Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:37
Європейська преса інформує про початок у Верховній Раді України в середу «круглого столу національної єдності», котрий організовують Київ та місія ОБСЄ на чолі з представником Німеччини Вольфґанґом Ішинґером. Оглядачі зауважують, що на відміну від канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка виступає за участь у цьому діалозі й сепаратистів з Донецька і Луганська, якщо ті складуть зброю, влада України не бажає участі в круглому столі тих, кого називає «терористами», чиї руки в крові невинних людей. Деякі впливові газети розмірковують також над дивною очікувальною позицією щодо розв’язання напруги в Донецьку з боку олігарха Ріната Ахметова. Експерти також мізкують над проблемою успішності місії ОБСЄ, котра повинна реалізувати дорожню карту з деескалації напруженості в Україні та сприяти проведенню президентських виборів 25 травня. Тич часом Росія вже наперед заявляє про «неповну легітимність» цих виборів в Україні, а Захід погрожує Кремлю широкими санкціями, у разі спроби Путіна їх зірвати.

Брюссельське видання EUObserver звертає увагу на те, що переважна більшість німців, до 70 відсотків, згідно з найновішими опитуваннями громадян Німеччини, засуджують агресію Путіна в Україні, ще більше німців, до 80 відсотків, заявляють, що вони «не вірять Путіну». Газета також інформує про переговори у вівторок у Брюсселі прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з главою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, де йшлося про гарантування Євросоюзом підтримки Києву в проведенні легітимних президентських виборів 25 травня та про засудження з боку ЄС тиску Росії на Україну, зокрема, газового. Пан Баррозу, зокрема, заявив тут, що у разі продовження Москвою використання енергетики у політичних цілях, це призведе лише до подальшої ізоляції Росії. Арсеній Яценюк, зі свого боку, попередив, що «Україна планує використати кредити ЄС та МВФ для оплати ціни за російський газ, але буде платити лише у разі узгодження Москвою з Києвом ринкової ціни на газ». Інакше, як сказав український прем’єр, Україна піде до Стокгольмського суду після 20 днів очікування рішення Москви з цього приводу. Яценюк також нагадав у Брюсселі, що Росія незаконно захопила в Криму українські енергетичні активи на «десятки, якщо не сотні мільярдів доларів», за що Москві також доведеться відповідати у міжнародних судах.

Швейцарська Neue Zurcher Zeitung повідомляє про початок у Києві загальнонаціонального круглого столу з врегулювання української кризи, де, за виключенням проросійських сепаратистів зі сходу, беруть участь колишні президенти – Леонід Кравчук і Леонід Кучма – кандидати на президента України, ключові особи з ураженого конфліктом регіону Донецька та Луганська і також глава місії ОБСЄ в Україні, представник Німеччини Вольфґанґ Ішинґер. Оглядачі зауважують, що на відміну від канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка виступає за участь у цьому діалозі й сепаратистів із Донецька та Луганська, якщо ті складуть зброю, влада України не бажає участі в круглому столі тих, кого називає «терористами», чиї руки в крові невинних людей. Хоча Москва, як зауважує газета з Цюріха, вже закликала Київ до діалогу з проросійськими сепаратистами в Донецьку і Луганську та до впровадження у життя результатів так званого «референдуму» у цих містах від 11 травня. Росію, у разі намагання з її боку завадити президентським виборам в Україні, очікують широкі санкції з боку США і ЄС.

Лондонська Financial Times запитує у середу, «чому найбагатший українець не зупинить сепаратистів»? Газета наголошує, що вже тижнями українці дивуються, чому найбагатша людини не тільки в Донецьку, а й у цілій Україні, мільярдер Рінат Ахметов не в змозі припинити сепаратистські безлади на сході, котрі загрожують розвалом Україні. Видання з Великої Британії зауважує, що у час, коли сепаратисти виривають цілі регіони України з-під контролю Києва, «Ахметов стоїть збоку». Хоча, як інформує видання, український олігарх не є таким вже й бездіяльним, бо у вівторок зустрічався з німецьким міністром закордонних справ Франком-Вальтером Штайнмаєром, котрий намагається допровадити до діалогу між сепаратистами та владою в Києві. Та все ж на сьогодні, як констатує газета з Лондона, Ахметов не спромігся сприяти деескалації кризи. Тому й не дивно, що це викликало дискусії в Україні, пише видання. Тут також наведено думки низки відомих експертів, котрі вважають, що нейтралітет Ахметова пояснюється тим, що, у разі його явного переходу на бік проросійських сил, Ахметова чекають західні санкції, коли його бізнес ще й залежить від експорту; а у разі явного переходу на бік Києва – цього олігарха очікує втрата позицій на сході, а також і небезпека гніву з боку Росії. Окремі ж експерти вважають, що Ахметов «хоче перетворити Донецьк у своє князівство і чим більша буде його автономія, тим краще буде для його бізнесу». Зокрема, американський експерт Андерс Ослунд переконаний, що врешті-решт «Ахметов тупне ногою і настане порядок в регіоні, але з використанням додаткових повноважень від Києва», бо у випадку анексії регіону Росією, «це було б для Ахметова катастрофою, початком його кінця».

The Wall Street Journal публікує статтю про те, «що Гантер Байден, син віце-президента США Джозефа Байдена, і близький друг нерідного сина державного секретаря США Джона Керрі, увійшов до ради директорів української газовидобувної компанії Burisma Holding Ltd., котра належить колишньому заступнику глави РНБО при президентові Януковичу і колишньому депутату Партії регіонів Миколі Злочевському». Справа ця набула скандального розголосу у зв’язку з позицією США щодо оточення колишнього президента Януковича та у цілому – щодо підтримки України у нинішній кризі, пише газета. Білий дім і прес-служба Джозефа Байдена відразу ж відреагували на це, заявивши, що Гантер Байден є приватною особою, котра не користується жодною підтримкою влади США у своєму бізнесі.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG