«Що? Волинська різня була… В 1941». (4 квітня 2014 року)
«Я був у Львові, зайшов до ресторану «Криївка». Мене там зустрів чоловік з макетом німецького автомата. Що це за питання на вході: «Москалі єсть?» У ресторані в меню подається напій «Кров москаля». Я росіянин, я не москаль». (0 жовтня 2010 року)
«Я не тільки в парламенті опиняюся в епіцентрі. На моєму дні народження мені сказали: "Олег, де війна, там і ти". Але я бився тільки з депутатами, які порушували закон. Я ніколи не образив ні міліціонера, ні ДАІшника, на відміну від інших депутатів. Я не проявив свою силу тоді, коли люди мені не могли дати здачу». (12 червня 2013 року)
«Вороги вже не знають що придумати: влаштовують мені провокації, напади, відверто брешуть в ефірах та інтернеті. Але я не здамся. Я йду до кінця! За мною правда. За мною тисячі людей, мене не зупинити, не залякати». (9 квітня 2014 року)
«Я взагалі не проросійський політик, а проукраїнський. Просто в інтересах України і українців – дружити з Росією, рухатися в бік економічної інтеграції з нею. Це в інтересах моїх виборців, в інтересах усіх громадян України, в інтересах всієї країни». (1 квітня 2014 року)
«Крим отримає Росія, а нацисти отримають Україну» – Царьов
«... Подякувати вам за чудову можливість поспілкуватися з Володимиром Володимировичем Путіним, подивитися, як він спілкується. Ось я сидів... Ось я був на досить великій кількості заходів, але він був далеко. А ось знаходився ось тут ось поруч, переді мною. Як він розмовляє! Як він жестикулює! Як він говорить!» (13 грудня 2013 року)
«Протягом години буде зачищено Майдан. Після того, як ми наведемо порядок у Києві, ми наведемо його у всій країні». (18 лютого 2014 року)
«Крим отримає Росія, а нацисти отримають Україну. Із 46 мільйонів населення – 2 мільйони в Криму. Хіба це рівноцінний обмін? Я впевнений, що нацисти в Україну мститимуться півдню і сходу». (18 березня 2014 року)
«Введення миротворчого контингенту ООН означатиме фактичний розкол України. А його межі визначать місця дислокації цього контингенту. Ті, хто хоче ввести миротворчий контингент, по суті, забезпечать міжнародне визнання розвалу України. Ось це і є справжні сепаратисти. Негативний досвід Югославії ще живий у пам'яті – ми всі добре знаємо, чим закінчилося ... До цих пір цілі райони в руїнах!» (14 квітня 2014 року)
«Зараз країна буде в розрусі» – Царьов
«Україна – батьківщина двох мов. Звідси пішли і російська, і українська. Наша українська в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях в сільських населених пунктах більше схожа на російську, ніж на українську. Взагалі було б правильно для того, щоб піти від мовної проблеми на Україні, вибрати мову, якою говорить більшість населення і зробити її державною. В Україні це суржик. І два діалекти (російська та українська) від суржику затвердити теж на державному рівні». (12 червня 2013 року)
«Ми в переддефолтному стані. Тут вплинули події на майдані, в центрі Києва. Революційна ситуація не могла не позначитися на економічній ситуації. У нас на вулицях озброєні люди. Якщо припинять виплачувати заробітну плату бюджетникам, пенсії, в тому числі допомоги афганцям (які виступають разом з «Правим сектором» на майдані), ці озброєні люди можуть зайнятися грабунками. Зараз ці факти мають місце – і мародерство, і пограбування, але не носять масового характеру». (27 лютого 2014 року)
«Як мінімум, потрібно припинити політичні репресії, які зараз відбуваються. Тому що неможливо проводити вибори під дулом автомату». (6 квітня 2014 року)
«От захопили владу. Зараз країна буде в розрусі. Зараз не буде чим платити пенсії і зарплати, до того ж дуже швидко. Саме тому вони збираються вибори президента провести дуже швидко. Тому що взагалі нашій країні буде дуже погано». (20 лютого 2014 року)
«Люди собі придумали красиву назву. Їм подобається називати донецьку область Донецькою народною республікою. Там немає ні конституції, ні уставу, ні правил». (14 квітня 2014 року)
«От те, що написано в підручниках історії, що усі біди України – через Росію. І багато хто в це вірить. Якщо відрити наш радянський підручник, на якому ми вчилися, то хто був у нас у всьому винен? Або рабовласники, або капіталісти. А зараз відкриваєш, дивишся: Москва, Росія, Москва, Росія, вороги-вороги-вороги. Ми протягом 20 років перепрограмовували людей». (18 січня 2014 року)
«Я був у Львові, зайшов до ресторану «Криївка». Мене там зустрів чоловік з макетом німецького автомата. Що це за питання на вході: «Москалі єсть?» У ресторані в меню подається напій «Кров москаля». Я росіянин, я не москаль». (0 жовтня 2010 року)
«Я не тільки в парламенті опиняюся в епіцентрі. На моєму дні народження мені сказали: "Олег, де війна, там і ти". Але я бився тільки з депутатами, які порушували закон. Я ніколи не образив ні міліціонера, ні ДАІшника, на відміну від інших депутатів. Я не проявив свою силу тоді, коли люди мені не могли дати здачу». (12 червня 2013 року)
«Вороги вже не знають що придумати: влаштовують мені провокації, напади, відверто брешуть в ефірах та інтернеті. Але я не здамся. Я йду до кінця! За мною правда. За мною тисячі людей, мене не зупинити, не залякати». (9 квітня 2014 року)
«Я взагалі не проросійський політик, а проукраїнський. Просто в інтересах України і українців – дружити з Росією, рухатися в бік економічної інтеграції з нею. Це в інтересах моїх виборців, в інтересах усіх громадян України, в інтересах всієї країни». (1 квітня 2014 року)
«Крим отримає Росія, а нацисти отримають Україну» – Царьов
«... Подякувати вам за чудову можливість поспілкуватися з Володимиром Володимировичем Путіним, подивитися, як він спілкується. Ось я сидів... Ось я був на досить великій кількості заходів, але він був далеко. А ось знаходився ось тут ось поруч, переді мною. Як він розмовляє! Як він жестикулює! Як він говорить!» (13 грудня 2013 року)
«Протягом години буде зачищено Майдан. Після того, як ми наведемо порядок у Києві, ми наведемо його у всій країні». (18 лютого 2014 року)
«Крим отримає Росія, а нацисти отримають Україну. Із 46 мільйонів населення – 2 мільйони в Криму. Хіба це рівноцінний обмін? Я впевнений, що нацисти в Україну мститимуться півдню і сходу». (18 березня 2014 року)
«Введення миротворчого контингенту ООН означатиме фактичний розкол України. А його межі визначать місця дислокації цього контингенту. Ті, хто хоче ввести миротворчий контингент, по суті, забезпечать міжнародне визнання розвалу України. Ось це і є справжні сепаратисти. Негативний досвід Югославії ще живий у пам'яті – ми всі добре знаємо, чим закінчилося ... До цих пір цілі райони в руїнах!» (14 квітня 2014 року)
«Зараз країна буде в розрусі» – Царьов
«Україна – батьківщина двох мов. Звідси пішли і російська, і українська. Наша українська в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях в сільських населених пунктах більше схожа на російську, ніж на українську. Взагалі було б правильно для того, щоб піти від мовної проблеми на Україні, вибрати мову, якою говорить більшість населення і зробити її державною. В Україні це суржик. І два діалекти (російська та українська) від суржику затвердити теж на державному рівні». (12 червня 2013 року)
«Ми в переддефолтному стані. Тут вплинули події на майдані, в центрі Києва. Революційна ситуація не могла не позначитися на економічній ситуації. У нас на вулицях озброєні люди. Якщо припинять виплачувати заробітну плату бюджетникам, пенсії, в тому числі допомоги афганцям (які виступають разом з «Правим сектором» на майдані), ці озброєні люди можуть зайнятися грабунками. Зараз ці факти мають місце – і мародерство, і пограбування, але не носять масового характеру». (27 лютого 2014 року)
«Як мінімум, потрібно припинити політичні репресії, які зараз відбуваються. Тому що неможливо проводити вибори під дулом автомату». (6 квітня 2014 року)
«От захопили владу. Зараз країна буде в розрусі. Зараз не буде чим платити пенсії і зарплати, до того ж дуже швидко. Саме тому вони збираються вибори президента провести дуже швидко. Тому що взагалі нашій країні буде дуже погано». (20 лютого 2014 року)
«Люди собі придумали красиву назву. Їм подобається називати донецьку область Донецькою народною республікою. Там немає ні конституції, ні уставу, ні правил». (14 квітня 2014 року)
«От те, що написано в підручниках історії, що усі біди України – через Росію. І багато хто в це вірить. Якщо відрити наш радянський підручник, на якому ми вчилися, то хто був у нас у всьому винен? Або рабовласники, або капіталісти. А зараз відкриваєш, дивишся: Москва, Росія, Москва, Росія, вороги-вороги-вороги. Ми протягом 20 років перепрограмовували людей». (18 січня 2014 року)