Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:42
Київ – В Україні та Росії сприйняття Дня Перемоги, який відзначають 9 травня, стає дедалі більш відмінним. Українці та росіяни обирають для цієї дати різні символи та вкладають у неї різний зміст. Якщо в Україні це насамперед пам'ять про загиблих, то в Росії 9 травня, фактично, зробили головним державним святом, в якому зроблено акцент саме на російській перемозі. До того ж, російська влада намагається за допомогою заборон зробити таку трактовку безальтернативною.

В Україні символом Дня Перемоги стає макова квітка. Емблему – стилізована червоно-чорна квітка із датою Другою світової війни 1939-1945 та написом «Ніколи більше» – розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Схожий символ використовується в європейських країнах. Утім, ця емблема символізує насамперед не перемогу, а пам'ять про загиблих на війні. День Перемоги насамперед має бути днем пам’яті полеглих та возвеличення героїзму простих солдатів, а не уславлення держави.

Майже 7 мільйонів українців воювали в Червоній армій. І жодна нормальна людина не може сказати: давайте цих людей позбавимо цього свята
​«Майже 7 мільйонів українців воювали в Червоній армій. І жодна нормальна людина не може сказати: давайте цих людей позбавимо цього свята. Ідеться про те, щоб ми повернулися до тих, хто робив цю Перемогу. Треба олюднити свято Перемоги», – каже завідувач відділу України періоду Другої світової війни Інституту історії Національної академії наук Олександр Лисенко.

Що ж до історії війни, то українські дослідники вважають доцільним приділяти увагу не лише Великій Вітчизняній, а й початковому етапові Другої світової війни. Адже на українські землі війна прийшла не в 1941-му а в 1939-му.

Радянській пропаганді дуже вдало вдалося забити в голови людей те, що війна почалася в 1941-му році
​«Радянській пропаганді дуже вдало вдалося забити в голови людей те, що війна почалася в 1941-му році. Відповідно, третина цієї війни, під час якої радянська влада була по суті союзником Третього рейху, опинилася за дужками», – каже директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Культ перемоги – від Брежнєва до Путіна

Натомість у Росії за державної підтримки символом перемоги стала чорно-помаранчева георгіївська стрічка – символ воєнних нагород спочатку у Російській імперії, а потім у радянській армії в роки Великої Вітчизняної війни. Зараз День Перемоги став фактично головним державним святом.

«У радянський період було два основні свята, і найголовнішим усе-таки був День жовтневої революції. Культ перемоги почався при Брежнєві, а Путін надав йому другого дихання. І весь той потенціал, який в епоху Брежнєва був розділений на дві точки – Жовтнева революція і День Перемоги – Путін сконцентрував лише на 9 травня. Носіння георгіївських стрічок – за Радянського Союзу такого уніфікованого маркованого патріотизму не було», – вважає російський історик Олександр Гогун, який досліджує дії українських повстанців та радянських партизанів на території України.

Щоправда, деякі акценти порівняно із радянськими часами, істотно змінені. Зокрема, якщо раніше казали про перемогу народів Радянського Союзу, очолюваних комуністичною партією, то тепер наголошується на тому, що це була насамперед російська перемога.

У радянські часи наголошували, що до перемоги долучилися усі народи СРСР, зокрема, балтійські народи. Натомість зараз прибалтів зображають як мало не головних нацистських посіпак
«У радянські часи наголошували, що до перемоги долучилися усі народи СРСР, зокрема, балтійські народи. Натомість зараз прибалтів зображають як мало не головних нацистських посіпак», – зазначає Олександр Гогун.

Таке неорадянське трактування перемоги зараз у Росії намагаються зробити єдиноправильним. Днями російський президент Володимир Путін підписав законодавчі зміни, які передбачають кримінальну відповідальність не лише за реабілітацію нацизму, а й за «поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни».

Причому, напередодні низка російських істориків звернулися до свого глави держави із відкритим листом в якому закликали не підписувати закон, який на їхню думку, скерований на захист державної версії історії.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG