Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:54

«Референдуми» на Сході України: що відбулося?


Жінка голосує на «референдумі» у Донецьку, 11 травня 2014 року

Жінка голосує на «референдумі» у Донецьку, 11 травня 2014 року

Дейзі Сінделар

Сепаратисти на Донеччині і Луганщині заявляють про успішне проведення «референдумів» 11 травня. Однак події того дня викликають більше запитань, ніж відповідей.

Що відомо

– Самопроголошені лідери обох областей заявили про переважну підтримку самоврядування: 89 відсотків у Донецьку, і близько 96 відсотків у Луганську.

– Київ і низка західних країн, включаючи США, не вважають голосування легітимним.

– Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав, що в Москві «з повагою ставляться до волевиявлення людей і виходять з того, що практична реалізація підсумків голосування пройде цивілізованим шляхом без будь-яких рецидивів насильства – через діалог між представниками Києва, Донецька і Луганська».

– Голосування не обійшлося без насильства. Повідомляється про принаймні одну людину вбиту в Красноармійську.

Що не відомо

– Скільки людей насправді проголосувало. Сепаратисти стверджують про принаймні 70-відсоткову явку в обох регіонах. Разом Донецьк і Луганськ складають 15 відсотків населення України, або близько 6,5 мільйона осіб. Але точних даних про виборців пред’явлено не було, так само, як і пояснення, як саме виборчі комісії з недостатньою кількістю робітників змогли порахувати сотні тисяч паперових бюлетенів так швидко. Виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов повідомив, що реальна явка на псевдореферендумах склала 24 відсотки у Луганську, 32 – в Донецьку.

Підстави для сумнівів

– Все було занадто просто. Підготовка до «референдумів» зайняла менш ніж місяць і, за словами сепаратистів, коштувала менше ніж 1700 американських доларів.

– Невидимі виборці? У той час, як сепаратисти та російські журналісти повідомляли про натовп і довгі черги за межами виборчих дільниць, інші журналісти в Луганську і Донецьку зафіксували низьку явку, при цьому деякі виборчі дільниці залишались майже повністю порожніми протягом дня. В іншому місці сепаратисти не змогли задовольнити попит виборців. У Маріуполі, місті з населенням у 500 тисяч осіб, організатори відкрили всього вісім виборчих дільниць, внаслідок чого були довгі черги, а урни для голосування в деяких місцях розмістили ззовні, на тротуарі без нагляду.

– Тиск на людей. Майже всі великі виборчі дільниці охоронялися людьми у шоломах з автоматами. І багато з тих, що голосували, були озброєні. Деякі виборчі дільниці були не в змозі забезпечити індивідуальні кабіни для голосування, змушуючи виборців голосувати на очах перехожих. Принаймні в одному випадку чоловік проголосував «проти», але сказав журналісту, що проголосував «за», мабуть, через стурбованість за свою власну безпеку.

– Порушення під час проведення «референдумів». За українським законодавством, виборчі комісії в окремих виборчих дільницях повинні мати не менше ніж 9 співробітників. Тоді як багато точок для голосування мали всього трьох штатних співробітників, які відкрито визнавали, що вони не мають ніякого попереднього досвіду роботи у виборчих комісіях. Деякі виборчі округи не мали списків виборців, даючи можливість голосувати одним і тим же особам по декілька разів, були й інші форми шахрайства. Принаймні одну особу бачили з декількома бюлетенями та паспортами. Чоловік сказав, що є «уповноваженим» проголосувати від імені всієї своєї сім’ї.

– Фальсифікації. Напередодні так званого «референдуму» українські війська захопили автомобіль за межами міста Донецька з озброєними людьми, які перевозили зброю і приблизно 100 тисяч вже відмічених бюлетенів «за». Також деякі журналісти повідомили, що бачили, як сепаратисти знищували бюлетені з голосами «проти». Василь Нікітін, представник сепаратистів у Луганську, заявив, що члени Національної гвардії України вкрали майже 15 тисяч бюлетенів, що змусило їх друкувати бюлетені додатково.

– Соціологічні опитування вказують на інше. За даними опитування американської соціологічної компанії Pew Research Center від 8 травня, 70 відсотків східних українців хочуть, щоб країна залишається єдиною, і лише 18 відсотків підтримали ідею відокремлення. Більшість спостерігається навіть тоді, коли опитування звузили до російськомовних жителів Сходу – 58 відсотків за єдність, 27 – за самостійність.

– Екстрасенсорне видіння? Служба безпеки України минулого тижня оприлюднила аудіозапис телефонної розмови між, як стверджує СБУ, керівником російського ультранаціоналістичного руху «Русское национальное единство» Олександром Баркашовим (Москва) і лідером незареєстрованої організації «Православний Донбас» Дмитром Бойцовим (Донецьк). Бойцов просить підтримки російських військових для успішного проведення так званого «референдуму» 11 травня. Натомість Баркашов пропонує сфальсифікувати результати опитування, «намалювати 100% «за».

Чому не буде відомо достеменно, що відбувалося насправді

– Замало неупереджених свідків. Не було міжнародних спостерігачів. А декілька журналістів повідомили, що їх переслідували і навіть били за межами виборчих дільниць; в деяких випадках фотографам було заборонено входити до виборчих дільниць.

Про що жителі Східної України можуть себе сьогодні запитувати

– За що вони голосували. Бюлетень запитував: «Чи підтримуєте Ви акт про державну самостійність». Проте виборці, опитані Радіо Свобода, по-різному трактують, що це означає. Одні говорили, що це означає інтеграцію з Росією. Інші говорили, що це означає залишитися частиною України, але з більшою автономією, як Крим. Треті вважали, що вони голосували за незалежність від України та Росії.

– Що буде далі. Можливі довгострокові сценарії включають в себе те, що ці регіони стануть територіями заморожених конфліктів із паралельними українськими та сепаратистськими структурами. Або Москва спонукатиме до насильства, щоб знайти привід для введення своїх військ, так званих миротворців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG