Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:10

ЄС – третій зайвий чи «цап-відбувайло» в газовій суперечці України й Росії?


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Наступного тижня має бути визначена дата нового раунду тристоронніх переговорів між ЄС, Україною та Росією щодо оплати Києвом газових боргів перед «Газпромом». Нещодавній раунд аналогічних переговорів у Варшаві закінчився безрезультатно. ЄС з вимушеної жертви періодичних газових конфліктів України й Росії перетворюється на гравця, на якого Кремль ладний перекласти відповідальність за можливі перебої з постачанням газу в Європі в разі зупинення імпорту до України. Адже Брюссель підтримує нову українську владу, на відміну від режиму Путіна. На це звертають увагу європейські експерти з енергетики. Чи готовий ЄС вирішувати цю проблему?

Європейський союз отримує близько третини природного газу, який споживає, з Росїі. І близько половини з цього імпортованого газу потрапляє до Європи через газотранспортну систему України. Москва нині погрожує припинити постачання блакитного палива до України, поки та не розрахується за свої газові борги. Таким чином, ЄС опиняється у перехресному вогні нового газового конфлікту Росії та України.

Однією з проблем, безпосередньо з цим пов’язаних, є спорожнілі газові сховища України. Зазвичай улітку українська сторона максимально заповнює свої величезні підземні газосховища для того, щоб забезпечити потрібний запас палива на холодний зимовий період. Але немає гарантій, що цього літа ця процедура буде виконана, якщо газова суперечка Києва та Москви загостриться.

Як відзначають експерти, до вересня цього року в газосховища України
мають бути закачані близько 12 мільярдів кубічних метрів газу. Хоч українська сторона й намагається домовитися про закупівлю цього обсягу блакитного палива, Кремль погрожує припинити будь-які нові поставки, поки Київ не зробить передплату за газ, що має бути прокачаний у червні, до 31 травня.

За розрахунками «Газпрому», загальний обсяг заборгованості України за вже імпортований нею газ сягає 3,5 мільярдів доларів з врахуванням раптового підвищення майже вдвічі ціни за газ для України в квітні цього року. Український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що його країна готова платити лише «чесну ринкову ціну», а нав’язана Росією нова ціна є неприйнятною.

Є межа, до якої Росія може загострювати газовий конфлікт – експерт


Керівник програми досліджень природного газу при Оксфордському інституті енергетичних студій Джонатан Стерн звертає увагу на те, що якщо раніше Москва вела газові війни з Україною на двосторонньому рівні, не залучаючи до цього напряму ЄС, то цього разу все виглядає інакше.

Після зміни уряду в Києві позиція Росії така: мовляв, Європо, тепер це твоя проблема

«Після зміни уряду в Києві позиція Росії така: мовляв, Європо, тепер це твоя проблема. Це ви у гарних стосунках з цими людьми. Ви схвалюєте те, що вони роблять. Отож і вирішуйте цю проблему. Нам заборгували чимало. Ми хочемо отримати наші гроші», – так описує суть суперечки Джонатан Стерн.

На початку травня Міжнародний валютний фонд надав Україні кредит на суму 17 мільярдів доларів. Україна вже отримала в його рамках перший транш обсягом 3,2 мільярда доларів.

Експерт з Росїі громадської організації «Європейська рада з міжнародних відносин» Штефан Майстер, однак, наголошує, що є певна межа, до якої Москва може загострювати газову війну з Україною так, щоб збитків зазнавала лише Європа, але аж ніяк не Росія з її власними комерційними інтересами. Якщо цю межу перейти, «Газпром» сам зазнаватиме збитків.

Росіяни все ще дуже залежать від європейських ринків. Вони зацікавлені все ж таки в досягненні компромісу

«Росіяни все ще дуже залежать від європейських ринків. Їм потрібно так вийти з цієї ситуації, щоб не втратити Європу як клієнта. Вони й далі розраховують на те, що експортуватимуть газ до Європи та використовуватимуть для цього українські трубопроводи. Отже, вони зацікавлені все ж таки в досягненні компромісу, і простір для певного прагматизму залишається», – вважає експерт.

Це означає, що будь-яке перекриття газу для України триватиме не довше, аніж пару тижнів, припускають експерти.

Вже існує прецедент, коли в 2009 році внаслідок перекриття газового вентиля для України постраждали переважно східні країни-члени ЄС. Вони зазнавали нестач газу доти, доки Київ та Москва не домовилися.

Реверс, закупівля сланцевого газу з США у формі скрапленого блакитного палива як вихід


Тим часом Брюссель шукає шляхи, як допомогти Україні витримати можливе зупинення поставок російського газу. Приміром, зарадити українцям зможуть реверсні поставки газу зі Словаччини, Польщі та Угорщини. Зі Словаччини вони можуть сягнути 8 мільярдів кубічних метрів. Але річний обсяг споживання природного газу Україною суттєво більший: він сягає 30 мільярдів кубометрів газу.

Експерти зауважують, що цьогорічна зима не була надто холодною в Європі. Це дало змогу заощадити газ у сховищах і забезпечити певні резерви на той випадок, якщо «Газпром» перекриє поставки газу до України.

Це робить позиції Євросоюзу сильнішими, ніж це було в 2009 році. Водночас, посадовці ЄС шукають альтернативних постачальників блакитного палива, зокрема розглядають варіант збільшення видобутку та поставок сланцевого газу та поставок скрапленого газу з США.

Але жоден із цих заходів не створює стопроцентного захисту від наслідків можливих нових газових конфліктів з Росією.

Джонатан Стерн наголошує, що ЄС та Росія тісно зв’язані між собою наявними довгостроковими газовими контрактами, що спонукає обидві сторони відмовитися від якихось радикальних змін статусу-кво.

Він наголошує, що це стосується як Росії, так і ЄС. «В останні тижні дуже багато говорилося про те, чим Європа може замінити російський газ. І відповідь: насправді вона не може це зробити в найближчі 10 років. Багато людей не беруть до уваги, що доведеться платити сотні мільярдів штрафів та інших виплат, пов’язаних з судовими позовами, якщо ці контракти не виконуватимуться», – каже експерт.

Драматично розгортаються й тристоронні перемовини між очільниками ЄС, України та Росії. Всі три сторони зустрілися 2 травня у Варшаві, щоб обговорити проблеми поставок, транзиту та сплати українського боргу за газ перед Росією.

На зустрічі у Варшаві не було досягнуто жодних домовленостей. Єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер визнав: його непокоїть, що безпека поставок російського газу кінцевим споживачам у Європі не гарантована.

Три сторони цієї історії: ЄС, Україна та Росія – зустрінуться знову всередині травня та ще раз наприкінці цього місяця для обговорення перспектив і проблем подальшої співпраці.

Матеріал підготували Charles Recknagel, Жанна Безп’ятчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG