Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:31
Трагічні події на півдні і сході України змушують експертів розмірковувати про можливість прямого російського військового втручання в події на території сусідньої країни. Серед тих, хто вважає російську військову агресію неминучою і швидкою, – російський публіцист і політик Костянтин Боровий, голова політичної партії «Західний вибір».
Очевидно, що вторгнення відбудеться найближчим часом. Вже є звернення до Путіна Зюганова, Жириновського, Миронова з вимогою негайно ввести війська

– На жаль, у Путіна вже немає іншого виходу. У Росії нагнітається істерика високого рівня. 300 журналістів-пропагандистів отримали державні нагороди. Стан суспільної свідомості абсолютно істеричний. Дев’ятого травня, я думаю, включаться ще додаткові пропагандистські механізми. Якщо Путін відступить (а будь-який не початок військових дій – це відступ), це може привести до дуже складної для нього ситуації всередині Росії.

Очевидно, що вторгнення відбудеться найближчим часом. Все підготовлено, вже є звернення до Путіна Зюганова, Жириновського, Миронова з вимогою негайно ввести війська на територію України. Ці політики просто так нічого не роблять, мабуть, дозвіл вимагати вторгнення вони в Кремлі вже отримали. Я думаю, що зараз йде коригування планів: одна справа, коли диверсійно-терористичні групи контролюють аеропорти в Донецькій області, інша справа, коли вони блоковані українськими військовими або взагалі виселені. Вже танки пофарбовані в миротворчі кольори. Вже солдати в блакитних касках підготовлені.

– Такий розвиток подій Вам здається безальтернативним?
Україна в дуже короткі терміни створила боєздатну армію. Україна цілком може почати звільняти і Крим

– По-іншому вийти з цієї ситуації Путін не може – тоді доведеться віддавати Крим. Україна в дуже короткі терміни створила боєздатну армію. Своїми діями Путін фактично сприяв консолідації суспільства в Україні, звичайно, не бажаючи цього. Якщо будуть нейтралізовані дії терористичних груп, то Україна цілком може почати звільняти і Крим. Але найголовніше для Путіна – це внутрішня ситуація в Росії. Кремль всьому вже підібрав імена: «У Києві фашистська хунта». Це вже не божевільні політики кажуть, а Путін і Лавров.

– Коли Ви говорите про те, що російські танки і шоломи пофарбовані в такі-то кольори, що Україні вдалося створити боєздатну армію, – це Ваші політико-публіцистичні припущення, чи у Вас є інформація стосовно цього?

– Ця інформація йде і по російських каналах. Наприклад, інформація про підготовку Національної гвардії. У Росії, правда, вона подається у своєму ключі – «націоналісти і екстремісти створюють каральні загони». Є і звернення до Ради безпеки ООН з боку Росії з приводу необхідності введення в Україну миротворчих сил, заяви про необхідність проведення миротворчої операції, зроблені МЗС Росії, «проти цього нелегітимного фашистського режиму в Києві».

– Ви вважаєте, що Путін зацікавлений у встановленні ефективного військового контролю над південно-східними районами України чи мова йде про якісь точкові удари?
Путін намагатимеся взяти під контроль Київ. Вже чути заяви – «захопити і судити київську хунту як військових злочинців за Хатинь, яку вони влаштували в Одесі»

– Стратегічні цілі Путіна – це контроль над усією Україною, контроль над Києвом, створення коридору до Придністров’я. Досвід Криму показує, що ніякі часткові придбання неможливо легітимізувати. Отже, Путін намагатиметься взяти під контроль Київ. Уже чути заяви – з числа «народних сподівань і вимог» – «захопити і судити київську хунту як військових злочинців за Хатинь, яку вони влаштували в Одесі». Це промовляють не тільки прості люди, а й політики. Основна перевага Путіна в цій передбачуваній військовій операції – чисельність армії і розмах операції. Зрозуміло, що локальні дії можуть бути відбиті і не дадуть потрібного ефекту. Припущення про те, що Путіна цікавить Схід і, може бути, частина півдня України, не правильні. Щоб реалізувати свою перевагу, російський наступ має бути масованим відразу по декількох напрямках: зі сходу, з півдня, з моря, з Придністров’я. Нещодавні навчання ясно показали, що готується саме така масова операція на великій території.

– Ви вважаєте, що немає сили, яка могла б перешкодити здійсненню цього зловісного сценарію?

– Такої сили немає. Для Путіна це принципове питання, стратегічне. Це питання виживання його влади та його особистого виживання. Його ніщо зараз не може зупинити, крім військової сили. Ніякі дипломатичні зусилля не справляють на Путіна ніякого враження. Будь-які дії з добрими намірами тут же перекручуються, одразу ж перетворюються на пропагандистські штампи з протилежним змістом. Спостерігачі ОБСЄ миттєво перетворюються в шпигунів Америки і взагалі Заходу. Це все предмет розслідування експертів трибуналу в Гаазі.

Мене хвилює не тільки та складова, яка стосується ведення агресивних загарбницьких воєн, але і те, що стосується впливу на російське суспільство. Ці найпотужніші пропагандистські кампанії, які побудовані на абсолютно людиноненависницьких ідеях, створюють просто хворе суспільство. Це один із тих злочинів, за які Путін повинен буде колись відповісти.

Припустімо, що Ваші похмурі припущення правильні. Ризикнете сказати, чим може закінчитися така військова операція?

– У прогнозі розвитку цієї ситуації багато невизначених складових. Головне – це дії європейської спільноти, США. Захід зробив дуже сильні заяви, введені санкції, які, безумовно, справляють враження на Путіна, на Росію. До речі, це ж іще один фактор, який створює для Путіна абсолютно безальтернативну стратегію. Санкції вже руйнують російську економіку, а це ж поки що так звані символічні санкції. Щоб зупинити ці санкції, за логікою Путіна, потрібно просто підвищити ставки у протистоянні. Цього можна досягти тільки початком воєнних дій. Як припускає Путін, почнуться переговори, можна буде щось виторговувати. Європа зараз розділена на дві складові.

У Польщі, яка страждала від декількох східних агресій, дуже добре розуміють, що таке російський імперіалізм і російський націоналізм. Тому Варшава готова допомагати Києву, незважаючи на досить складну історію відносин України та Польщі. Країни Балтії взагалі просто наступні об’єкти агресії, біля кордонів Балтії теж проходять навчання. Інша частина Європи ставиться до дій Путіна як до якогось далекого, незрозумілого, погано прогнозованого процесу. Розуміння приходить, але з часом. Деякі країни дуже обережно дивляться на необхідність введення санкцій, Німеччина, наприклад, дуже обережно поводиться. Ці невизначені складові дозволяють говорити про те, що на першому етапі, безумовно, воєнна операція буде успішною і вона дозволить Путіну захопити частину території України. Європейцям, американцям знадобиться час, щоб зрозуміти: «неможливе є можливим». Все це супроводжуватиметься пропагандистською кампанією Кремля, яка після 15 років перебування Путіна при владі має можливості впливати на інформаційні потоки і в Європі, і в США.

У багатьох країнах створена свого роду агентурна мережа – мережа з політиків та експертів, зусилля яких так чи інакше оплачуються. Те, що треба було б зробити в ідеалі, – негайно зупинити російську агресію всіма можливими військовими засобами. Ясно, що цього зроблено не буде. Україна буде на першому етапі надана самій собі. Їй потрібно буде відбивати агресію. 72 години протриматися – ось що потрібно від України. А на другому етапі, я сподіваюся, розуміння того, що наступною метою агресії будуть країни Балтії, спонукає країни Європи та США на допомогу Україні, вважає політик Костянтин Боровий.

(Переклад Анни Шаманської)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG