Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:54

Лондон – Термін «референдум» в Україні майже став синонімом до слова «конфлікт». Невизнаний «референдум» у Криму і спроба узаконити так званим «референдумом» насильницькі дії озброєних сепаратистів на Донбасі фактично дискредитують один з інструментів демократії. Як може виглядати референдум за нормальних умов?

Велика Британія готується до референдумів, які можуть змінити країну. Урядова партія консерваторів обіцяє з наступного року можливий референдум про членство країни в Євросоюзі, а вже у вересні цього року відбудеться референдум у Шотландії з питанням про незалежність.

Початком процесу можна вважати травень 1999 року, коли в результаті розширення самоврядних повноважень Північної Ірландії, Вельсу та Шотландії в Единбурзі після сотень років перерви був відновлений шотландський парламент.

Законодавчий орган Шотландії та його виконавча гілка отримала право вирішувати усі місцеві справи включно з питаннями світи, охорони здоров’я, місцевого планування тощо.

Лише 2007 року самостійницька Шотландська національна партія (ШНП) здобула на виборах достатньо місць у тому парламенті, щоб формувати місцевий уряд.

Через чотири роки ШНП повторила і збільшила успіх на виборах.

«ШНП нарешті може нарешті заявити, що ми досягли гідного звання національної партії Шотландії. Ми одержали підтримку кожної громади Шотландії. Ми отримали таку довіру народу, якої раніше не здобувала жодна інша партія на виборах у Шотландії», – заявив Алекс Самонд 2011 року.

І лише тоді він дозволив собі однозначно проголосити про початок підготовки до референдуму з питанням про незалежність Шотландії – древнього краю із глибокою історією власної національної державності. Зараз населення Шотландії становить понад 5 мільйонів, а її територією можна порівняти з розмірами Чеської Республіки.

Минув ще рік, і 2012 року лідер провідної партії у Шотландії оголосив, що референдум буде точно й відвів на приготування близько двох років, призначивши його на вересень 2014-го.

Із відповідями досі вагаються

Мешканка міста Абердін у північній Шотландії, Таня Ґодвін, вважає, що навіть цього тривалого періоду можливо мало, щоб деяким людям визначитися

«Ні, зовсім не досить. Є дуже багато протилежних поглядів. Якщо взяти шотландців віком приблизно 45 років і старших, то більшість, напевне, вважають, що відокремлення є поганою ідеєю. Вони вважають, що Шотландії цього не треба. Молодше покоління часто має інші погляди. Вони вважають, що це було б чудово. Але я б сказала, що вони, можливо, не думають про всі наслідки для Шотландії, якби вона стала незалежною», – розповідає жінка, коріння якої є по обидва боки кордону, котрий зараз позначений лише символічно.

Оголошенню дати референдуму передували активні переговори шотландських політиків з урядом у Лондоні, де погодилися, що саме референдум буде найкращим способом дати відповідь на запитання, чи хочуть шотландці залишатися у складі Сполученого Королівства, чи ні.

Прем’єр-міністр Дейвід Камерон, лідер урядової Консервативної партії, підписав із першим міністром шотландського уряду Алексом Самондом, лідером Шотландської національної партії, договір про умови проведення референдуму, включно з тим, як буде сформульоване запитання у бюлетенях.

«Звичайно, що Шотландія може керувати своїми справами самостійно. Так само це може робити й Англія. Але я наголошую, що ми це робимо набагато краще разом. Без примусу, залякування і без вивищування когось одного над іншим», – сказав Камерон в одній з агітаційних промов, яких лунає щораз більше.

До шотландського референдуму залишається кілька місяців і кампанії набирають обертів.

Ціна самостійності

Згідно з даними опитувань, прихильники відокремлення у Шотландії зараз становлять меншість – близько 30% виборців, але показники постійно змінюються.

Шотландія має історію державності, яка повноцінно функціонувала до 18-го сторіччя і навіть у складі Сполученого Королівства зберегла окрему систему судочинства та інші особливості.

«Йдеться не про культурну чи національну тотожність. Тут більше мова про економічні процеси і як ними керують з Вестмінстера у Лондоні. Мова про те, як розподіляється частка Шотландії у загальнонаціональному бюджеті. Що Шотландія віддає і що отримує назад. Багато шотландців вважають, що їм повертається недостатньо. Це багатьох обурює, але коли дискусія переходить на конкретні питання й аргументи, а не просто про обурення, то люди не мають чітких відповідей», – переповідає теперішні настрої Таня Ґодвін.

Шотландські дискусії довкола питання про незалежність зосереджені, як правило, на тому, чи зможе Шотландія забезпечити собі краще життя самостійно, чи ні.

Як буде Шотландія зберігати зв’язки з королевою, яка також є і шотландським монархом? Чи можна буде розділити національну систему соціального забезпечення? Чи мала б право окрема Шотландія на використання фунта стерлінга, і чи треба б було їй подавати заяву на членство у Євросоюзі та інших міжнародних організаціях?

У вересні усі ці складні запитання будуть сконцентровані в одне: «Чи погоджуєтеся ви, що Шотландія повинна бути незалежною країною»?

Варіантів відповіді лише два: «Так» – «Ні». У ці три, або дві літери буде вкладений результат багаторічної кампанії, що матиме наслідки на багато років.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG