Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:29
Брюссель – Відповісти на гострі запитання щодо нинішніх відносин Євросоюзу із Києвом та про можливості відновлення діалогу із Москвою у Брюсселі намагалися науковці, історики, політологи та дипломати. На конференції, організованій в Університетській фундації, лунали припущення, що саме треба донести до росіян, щоб зупинити агресію, які моменти українсько-російського історичного минулого варто було б переосмислити і які уроки Захід мав би засвоїти після нинішньої політики президента Путіна.

Знайти можливі шляхи припинення породженого Росією протиборства на європейському континенті намагалися у Брюсселі міністр освіти та науки України Сергій Квіт разом із місцевими політологами, істориками та дипломатами.

Український міністр пояснив, що позиція ЄС щодо української кризи є доволі зваженою. Він наголосив, що самі українці в євроінтеграції відстоюють насамперед ідею, а вже потім економічні вигоди.

«Європейці враховують всі нюанси: і політичні, і культурні, і політичні. Тобто, погляд дуже глибокий і не спрощений, – каже він. – Ми, можливо, десь схильні до емоцій, бо українці дивляться на євроінтеграцію, передусім, з погляду цінностей, а вже потім думають, як це виглядатиме з економічного погляду».

Втім, професор міжнародної та порівняльної політики Американського університету в Парижі Олег Ковцеф вважає, що Євросоюз через загрозу з боку Росії не повинен чекати на США й НАТО, а розвивати свою власну європейську оборону. Водночас самим росіянам слід роз’яснювати, що у них вдома є нагальні демографічні, соціальні та економічні проблеми, які потребують негайного вирішення.

«Путін і росіяни повинні усвідомити, що вся їхня економіка обмежена, бо базована на газі та нафті, які не є безкінечними, – пояснює професор Ковцеф. – Їм треба зрозуміти, що економіку слід швидко урізноманітнювати, інакше вона погрузне у проблемах, бо клієнти Росії одного дня відвернуться і це її дестабілізує».

«Сторінку Криму перегортати не слід»

Колишній французький консул у Росії, а нині професор паризького Коледжу Бернардинів Антуан Аржаковський дивиться на проблему протистояння Заходу та Москви з такої позиції: «не слід перегортати сторінку Криму».

«Слід негайно вирішити проблему Криму, (анексія якого) є порушенням міжнародного права, – каже він. – Росія, Англія, США та інші підписали Будапештський меморандум, тож потрібна міжнародна конференція за участі українців і, безумовно, необхідно прислухатись до думки населення півострова».

На думку Аржаковського, іншим нагальним питанням є вирішення різних трактувань українцями та росіянами історичних понять «Русь» та «русский мир». «Треба зібрати істориків та інтелектуалів, щоб знайти відповідь на запитання: що розуміти під цим поняттям та чи спільна причетність до Русі українців і росіян обмежена тільки географічно, як вважають у Росії. А чи, може, йдеться про дух Русі, сформульований Ярославом Мудрим, як «царство справедливості, де присутня Божа мудрість», доказом якого є кафедральний собор Святої Софії в Києві», – каже французький професор.

Щодо підходу Євросоюзу до нинішньої ситуації в Україні, то, виступаючи на конференції, присвяченій налагодженню діалогу між Україною та Росією, організованій в Університетській фундації Брюсселя, голова департаменту «Росія» в Європейській службі зовнішніх дій Вінсент Деґер доходить висновку: тиск через санкції на Росію необхідний, однак треба залишати можливість і для дипломатії. Головний урок, який ЄС засвоїв останнім часом, полягає у необхідності переосмислення політики партнерства з Росією: а саме, торгівлі, енергетики і, безумовно, адаптації європейської системи оборони та безпеки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG