Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:57

Явка виборців матиме високу політичну чутливість – голова ЦВК


Гості «Вашої Свободи»: Михайло Охендовський, голова Центральної виборчої комісії України.

Інна Кузнецова: Менше 10 днів залишається до позачергових виборів президента України. 25 травня має відкритися 32 тисячі 235 виборчих дільниць. У 213 округах будуть проходити вибори.

Раніше у нас було більше округів. Всі це пам’ятають. Але у зв’язку з тим, що Крим зараз під окупацією, то вибори там не будуть проходити.

Пане Охендовський, як проходить підготовка до виборів?
– Я розпочну з маленького уточнення. 32 тисячі 244 ДВК вже планується використовувати на позачергових виборах президента 25 травня.

– Тобто, щось поліпшилося?
Один із кандидатів на пост президента зареєстрував у ЦВК довірених осіб у кримських округах. Агітаційна кампанія там проводиться

– Не в тому річ, що поліпшилося. Збільшення кількості дільниць на дев’ять пояснюється тим, що були утворені виборчі дільниці у виняткових випадках. В принципі, цей процес на сьогоднішній день уже майже завершений. Я пропоную краще оперувати цією цифрою: 32 тисячі 244.

Що стосується в цілому підготовки до виборів, то абсолютно правильно Ви сказали про те, що виборчих округів у нас 213. Чому не 225? У зв’язку з військовою окупацією території Криму і міста Севастополя, ми не змогли, ЦВК не змогла утворити ОВК у тих ТВК, які утворені в Криму. Це 10 округів і два округи у Севастополі.

Разом з тим приємно відзначити, що один із кандидатів на пост президента України зареєстрував у ЦВК довірених осіб саме в цих кримських округах. Відповідно агітаційна кампанія там проводиться.

Закон про статус тимчасово окупованих територій передбачає, що голосування на виборах президента України, на виборах народних депутатів України, тобто на загальнонаціональних виборах на тимчасово окупованих територіях не відбувається.

Разом з тим мешканці Криму, безумовно, зможуть взяти участь в голосуванні, якщо у них виникне таке бажання. Я нагадую, що вони залишаються громадянами нашої держави, вони залишаються українськими виборцями, їхні персональні дані зберігаються в українському Державному реєстрі виборців. І вони зможуть взяти участь у голосуванні за допомогою механізму тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

– Очевидно, ми тут маємо відразу сказати, що це потрібно зробити до 19 травня.
Для мешканців Криму достатньо подати заяву і пред’явити паспорт з зареєстрованим місцем проживання у Криму або ж у Севастополі. Можливістю скористалося 1800 громадян. Ця цифра збільшується щодня

– Безумовно, тільки до 19 травня необхідно подати заяву до органу введення Державного реєстру виборців будь-якого, у будь-якій області, у будь-якому районі України на будь-якій частині її не окупованої території, з проханням змінити місце голосування.

Для мешканців Криму достатньо подати лише таку заяву і пред’явити паспорт із зареєстрованим місцем проживання у Криму або ж у Севастополі. Для інших громадян України, які проживають на території нашої держави, необхідно подавати і інші підтверджуючі документи, які обґрунтовують необхідність зміни місця голосування. Скажімо, наймання житла, постійна робота не за місцем проживання, необхідність догляду за близькими і так далі.

На сьогодні такою можливістю скористалося більше 1800 громадян, які проживають у Криму і в місті Севастополі. Ця цифра збільшується постійно, вона збільшується щодня, у тому числі і завдяки тій інформаційній кампанії, яка зараз розпочалася у загальнонаціональних ЗМІ щодо наявності такої можливості.

– Не всі знають. Очевидно, за ці кілька днів треба зробити ще багато для того, щоб люди знали про це. Мені довелося спілкуватися з мешканцями Львівщини, з активістами, які сказали, що кримські татари, які виїхали як біженці на територію Львівщини, ще не всі знають, що вони мали б це зробити до 19 травня, не знають, куди вони мають йти. З ними там проводять роз’яснювальну роботу. Але, очевидно, цього точно не вистачає.
Очікуємо декількох тисяч кримських виборців

– Саме цим і пояснюється те, що ми почали кампанію в ЗМІ. Уже відповідні відеоролики розміщені на телеканалах. Оскільки ми зрозуміли на певному етапі, що та інформація, яка розміщена на веб-сайті ЦВК і Державного реєстру виборців є недостатньою.

Ми сподіваємося, що все ж таки ця інформаційна кампанія принесе свої позитивні плоди. І очікуємо декількох тисяч кримських виборців, які зможуть взяти участь у голосуванні 25 травня.

– А як буде, якщо люди не мають можливості виїхати зараз до 19 числа, аби зареєструватися у котромусь із районів, як тепер кажуть, материкової України для можливості проголосувати, а потім людина хотіла б усе ж таки 25 числа з Джанкою або ж Бахчисараю проголосувати?

– На жаль, будь-якого іншого варіанту, ніж подання заяви до 19 травня, закон не передбачає. Українське виборче законодавство поступово позивалося у цьому напрямку, щоб заборонити включення виборців до списку виборців безпосередньо у день голосування. Такого включення не буде і на цих виборах. Я думаю, що не буде його і в майбутньому.

Розуміємо всі складнощі, але вважаємо, що цей закон, який діє зараз, дає можливість тим людям, які дійсно хочуть взяти участь у голосуванні, це зробити. До 19 травня (ще раз підкреслюю) необхідно обов’язково подати заяву до органу ведення реєстру виборців, на території відання якого перебуває та виборча дільниця, яка є зручною для виборця. Виборець може сам її визначити.

– Тобто хоча б у Львові, хоча б у Києві, у Мелітополі, Херсоні?

– На всій території України ця можливість існує.

– Під загрозою залишається 12 округів Донецької області, дехто каже, один округ Луганської. Наскільки серйозною є ситуація?
Говорити про 12 округів у Донецькій області один у Луганській, які не готові для проведення голосування, підстав немає
Не розпочала роботу лише одна ОВК в Донецькій області. З колишній центром у Слов’янську
Одна комісія в Луганській області. Краснодон. Через постійні відмови членів комісій працювати не змогла розпочати роботу
З 22 комісій Донецької області лише три забезпечені охороною
– Ситуація постійно змінюється. Я хотів би сказати, що вона змінюється на краще. Але в мене немає для цього підстав. Вона дійсно змінюється. І говорити зараз про ті цифри, 12 округів у Донецькій області або ж один у Луганській, які не готові для проведення голосування на позачергових виборах, підстав все ж таки немає.

Можу сказати, що абсолютно точно ще не розпочала роботу лише одна ОВК в Донецькій області. Це комісія округ №47 з колишнім центром у місті Слов’янську. Абсолютно зрозумілі обставини. Перешкоджали цій комісії належним чином виконувати свої обов’язки. І ЦВК на минулому тижні змінила центр цього виборчого округу, перенісши його до смт. Олександрівка, також у межах цього округу. Комісія зараз перебуває у стадії реєстрації юридичної особи. Є всі підстави сподіватися, що вона найближчим часом розпочне свою роботу.

Хоча на цей час, на жаль, деякі виборчі процедури комісія не встигла виконати, але ЦВК, думаю, не буде карати цю комісію за бездіяльність. Оскільки абсолютно зрозумілими, форс-мажорними обставинами пояснюється те, що до цього часу там і не розпочалося фінансування підготовки виборів, і не утворені ДВК, і не передаються списки виборців, іменні запрошення виборців щодо дня голосування.

Також одна комісія в Луганській області. Це 108 округ, місто Краснодон. Через постійні відмови членів комісій працювати до цього часу не змогла розпочати свою роботу.

Інші комісії в тій чи в іншій мірі працюють. Наприклад, навіть у Донецькій області є три комісії всього лише з 22-х, які навіть забезпечені охороною працівників органів внутрішніх справ. Це велике питання на цих виборах. Оскільки закон містить пряму норму, яка вимагає від органів внутрішніх справ забезпечувати охорону і ОВК, і ДВК, і виборчої документації, яка там зберігається. Так от, із 22 комісій Донецької області лише три на цей час забезпечені охороною.

З жалем змушений констатувати, що органи внутрішніх справ і в окремих випадках СБУ, на жаль, не повною мірою виконують ті обов’язки, які покладені на них законодавством України і щодо забезпечення безпеки роботи виборчих комісій і щодо забезпечення безпеки роботи членів цих комісій, і щодо безпеки наших громадян.

– Чи є якась можливість, щоб це було зроблено?
Сьогодні в Київському районі Донецька озброєні особи викрали списки виборців, обладнання

– ЦВК неодноразово порушувала ці питання, безпекові питання, на цілій низці міжвідомчих нарад. Ми навіть ухвалили постанову ЦВК, коли ситуація стала вже кричущою. Ще 7 травня звернулися і до СБУ, і до МВС, і до ГПУ з проханням вжити вичерпних і невідкладних заходів для врегулювання ситуації з підготовкою виборів у Донецькій і в Луганській областях у частині безпекових питань роботи виборчих комісій. На жаль, до цього часу ситуація суттєво не покращилася. На мій погляд, вона продовжує погіршуватися.

Найсвіжіший приклад. Сьогодні в Київському районі міста Донецька озброєні особи увійшли до приміщення органу ведення Державного реєстру виборців і не просто викрали списки виборців, що вже мало місце у Донецькій області, а викрали обладнання цього органу, програмно-апаратні засоби ідентифікації користувачів. Таким чином робота цього відділу ведення реєстру на цей час повністю унеможливлена.

Що означає відсутність списків? Це означає, що люди можуть навіть прийти на виборчі дільниці, але не буде того документу, на підставі якого вони повинні отримувати виборчі бюлетені.

– Чи можна тепер все це відновити?

– Безумовно, і обладнання можна було б відновити, якби бути упевненим у тому, що наступні маршрутизатори, які будуть доставлені до цього органу введення реєстру, будуть функціонувати безпечно і його не викрадуть так само, як той, що був викрадений уже сьогодні.

Разом з тим списки виборців для територій, на яку поширювалася компетенція цього органу ведення реєстру виборців, можуть бути надруковані в інших органах ведення реєстру виборців, за рішенням ЦВК. Безумовно, будемо вживати вичерпних заходів для того, щоб уся виборча документація на виборчих дільницях була в наявності, щоб усі виборчі дільниці відкрилися у день голосування, щоб кожен виборець, який захоче взяти участь у голосуванні, мав таку можливість. Підкреслюю, безпечну можливість!

– Аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев говорив про те, що дуже багато чого залежить від місцевих органів влади.

Олександр Клюжев: Там зберігається вертикаль влади Донецької міської ради і донецького міського голови. І у випадку зацікавленості цих посадовців у забезпеченні виборчих прав мешканців міста, то процес 25 травня може бути запущений. З іншого боку, є певна терористична діяльність. Тут на 100% спрогнозувати достатньо важко.

– Правозахисники говорять навіть про викрадення членів виборчих комісій.

– На жаль, такі випадки дійсно мали місце. І, на жаль, реакція знову ж таки органів внутрішніх справ, органів СБУ, яка у таких випадках, на моє переконання, повинна бути просто миттєвою, була достатньо запізнілою. І кілька годин довелося витрачати членам виборчої комісії того округу, в якому це сталося, щоб звільнити своїх колег фактично з полону.

– На сьогоднішній день є члени виборчих комісій, які є викраденими або ж перебувають у полоні?

– Такої інформації в ЦВК немає. Той випадок, який мав місце, зараз вичерпаний. Я сподіваюся, що більше ми не матимемо підстав говорити про такі факти.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Сьогодні один з керівників сепаратистів звернувся з так званим «ультиматумом». Як мені відомо, як спеціалісту, коли бандити-терористи діють, ні до кого з жодним ультиматумом не звертаються. Цей «ультиматум», як на мене, вказує на те, що їхній справі кінець, і вони добре це відчувають.

На жаль, сьогодні виборчий процес у більшості дільниць налаштувати не вдасться. Але все ж таки маємо надію, що все буде гарно відбуватися.

– Немає сенсу, очевидно, вести переговори з сепаратистами членам виборчих комісій?
Там проживає 5 мільйонів 100 тисяч виборців. Одна сьома частина всіх українських виборців

– Виборчий процес за своєю природою – це процес мирний. І те, що ми змушені говорити про виборчий процес цих позачергових виборів президента України у контексті обговорення випадків збройних зіткнень, захоплення заручників, пред’явлення якихось ультиматумів, силового перешкоджання роботі виборчих комісій, насправді є абсолютно прикрим.

Я думаю, що нам усім варто сподіватися, що ніколи більше в історії України ми не будемо стикатися з подібними проявами під час підготовки або загальнонаціональних, або ж місцевих виборів. Я наголошую, що виборчий процес – це завжди мирний процес. Недаремно виборцям гарантується законом можливість вільно скласти свою волю і вільно висловити її під час голосування. Про яке вільне формування волі виборців, про яку можливість вільного висловлення цієї можливості в день голосування можна говорити тоді, коли виборці постійно перебувають під тиском озброєних осіб на значній частині території України, принаймні у двох областях?

До речі, ми говоримо про два регіони, дві області. При цьому необхідно пам’ятати, що там проживає 5 мільйонів 100 тисяч виборців. Тобто одна сьома частина всіх українських виборців саме в цих регіонах України знаходяться.

– І це привід комусь, хто не хотів би визнавати вибори, які проходитимуть в Україні, сказати так, що значна частина не змогла проголосувати, їй не були надані можливості?

Закон не передбачає точної норми того, якою має бути явка виборців для того, аби вибори були визнані такими, що відбулися. Точного формулювання в законі немає.
Хотілося б попросити виборця прийти на виборчу дільницю і проголосувати. Питання явки є юридично не значущим, але чутливим політично
Якщо проголосує одна виборча дільниця, навіть у закордонному виборчому окрузі, вибори відбулися, їх результати будуть юридично значущими

– Є два компоненти у цьому запитанні.

По-перше, є юридичний бік цього питання. Він є достатньо простим. Відповідно до закону про президента України, по-перше, немає «порогу» явки виборців. Тобто кількості виборців, явка яких необхідна на виборчій дільниці для того, щоб вибори були визнаними такими, що відбулися.

Це вже загальноєвропейська практика. І в переважній більшості європейських країн у зв’язку з низькою активністю виборців, низьким рівнем політизації суспільства давно вже відмовилися від встановлення таких «порогів». Немає його і в Україні. Скажімо, норми, що 50% мають відвідати виборчі дільниці для того, щоб голосування вважалося таким, що відбулося, у нас не існує.

Разом з тим у законі є норма, яка прямо зобов’язує ЦВК встановити результати голосування незалежно від кількості виборчих дільниць, а навіть від кількості виборчих округів, в яких голосування не відбулося, або ж не було організоване.

Тобто, з юридичної точки зору результати виборів будь-які, навіть якщо проголосує одна виборча дільниця, навіть якщо ця дільниця буде не на території України, а в закордонному виборчому окрузі, скажімо, у Вільнюсі або ж у Берліні, у будь-якому місті світу, то вибори будуть вважатися такими, що відбулися, і їхні результати будуть юридично значущими. ЦВК встановить такі результати, навіть маючи протокол з однієї виборчої дільниці.

Але є й інший бік цього питання. Це політичний бік питання. Безумовно, питання легітимності влади новообраного президента України, тобто сприйняття, визнання цієї влади і в Україні, українським суспільством, і на міжнародній арені є надзвичайно актуальним у тих умовах, що ми зараз маємо.

У цьому зв’язку мені хотілося б попросити, буквально попросити кожного виборця, який зараз нас чує, у день голосування все ж таки знайти можливість, прийти на виборчу дільницю і проголосувати за того кандидата, програма якого найбільшою мірою відповідає його особистому, цього виборця, баченню майбутнього України.

Питання явки є юридично не значущим , але є дуже чутливим політично. Дуже не хотілося б, щоб президент України був би обраний 30% або ж 40% українських виборців.

– Як з коштами на вибори? Ви профінансовані цілком достатньо чи ні?
Вдалося здешевити до 1 170 мільйонів. ЦВК використає далеко не всі кошти. 70%-85% коштів виборів – оплата праці членів комісій

– У першу чергу згадаймо, що закон про державний бюджет України, зміни до якого були внесені невідкладно після початку цієї виборчої кампанії, передбачив 1 900 мільйонів гривень на підготовку проведення виборів. Врешті-решт до закону про вибори президента були внесені зміни, які пропонувала ЦВК. Це вдалося здешевити підготовку виборців до 1 170 мільйонів гривень. Я думаю, що навіть з цієї суми ЦВК використає далеко не всі кошти, оскільки в нас є набагато менше зараз членів і ОВК, і ДВК, на яких ми розраховували. А Ви знаєте, що у вартості виборів важливою складовою частиною є якраз видатки на оплату праці членів виборчих комісій. Від 70% до 85% коштів виборів – це оплата праці членів комісій.

Ці вибори точно будуть дешевшими, ніж попередні вибори президента України, які відбулися в 2010 році. Тоді було передбачено 1 640 мільйонів, а фактично використали лише 060 мільйонів. Але це те, що передбачено законом про бюджет.

Питання фактичного фінансування виглядає дещо по-іншому. З одного боку, ЦВК зараз відкриті асигнування на всі ті потреби, які необхідно вже фінансувати для підготовки виборів президента України. З іншого боку, стан оплати платіжних доручень, які ЦВК і ОВК подають до органів Державного казначейства України, викликає у нас певне занепокоєння.

Нам доводилося навіть порушувати це питання знову ж таки на міжвідомчих нарадах і звертати увагу, що без грошей підготувати вибори абсолютно неможливо. Можу привести такий приклад, що з 36 мільйонів, на які зараз подані платіжні доручення ЦВК, лише 26 мільйонів профінансовані. Тобто, ці платіжні доручення виконані органами казначейства.

– Як ви добиваєтеся прискорення?

– Дуже просто. Всі державні органи працюють у постійній взаємодії. І Державне казначейство, Мінфін є такими ж самими державними органами, якою є ЦВК. Це пріоритетне державне завдання – підготовка цих виборів. Все ж таки треба подякувати колегам і з казначейства, і Мінфіну за розуміння тих потреб, з якими звертається ЦВК.

– А чи буде забезпечене голосування при другому турі так само і грішми, і безпекою?

– Резерв коштів для проведення повторного голосування, передбачених у кошторисі ЦВК, ми маємо 500 мільйонів гривень. У резерві на ці потреби.

Я сподіваюся, що другий тур у разі необхідності його призначення буде готуватися трошки легше, ніж готувався перший тур. Чому? По-перше, нагадаємо нашим слухачам, що голосування в другому турі буде відбуватися 15 червня.

Чому буде легше готувати повторне голосування? Тому що на той момент в ОВК і ДВК будуть працювати представники лише двох кандидатів на пост президента України, прізвища яких будуть включені до бюлетенів для повторного голосування. Відповідно ми абсолютно не очікуємо проблем ротацій членів ОВК і ДВК, випадків відмови таких членів від виконання їх обов’язків, які зараз є достатньо поширеними.

І ми також не очікуємо тих проблем, коли люди, подані до складу виборчих комісій від кандидатів на пост президента України (а лише кандидати пропонують членів ОВК і ДВК), так от, запропоновані ними особи відмовляються від виконання обов’язків, кажуть, що взагалі згоди на роботу від цього кандидата не давали і навіть не знають, що мене до складу цієї комісії включили.

Це, звичайно, прикрі випадки. Я думаю, що нашим законодавцям доведеться у майбутньому неодноразово ще… Хоча хотілося б, щоб один раз і навіки-вічні переглядати механізм формування ОВК і ДВК. Там буде по сім членів комісій від кожного кандидата.

– Першого червня спливає семирічний термін 13-и з 15-и членів ЦВК. Кілька місяців тому багато хто з експертів говорив про те, що потім можуть бути вибори визнані нелегітимними у зв’язку з тим, що буде втрачена легітимність членів ЦВК. Я знаю, що це питання вже залагоджене. Але інформації про це ніде немає.
Члени ЦВК виконують свої повноваження до моменту звільнення Радою. Завершення терміну повноважень, є підставою для звільнення. Юридичних ризиків для результатів виборів немає

– Спочатку знову маленьке уточнення. У 12-и членів ЦВК з 15-и першого червня дійсно закінчується передбачений законом семирічний термін повноважень.

Разом з тим у законі про ЦВК міститься норма, яка каже про те, що члени ЦВК виконують свої повноваження до моменту звільнення Верховною Радою України. А завершення терміну повноважень, тобто витік цього семирічного терміну, є лише підставою для такого звільнення члена ЦВК.

Ситуація була абсолютно зрозумілою і прогнозованою ще на момент призначення цих виборів. І ми звертали на це увагу наших законодавців. Я думаю, що юридичної небезпеки, юридичних ризиків для результатів виборів президента України тут немає.

З першого червня, звичайно, у в.о. президента виникає право внести до Верховної Ради подання про припинення повноважень 12-и членів ЦВК, а у Верховної Ради відповідно тоді виникне право, виникнуть підстави для звільнення 12-и членів ЦВК. Нічого страшного. Сподіваємося, навіть якщо це відбудеться у названий Вами термін, то будуть призначені нові члени ЦВК, які, безумовно, будуть більш підготовленими, більш професійними, більш талановитими, ніж ті, які працюють зараз. І також сподіваємося, що вони зможуть підготувати.

– Це така трохи іронія.

– Ніякої іронії насправді. Я завжди вважаю, що ті, хто приходить після нас, є кращими за нас. І так має бути для того, щоб людство розвивалося, щоб цивілізація не стояла на місці.

Але я думаю, що все ж таки не варто нам з колегами сподіватися, що першого червня ми зможемо зітхнути з полегшенням і перестати опікуватися проблемами підготовки виборів. Все ж таки скоріш за все (я не хотів би робити якихось прогнозів однозначних), ми так усі відчуваємо, що нам доведеться закінчувати ці вибори, готувати і повторне голосування у разі необхідності, і оголошувати його результати. Будемо працювати стільки, скільки дозволять нам працювати, довірять нам працювати і Верховна Рада України, і український народ.

– Кожні вибори в Україні, я думаю, що й не лише в Україні, проходять з «чорним» піаром, з брудом і так далі. Нинішні, звичайно, не виняток.

Учора мені довелося побачити повідомлення в одному з інформаційних агентств. Я не знаю, як це назвати. Можливо, це і правда. З точки зору цього повідомлення, то у ньому журналістські стандарти не були дотримані. Повідомлення було таке, що в обласному центрі такому-то кандидат «Х» погрожував членові ОВК кандидата «Y».

– Неприпустимий випадок абсолютно.

– Те, що він погрожував, якщо він погрожував, неприпустимо. Якщо він не погрожував, але про це написали, то так само мали б у нього запитати, чи погрожував він, чи ні. Там цього не написано.

Чи розбирається ЦВК з подібними речами?

– Знову ж таки почну здалеку. По-перше, я не хотів би, щоб ми цю кампанію характеризували, як брудну у тій самій мірі, наскільки брудними були попередні виборчі процеси, що відбувалися в Україні.

Давайте згадаємо. Взагалі-то найбільш активна фаза кампанії розпочалася лише десь у середині квітня. До цього часу навіть зареєстровані кандидати на пост президента України не поспішали витрачати кошти на ведення активної виборчої кампанії, на матеріали передвиборчої агітації в ЗМІ, і так далі. І тільки зараз, у середині травня, ми почали отримувати такі повідомлення поки що тільки зі ЗМІ.

Можу зазначити, що ЦВК, на відміну від усіх без винятку попередніх виборів до цього часу, не отримала жодної скарги від кандидатів на пост президента України про ті чи інші обставини.

– Було б добре, якби вона не отримувала б і надалі. Я сподіваюся, що ви на них відреагували б.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG