам’яті Небесної сотні. А ми на Віче хочемо говорити не тільки про пам’ять Небесної сотні, а що на сьогоднішній день можна вважати, що ця пам’ять вже спаплюжена. Тому що 40 днів ми не знаємо, не маємо ніякої інформації. Не маємо ні імен снайперів, ні протоколів допиту, ні імен тих, хто давав команди стріляти. І, я вважаю, це або абсолютно безвідповідальність і відсутність професіоналізму, або небажання розслідувати злочин, який відбувся». (28 березня 2014 року)
«Мене як свідка ніхто нікуди не викликав. Я надавала покази усім міжнародним організаціям по захисту прав людей з абсолютним прописом хронології: коли, кого, де було вбито. Але щодо українських правоохоронних органів – нікому не потрібна ця інформація». (28 березня 2014 року)
«Всі, хто були у Верховній раді абсолютно однаково відповідальні за кров тих людей, які загинули на Майдані. Тому що ми їх обирали для того, щоби вони розбудовували цю країну. І внаслідок їх неможливості домовитись між собою загинули не тільки одна Небесна сотня, а дві – люди які пропали безвісти». (6 квітня 2014 року)
«Я абсолютно впевнена в тому, що Крим ще буде українським. Тільки питання в тому, коли він буде. Крим, насправді, вибирав не Росію. Крим вибирав сьогодні страх, який був створений мас-медіа, що начебто на сцені і на Майдані є тільки бандерівці і фашисти. І ці меседжі транслювались, мені дзвонили люди з Криму, я давала спростування тому, що це не так. Що відбулось далі? Далі їх просто купили». (28 березня 2014 року)
Богомолець: держава тяжко хвора і їй необхідні реанімаційні заходи
«Якщо людина зарекомендувала себе в суспільстві, то це буде чудово, якщо 2.5 мільйони людей дадуть по гривні. Це означає, що ця людина вже буде 2.5 мільйони мати тих виборців, які спитають з неї». (3 квітня 2014 року)
«Є таке поняття як політична культура. Якщо Ольга Богомолець хоче вкласти свої гроші. То це означає, що вона буде шукати, як свої гроші повернути. По-перше, з тієї суми, яка задекларована, абсолютно чесна, мої фінансові служби вже 15 років щорічно декларують. Можна подивитись, як Ольга Богомолець 15 років будувала маленький бізнес, середній бізнес. З цієї суми сплачені податки, понесені витрати». (3 квітня 2014 року)
«У мене є абсолютно чітке розуміння і бачення майбутнього цієї країни. По-перше, тому я мама чотирьох дітей, дружина і дочка. І я розумію, що потрібно дітям, і що потрібно старшим людям. По-друге, тому що я лікар. І я розумію, що держава тяжко хвора. І сьогодні необхідні і реанімаційні заходи, і дуже серйозна профілактика того, щоби ця держава насправді відбувалася». (28 березня 2014 року)
«Я є абсолютно відкритою, нічого ні від кого не приховую. У нас ще немає сформованої команди. Всі люди, які працюють в команді – це волонтери. У нас немає грошей на передвиборчу кампанію. Мене сьогодні просили просили підписати лист про те, що білборди мають бути легальними. Але я взагалі вважаю, що політична реклама шкодить дуже сильно. Я коли у минулу каденцію дивилася на білборди, які були, я думала: боже, якби купили машину швидкої допомоги, наклеїли свій портрет, то й машина їздила б. Їздила би по цілому району, і лишилося б на згадку людям». (28 березня 2014 року)
«Щодо розбудови економіки, агропромислового комплексу. Для того, щоби це робити, я маю, по-перше, досвід у бізнесі, по-друге, досвід в організації роботи. І я не маю страху». (28 березня 2014 року)
«Якщо людина хоче мати зброю для того, щоб відчувати себе спокійно і впевнено – це означає, що їй потрібно дати дозвіл на це. І зараз, при тій ситуації, яка є, будь-яка спроба влади роззброїти людей буде призводити до погіршення ситуації». (29 березня 2014 року)
«Нас, лікарів, вчать всьому в медичному університеті. Але я пам’ятаю свого першого пацієнта, який помер. Я пам’ятаю, що я стояла і не знала, як мені про це сказати його родичам. Бо як сказати людям нас, лікарів, не вчать. Я абсолютно чіткою знаю, що я несу відповідальність за життя людей, за яких я відповідаю». (26 липня 2012 року)
«Був мій перший Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Оберіг», на який поїхала одразу після розлучення. Будь-які критичні моменти, які виникають у житті, дають значно більше стимулу до творчості, аніж спокійне, врівноважене життя, хоча пісні народжуються завжди добрими, трохи тужними…» (15 листопада 2007 року)
«У мене є амбіція міняти світ і було таке відчуття з дитинства, що я прийшла в цей світ зробити його кращим. Власне, коли ми думали, що буде далі з Україною після Майдану, – мій Майдан ще не закінчився». (28 березня 2014 року)
Богомолець: усі, хто були у Верховній раді – відповідальні за кров
«Віче об’явлено пам’яті Небесної сотні. А ми на Віче хочемо говорити не тільки про пам’ять Небесної сотні, а що на сьогоднішній день можна вважати, що ця пам’ять вже спаплюжена. Тому що 40 днів ми не знаємо, не маємо ніякої інформації. Не маємо ні імен снайперів, ні протоколів допиту, ні імен тих, хто давав команди стріляти. І, я вважаю, це або абсолютно безвідповідальність і відсутність професіоналізму, або небажання розслідувати злочин, який відбувся». (28 березня 2014 року)
«Мене як свідка ніхто нікуди не викликав. Я надавала покази усім міжнародним організаціям по захисту прав людей з абсолютним прописом хронології: коли, кого, де було вбито. Але щодо українських правоохоронних органів – нікому не потрібна ця інформація». (28 березня 2014 року)
«Всі, хто були у Верховній раді абсолютно однаково відповідальні за кров тих людей, які загинули на Майдані. Тому що ми їх обирали для того, щоби вони розбудовували цю країну. І внаслідок їх неможливості домовитись між собою загинули не тільки одна Небесна сотня, а дві – люди які пропали безвісти». (6 квітня 2014 року)
«Я абсолютно впевнена в тому, що Крим ще буде українським. Тільки питання в тому, коли він буде. Крим, насправді, вибирав не Росію. Крим вибирав сьогодні страх, який був створений мас-медіа, що начебто на сцені і на Майдані є тільки бандерівці і фашисти. І ці меседжі транслювались, мені дзвонили люди з Криму, я давала спростування тому, що це не так. Що відбулось далі? Далі їх просто купили». (28 березня 2014 року)
Богомолець: держава тяжко хвора і їй необхідні реанімаційні заходи
«Якщо людина зарекомендувала себе в суспільстві, то це буде чудово, якщо 2.5 мільйони людей дадуть по гривні. Це означає, що ця людина вже буде 2.5 мільйони мати тих виборців, які спитають з неї». (3 квітня 2014 року)
«Є таке поняття як політична культура. Якщо Ольга Богомолець хоче вкласти свої гроші. То це означає, що вона буде шукати, як свої гроші повернути. По-перше, з тієї суми, яка задекларована, абсолютно чесна, мої фінансові служби вже 15 років щорічно декларують. Можна подивитись, як Ольга Богомолець 15 років будувала маленький бізнес, середній бізнес. З цієї суми сплачені податки, понесені витрати». (3 квітня 2014 року)
«У мене є абсолютно чітке розуміння і бачення майбутнього цієї країни. По-перше, тому я мама чотирьох дітей, дружина і дочка. І я розумію, що потрібно дітям, і що потрібно старшим людям. По-друге, тому що я лікар. І я розумію, що держава тяжко хвора. І сьогодні необхідні і реанімаційні заходи, і дуже серйозна профілактика того, щоби ця держава насправді відбувалася». (28 березня 2014 року)
«Я є абсолютно відкритою, нічого ні від кого не приховую. У нас ще немає сформованої команди. Всі люди, які працюють в команді – це волонтери. У нас немає грошей на передвиборчу кампанію. Мене сьогодні просили просили підписати лист про те, що білборди мають бути легальними. Але я взагалі вважаю, що політична реклама шкодить дуже сильно. Я коли у минулу каденцію дивилася на білборди, які були, я думала: боже, якби купили машину швидкої допомоги, наклеїли свій портрет, то й машина їздила б. Їздила би по цілому району, і лишилося б на згадку людям». (28 березня 2014 року)
«Щодо розбудови економіки, агропромислового комплексу. Для того, щоби це робити, я маю, по-перше, досвід у бізнесі, по-друге, досвід в організації роботи. І я не маю страху». (28 березня 2014 року)
«Якщо людина хоче мати зброю для того, щоб відчувати себе спокійно і впевнено – це означає, що їй потрібно дати дозвіл на це. І зараз, при тій ситуації, яка є, будь-яка спроба влади роззброїти людей буде призводити до погіршення ситуації». (29 березня 2014 року)