Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:34

«Наше завдання – не дозволити Путіну припуститися ще більшої помилки» – Фюле


Прага – Дії режиму Путіна не залишають впевненості, що він у своїй експансивній політиці зупиниться на Сході України, адже він уже не зупинився в Криму. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив у Празі єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле. Він виступив з різкою критикою політики Росії, зауваживши, що Путін намагається встановити замість багатополярності модель світоустрою без полюсів, де б панувало одне правило – відсутність будь-яких правил.

Пане Фюле, Ви завжди виступали за діалог Заходу з Росією. Чому він не склався? І чи сьогодні, після військового вторгнення Росії в Україну, вже не запізно його вести?
Наше завдання – не дозволити президенту Путіну припуститися ще більшої помилки, ніж він припустився в Криму

– Я шкодую щодо багатьох речей, зокрема й через те, що не наполягав у повній мірі на проведенні консультацій з Росією, коли для цього був час. Це не значить, що ми не пропонували Росії говорити про угоду про асоціацію, про Митний союз, про Євразійський союз, щоб знайти modus operandi між двома інтеграційними проектами в Європі. Це створює складну картину. Україна стала до певної міри жертвою цієї ситуації.

І наше завдання – не дозволити президенту Путіну припуститися ще більшої помилки, ніж він припустився в Криму. Загалом зрозуміло, що ми несемо відповідальність перед обома сторонами. Якщо ми не спроможемося визначити належні механізми для того, аби дві групи країн працювали задля блага європейського континенту, то ми отримаємо нову лінію поділу. Це буде лінія економічного та торговельного поділу в Європі.
– На Вашу думку, Росія справді намагається змінити світоустрій, принаймні на європейському рівні?

– Ми вже жили в двополярному світі раніше, що був розділений «залізною завісою». Потім ми перейшли до багатополярної моделі. Президент Путін намагається побудувати світ без полюсів, де діяло б лише одне правило – правило про відсутність будь-яких правил. Це жахливо. Будапештський меморандум стосувався не лише безпеки, а й поваги до територіальної цілісності. Це був вкрай важливий документ, на його базі Україна відмовилася від ядерної зброї, що була розташована на її території. Який меседж ми надсилаємо іншим країнам, які прагнуть набути ядерне озброєння? Що, мовляв, ми готові дати вам гарантії територіальної цілісності, але можемо порушити їх, коли вважатимемо за потрібне?

– Пане Фюле, чи визнаєте Ви за ЄС певні прорахунки, які, зрештою, вплинули на наростання нинішньої кризи у відносинах із Росією?

– Тобто в чому ми зазнали невдачі? Наша сильна віра в те, що можна побудувати об’єднану Європу за принципом, коли кожен виграє, а не коли хтось виграє, а хто програє (zero sum game), зазнала краху. І найбільших помилок ми припустилися, коли не сприйняли серйозно меседжі, які президент Путін надсилав нам. Кілька років тому назад він заявив, що розпад Радянського Союзу був найбільшою катастрофою 20 століття. Хтось із нас сміявся з цих слів, хтось не міг зрозуміти, про що він говорив. На саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році я був присутній у кімнаті, коли президент Путін сказав, що «Україна – це штучна країна». І знову ж таки хтось із нас сміявся з того, хтось не зрозумів. Тепер ми розуміємо – і нам уже до сміху. Ми не повинні полишати спроб відповісти на це. Якраз, навпаки, нині настав час бути рішучими, єдиними й знайти мирне вирішення цієї проблеми. Путін не зупинився в Криму. Чому я повинен сподіватися, що він зупиниться на Сході України?

Ті, хто в Україні виступає за європейську інтеграцію, отримали в російській пропаганді ярлик «бандерівців» і «фашистів». Що може бути більш ворожим? Ви далі залучаєте Україну до асоціації з ЄС. Ви не думаєте, що паралельно з цим ЄС мав би надавати Україні гарантії безпеки? Євросоюз готовий до цього?

– Ми ніколи не нав’язували наші прагнення партнерам. Цілий проект «Східне партнерство» – це реакція на бажання наших партнерів мати тісніші відносини з ЄС. У нас шість партнерів, кожен із них має власну інтерпретацію, що це означає. В Азербайджану, Вірменії, Білорусі може бути одна інтерпретація, а в України, Молдови, Грузії вона може бути інша. Ми, незважаючи на різницю в підходах, готові допомогти всім нашим партнерам реалізувати свої прагнення. Політика «Східного партнерства» залишається чинною, наші обов’язки в її рамках зберігаються. Це не процес, коли хтось виграє, а хтось програє (zero sum game). Наша політика полягає в тому, що від неї кожен отримає користь, що вона піде на користь не лише нашим партнерам, але й їхнім сусідам, нам дуже складно пояснити це нашим російським колегам. В світлі останніх подій ми маємо ще більше, ніж раніше про це говорити.

Мене дуже хвилює пропаганда Кремля, яка з однієї, я б сказав, ізольованої групи людей робить картинку всього того, що відбувається в Західній Україні. Під час нелегітимного референдуму в Криму я бачив плакати, поділені на дві половини: з одного боку, фашистська символіка, а з іншого – російський триколор, перепрошую, чим може закінчитися така пропаганда? Ми бачимо, що вона впливає і на Схід України, але як далеко простягнеться її вплив? Під Києвом вона теж буде діяти, а може, під Кишиневом чи Тбілісі? Де кінець цієї пропаганди?
– А як бути з тим, що будь-які спроби України, Молдови чи Грузії зблизитися з ЄС у майбутньому можуть загрожувати їхній безпеці безпосередньо або викликати напругу як всередині країн, так і з боку Росії?

– Ви від мене не почуєте, що в світлі цього ми прощаємося з нашою політикою, ми погоджуємося з тим, що в Європі на початку 20-го століття є сфери впливу і є лінії поділу, які не можна перетинати. Наша політика «Східного партнерства» спирається на прагнення наших партнерів. Ми будемо солідарні з нашими партнерами. Ми будемо допомагати їм досягти їх. Щодо наших російських колег, ми готові говорити про наслідки такої політики для Росії, вона від неї лише виграватиме. Якщо Росія продовжуватиме свій нинішній політичний курс, то триватиме й далі політика її ізоляції з боку Європейського союзу та наших союзників.

30 квітня Ви сказали про те, що події в Криму та на Сході України будуть мати наслідки для ЄС, вимагатимуть єдності з боку його членів, коли порушується Гельсінський заключний акт 1975 року. Як ЄС буде виявляти рішучість?

– За двома напрямками. По-перше, ми виявлятимемо далі солідарність з Україною. Ми готові не лише посилити нашу фінансову та експерту допомогу цій країні. Щодо угоди про асоціацію, ми готові в односторонньому порядку запропонувати всі переваги, які його економічна частина надає. По-друге, ми будемо далі вести діалог з Росією, намагатимемося запросити її за стіл переговорів, щоб знайти мирне вирішення. Ми маємо єдину позицію щодо санкцій, два кола санкцій було реалізовано, зокрема є список осіб, які не можуть приїхати до країн Шенгенської зони, їхні рахунки в європейських банках заблоковані. Цей список розширяється.

Лідери країн ЄС чітко висловилися: якщо ескалація триватиме, то ми перейдемо до третього рівня санкцій – економічних та фінансових акцій. Те, що зараз відбувається, робить нас більш єдиними, зміцнює принципи не лише ЄС, але й нашої співпраці зі східними партнерами.

Матеріал підготували Daisy Sindelar, Російська редакція Радіо Свобода і Жанна Безп’ятчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG