Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:57
Львів – Пам’ять усіх загиблих у роки Другої світової війни у Львові вшанували 8 травня, у Міжнародний день перемоги над нацизмом. Таким було рішення як міської, так і обласної влад, щоб унеможливити будь-які сутички у місті 9 травня. Близько ста осіб зібрались біля хреста, встановленого на місці колишнього табору для військовополонених різних національностей.

Львів’янин Юрій Гринчишин щороку 8 травня приходить на Цитадель помолитись і вклонитись біля хреста у пам’ять загиблих у роки Другої світової війни галичан і репресованих – як у роки війни, так і у повоєнний час. Чоловік знає, що на Цитаделі у 1941–1944 роках діяв німецький концтабір «Шталаґ-328», в якому у страшних умовах утримували понад 280 тисяч військовополонених різних національностей. Половина фронтовиків там і загинули. Але у 1945 році війна для галичан не закінчилась.

Юрій Гринчишин – син греко-католицького священика Івана Гринчишина, який у 1949 році був засланий на Забайкалля, на довічне поселення.
Європа встановила, що 8 травня завершення війни, це правильно. Бо 9 травня – це вже Сталін вирішив

«А потім і маму з трьома дітьми виселили туди. Це місце пам’яті і вшанування загиблих. Якщо Європа встановила, що 8 травня завершення війни, це правильно. Бо 9 травня – це вже Сталін вирішив. Люди відходять і кожен з ностальгією згадує свою молодість, нікому не потрібно перешкоджати вшановувати пам’ять тоді, коли він хоче», – каже Юрій Гринчишин, сім’ї якого після заслання було заборонено оселятись у Львові.
Лампадки запалили за жертвами радянських репресій

Запалили львів’яни лампадки і на території тюрми на Лонцького. У період першої радянської окупації – з 1939-го до червня 1941 року – це була найбільша тюрма у Львові, де утримували близько півтори тисячі людей, переважно українців. У в’язниці розташовувалось управління НКВС у Львівській області. Із 1941-го до 1944 року – це була слідча тюрма німецького гестапо, а з приходом Червоної армії у 1944-му і до початку 90-х – слідча в’язниця карально-репресивних структур СРСР. У 40-50-х роках на Лонцького утримували за ґратами діячів ОУН-УПА, а також усіх, кого підозрювали у зв’язках з ними.

Сиділи тут і побратими 87-річного Володимира Кука, який воював в УПА. Чоловік вшановує завершення війни саме 8 травня, як в усьому світі, але водночас, каже, нині не час для суперечок довкола історії. А більше упівець хвилюється за події на Сході України.
«Зараз продовжується на Сході те саме, що було у 1917 році. Фактично банда нині тероризує український народ. Це проти української нації і держави. Але Україна вистоїть і буде сильною державою», – наголосив колишній вояк УПА.

8 травня представники різних релігійних конфесій відправили молебень за жертвами Другої світової війни. Тим часом 9 травня ані духовенство, ані представники влади не братимуть участь у жодних акціях на Марсовому полі і на Пагорбі слави, щоб не допустити скупчення людей, а відповідно і провокацій.


Львівська міськрада звернулась з позовом до суду про заборону будь-яких масових заходів у місті 9 травня, щоб забезпечити у Львові спокій, але кожен громадянин може прийти і покласти квіти на могили. Саме так планують зробити місцеві комуністи, представники Антифашистського комітету і працівники Генконсульства Росії у Львові. Російські дипломати проігнорували запрошення влади взяти участь у вшануванні загиблих 8 травня.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG