Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 01:59

Українські козацькі пісні претендуватимуть на статус культурної спадщини ЮНЕСКО


Українські козацькі пісні можуть внести до списку об’єктів світової нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Ініціативу, яка належить представникам влади, дослідникам-етнографам та виконавцям пісень, у понеділок презентували в Дніпропетровську. Заявку на визнання козацької пісенної творчості надбанням людства готуватимуть під егідою Дніпропетровської обласної ради, торік їй вдалось вперше в Україні домогтись статусу нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО для петриківського розпису.

Колектив фольклорного ансамблю «Богуславочка» із Павлоградщини народні пісні свого краю, колишньої козацької слободи, виконує понад 30 років. Художній керівник гурту Євгенія Хорольська розповідає, що жінки організувались у співочий колектив самі, пригадали давні пісні, почуті в дитинстві, й почали виконувати їх зі сцени в такій самій манері, як колись їхні батьки та діди. Керівниця скаржиться: вже зараз більшості з її виконавиць – за 80 років, у сільському клубі, при якому діє колектив, немає апаратури, щоб записати унікальні шедеври живого народного співу. Немає і власного транспорту, щоб повезти літніх жінок кудись на виступ чи запис до професійної студії.

Якщо ж ці пісні в оригінальній манері виконання не зафіксувати зараз, може статись, що за кілька років вони будуть втрачені назавжди, каже Євгенія Хорольська.

«Як нічого не зміниться, то воно все піде. У нас немає такої апаратури, аби самим себе записати, щоб ми вчили дітей. Оці пісні більш ніде не співають, тільки у Богуславі. Що робити, щоб підтримати? По-перше, потрібне бажання. Треба, щоб місцева влада поважала цю пісню, підтримувати оцих бабусь, залучати молодь вчити ці пісні. Треба підтримку влади», – зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода керівник фольклорного ансамблю «Богуславочка».

Жінки співають козацькі пісні… по-чоловічому

Традиція козацького співу бере своє коріння саме з території Дніпропетровської області, кажуть дослідники. Козацький спів дуже відрізняється від псевдофольклору, пропонованого масовій публіці під виглядом народної творчості. Справжні козацькі пісні – це багатоголосся, розповідає експерт ЮНЕСКО Ілля Фетисов. Упродовж кількох років він зі своїм фольклорним ансамблем «Божичі» з Києва записує по селах Дніпропетровщини народні пісні. Каже: хоча їх виконують зараз переважно жінки, традиції чоловічого співу, притаманного запорожцям, не втрачені.

«Коли ми досліджували історію козацької пісні на Дніпропетровщині, ми надибали козацьку слободу в Богуславі. Я хочу сказати, що пісні в тих селах, які були кріпацькими, і в козацьких слободах відрізняються. Це впливає на спів. Наприклад, у жіночому співі села Богуслав повністю зафіксувався чоловічий гуртовий спів: кожен голос звучить окремо. Жінки загалом співають у 2-3 голоси. А це важливий прояв чоловічого характеру. Чоловіки – дуже індивідуалістичні, кожен хоче співати по-своєму. Тим не менше, це є громада, яка об’єднана в гурт якоюсь чоловічою єдністю. На жаль, жінкам, які співають пісні в селі Богуслав, вже за 80. А молодь не хоче продовжувати традицію і співати ці пісні», – зазначає Ілля Фетисов.

Справа 4-5 років

Зберегти унікальну співочу спадщину козацького Придніпров’я, домігшись для неї міжнародного визнання, – таку амбітну мету наразі поставили перед собою на Дніпропетровщині. У понеділок голова облради Євген Удод анонсував початок процесу підготовки до внесення козацьких пісень до переліку ЮНЕСКО.

За його словами, на відміну від петриківського розпису, включеного до репрезентативного списку культурних надбань планети ЮНЕСКО торік, козацькі пісні претендуватимуть на входження до переліку об’єктів культури, які треба охороняти.

Досьє для заявки до ЮНЕСКО вже почали формувати, воно має бути підкріплене цілою низкою заходів з пропаганди та відродження козацького співу всередині країни. Ініціатори вважають, що це – справа найближчих 4-5 років, зауважує Євген Удод.

«Ми перебуваємо на початку шляху, починаємо оформлювати досьє, збирати документи. У нас попереду велика, цікава робота», – сказав голова облради.

Кошторис проекту з включення козацьких пісень до списку ЮНЕСКО поки не розголошують. Кажуть, що наразі треба розробити конкретний план дій, а гроші знайдуться – передусім спонсорські. Автори ідеї переконані: світове визнання козацької культури позитивно вплине на імідж України в світі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG