Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:58
Дніпропетровськ – Чи відповідають програми кандидатів на президента Конституції, досліджують у Дніпропетровську. Представники громадських організацій, науковці, юристи висловлюють свої застереження щодо передвиборних тез претендентів на посаду керівника держави. За їхніми словами, кандидати та їхні політтехнологи не дуже добре вивчили текст Основного закону України й повноваження президента, посаду якого хочуть обійняти. Крім того, кажуть дослідники, програми кандидатів – це тези «під вибори», а не на довгострокову перспективу.

Представники громадських організацій Дніпропетровська розповідають: упродовж місяця вони докладно проаналізували програми 23 кандидатів на президента, які зареєстровані в Центрвиборчкомі. У результаті виявили: ані кандидати, ані їхні політтехнологи не вивчили в достатній мірі Конституцію України, в рамках якої формуються обов'язки глави держави.
Жоден з претендентів на посаду глави держави не приділяє уваги взаєминам із українською діаспорою – а це мільйони людей за межами країни
Голова міської громадської організації «Дніпропетровський общинний фонд» Ігор Шпирка каже: одним із головних завдань президента, за Конституцією, є визначення міжнародного курсу держави, однак в жодній програмі кандидатів немає окремого розділу «Взаємовідносини на міжнародній арені», зокрема жоден з претендентів на посаду глави держави не приділяє уваги взаєминам із українською діаспорою – а це мільйони людей за межами країни.

«На сході Євразійського континенту проживає близько 6 мільйонів етнічних українців та близько 30 мільйонів тих, хто народились у змішаних шлюбах з українцями. І приблизно скільки ж проживає у Європі та на Американському континенті. Таким чином, жоден із кандидатів не враховує розвиток міжнародних відносин з огляду на це. Другий дуже важливий аспект – програма розвитку держави. Усі кандидати написали програми своїх виборчих кампаній, але жоден з кандидатів не представив програму розвитку країни. А коли немає такої програми, взагалі не зрозуміло, що ми з вами будуємо», – каже Ігор Шпирка.

В жодній програмі не сказано, як саме будуть виконувати обіцянки

Президент Асоціації «Дніпровський банківський союз» Володимир Косюга в програмах кандидатів в президенти України побачив інший недолік – блок економічних питань. За його словами, більшість тез мають характер закликів: кандидати обіцяють піднімати економіку і зарплати, але не пояснюють, як саме це робитиметься. Швидше за все, для того, щоб пожвавити економіку, необхідно буде скоротити дотаційні сфери виробництва і зайняти вивільнених людей реальним прибутковим бізнесом, припускає Косюга, однак жоден з кандидатів прямо про це своїм виборцям не каже.
Часто зустрічаються дуже популістські зави на кшталт того, що завтра треба, щоб бізнес отримав пільгові кредити
«Багато хто з них не глобально не підходить до питання створення нової фінансової інфраструктури в економіці України. Часто зустрічаються дуже популістські зави на кшталт того, що завтра треба, щоб бізнес отримав пільгові кредити, і у нас запрацює економіка, треба скасувати всі податки, і тоді економіка запрацює ще активніше. З точки зору економіста хочу звернути увагу на те, що дуже є багато «закличних моментів»: всі кандидати говорять про те, що треба, щоб українська економіка не була енергетично залежною, щоб продукція була затребувана в усьому світі. В жодній програмі не сказано, як саме це буде робитись», – зауважує керівник банківської асоціації.

Дніпропетровський юрист Максим Пристромко, проаналізувавши програми кандидатів у президенти, заважує: чимало з них виписані без врахування змін до Конституції, ухвалених парламентом у лютому 2014 року: претенденти в президенти, як і раніше, розраховують на широкі повноваження глави держави, між тим, як вони вже мають цілу низку обмежень. Юрист нагадує: за чинним законодавством, господар Банкової зараз обмежений у кадровій політиці – якщо раніше він призначав Кабінет Міністрів у повному складі за згодою Верховної Ради, то зараз президент тільки подає депутатам кандидатури за пропозицією коаліції. Обмежений президент й у праві накладати вето на закони, ухвалені парламентом.
Один з моментів – це обмеження права президента накладати вето на закони, проголосовані Верховною Радою
«Конституція України в редакції Закону № 742 від 21.02.2014 р. обмежує владу президента в трьох основних моментах. Один з моментів – це обмеження права президента накладати вето на закони, проголосовані Верховною Радою. Раніше президент мав право не підписати закон і протягом 15 днів відправити його на доопрацювання, після чого президент міг і не підписати закон. Зараз же після доопрацювання та повторного голосування в Раді президент зобов'язаний підписати закон – в іншому випадку підписувати закон може і глава Верховної Ради, і закон буде мати силу. Ще одне – президент обмежений у праві скасування актів Кабінету Міністрів. Тепер президент не може скасувати акт, а лише зупинити його дію до розгляду в Конституційному суді», – пояснює юрист.

Експерти сходяться на тому, що, виписуючи програми, кандидати на президента та їхні політтехнологи орієнтувались на те, що Конституція України, а відповідно й повноваження глави держави, невдовзі будуть знову змінені. У штабах найбільш рейтингових кандидатів, припускають вони, триває робота над новими редакціями Основного закону, аби у випадку перемоги на виборах, знову розширити повноваження глави

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG