Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:17

Як відбувається громадська люстрація у Черкасах?


У Черкасах громадський люстраційний комітет перевіряє інформацію, надану посадовцями чи претендентами на ту чи ту посаду в місцевих органах влади у спеціальних люстраційних свідченнях. Водночас активісти беруть участь у нагляді за призначеннями на керівні посади, кандидатів на які здебільшого рекомендує обласна Народна рада.

Активісти місцевого Євромайдану та журналісти ще наприкінці лютого заснували Черкаський громадський люстраційний комітет. На першій прес-конференції активісти одразу оприлюднили список осіб, що підпадають під громадську люстрацію. Таких виявилося понад 50: серед них керівники області часів Януковича, члени Партії регіонів, прокурори та міліціонери, ректори університетів та зо два десятки суддів. У комітеті пообіцяли прискіпливо збирати та перевіряти факти, що підтверджують або спростовують «діяння» цих осіб.

Згодом, на основі польського досвіду, у комітеті розробили так зване люстраційне свідчення. Там має бути коротка біографія, інформація про участь у партійному житті та про роботу в колишніх органах влади. Його рекомендують заповнити усім державним службовцям та претендентам на керівні посади. Кандидат в очільники обласного управління сім’ї, молоді та спорту Сергій Слинько зі власної ініціативи першим відкрито зробив такий крок.
Заповнив люстраційне свідчення першим, бо розумів, що хтось має починати

«Заповнив люстраційне свідчення першим, бо розумів, що хтось має починати. Просили протягом десяти днів від моменту претендування на посаду його заповнювати. Проте жоден це не зробив, хоча претенденти вже тоді були», – розповідає Слинько.

Черкащани не надто активно допомагають люстраційному комітету

На звернення комітету, люстраційні свідчення надали голова Черкаської облдержадміністрації та його заступники, голова обласної ради та головний міліціонер області, претенденти на посади в ОДА. По кількох із них незабаром спливає термін перевірки наданих у свідченнях відомостей. Однак поки що черкащани не надто активно надсилають інформацію, яка б підтверджувала або спростовувала такі дані, кажуть в люстраційному комітеті.

«Насправді із цим біда. До того, як ми запустили цей процес саме із заповненням свідчень, із опублікуванням, багато хто писав і говорив. Але коли діло дійшло до того, що потрібні не просто слова, люди не готові свідчити, надавати конкретні факти. Проблема, можливо, в тому, що немає розголосу. Все таки Фейсбук – це обмежене коло. Ми зараз намагаємося швидше запустити сторінку на базі місцевого інтернет-видання, згодом буде і сайт», – розповіла секретар громадського люстраційного комітету Вікторія Феофілова.

Чи відбувається взаємозаміна понять: люстраційного комітету та Народної ради?

Громадському люстраційному комітету вдалось налагодити роботу з Черкаською облдержадміністрацією. Зокрема, представника комітету запросили до складу обласної Народної ради – дорадчого органу, який рекомендує кандидатів на посади.

«Сьогодні люстраційний комітет – це громадське об’єднання, яке має певну мету. Щоб усе ж таки якимось чином відбувався контроль за діяльністю держслужбовців, за їхнім життям, майном тощо. Іде робота зі створення Громадської ради, і я хотів би, щоб люстраційний комітет там брав участь, можливо, навіть у президії», – говорить голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко.

Тим часом у самому люстраційному комітеті не бачать прозорості у діяльності Народної ради. Адже члени президії – колишні опозиціонери, частина з яких отримали посади при новій владі, за незрозумілими критеріями рекомендують своїх людей на посади.

«Ми не будемо нікого включати до складу Народної ради. Ми лише будемо спостерігачами. І будемо наполягати, щоб Народна рада і обласна рада обов’язково попередньо подавала нам людей, які хочуть обіймати ту чи іншу посаду. Ми будемо наполягати на обов’язковому відкритому конкурсі на посади, для яких передбачені такі умови. Щоб усе було прозоро і відкрито», – каже активістка люстраційного комітету Наталія Вернидуб, яка відвідувала засідання Народної ради.

Про потреби переформатування обласної Народної ради говорять і деякі її члени. Зокрема, як і голова ОДА, пропонують створити Громадську раду, участь у якій насамперед взяли б політичні експерти та громадські активісти. Водночас наголошують на необхідності проведення так званої «народної люстрації».

«Громадський люстраційний комітет може подавати на розгляд ОДА, яка може прислухатися чи не прислухатися, і громаді, яка може зробити так само. І от, якщо є активні громадяни, вони можуть посприяти, щоб певні особи не обіймали посади», – каже член Народної ради, свободівець Юрій Ботнар.

Утім, громадські активісти переконані, що допоки народні депутати не ухвалять Закон про люстрацію, поняття «очищення влади» пересічні українці тлумачитимуть по-різному. У Черкасах, приміром, «на люстрацію» подекуди обіцяють відправити вчителів, лікарів і навіть прибиральниць. Відтак через модність слова незабаром може бути знівельоване первинне значення процесу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG