Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 05:03
Київ – 17 травня у світі відзначають Міжнародний день протидії гомофобії. Водночас на останньому пленарному тижні Верховна Рада України ухвалила закон щодо запобігання та протидії дискримінації, внесений Урядом. Правозахисники критикують його за відсутність пункту про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Дмитро Пічахчі родом з Маріуполя, але зараз живе в Києві. З образами і дискримінацією він зустрічається нерідко – починаючи з підліткового віку, коли в рідному місті його побили невідомі. Однак він не приховує своєї гомосексуальності, бо вважає, що лише так можна побороти гомофобію в суспільстві.

А чому в тебе нема дівчини?– А тому що я гей, в мене не може бути дівчини.» Ну і тут починається така істерія. Одного разу мене побили дуже… не теж щоб сильно, але це було дуже принизливо
«Я в принципі завжди був відкритим геєм. Я цим не бравую, при знайомстві не розповідаю: Здрастуйте, я гей. Але з самого дитинства набридає грати роль таку, як від тебе очікують. « А чому в тебе нема дівчини?– А тому що я гей, в мене не може бути дівчини.» Ну і тут починається така істерія. Коли я ходив до воєнкомату завжди були жарти, образи, погрози. Одного разу мене побили дуже… не теж щоб сильно, але це було дуже принизливо. І мало дуже великі для мене наслідки», – розповів Дмитро.

Від дискримінації програє все суспільство

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода лідер Гей-Форуму України Святослав Шеремет, програють від практики дискримінації в Україні не лише представники ЛГБТ-спільноти. Але й суспільство загалом.

«Мій товариш працював тренером у київській мережі фітнес-клубів: гарно тренував, мав своїх клієнток і клієнтів, сам при цьому виглядав на всі сто, як і належить спортсменові. Одного дня керівництво приватно виставило йому вимогу, щоб він писав заяву про звільнення за власним бажанням. Тому, що на його сторінках у соцмережах «виявлений гомосексуальний контент» – і, мовляв, «він шкодить репутації закладу». Він звільнився за власним бажанням, і пішов одразу працювати в інший тренажерний зал, бо є кваліфікованим фахівцем. Звичайно, частина його підопічних пішла за своїм тренером. Хто втрачає від того, що роботодавець звільняє з роботи працівника чи працівницю через сексуальну орієнтацію? Втрачає, передусім, сам роботодавець через те, що позбувається кваліфікованого персоналу; втрачають також споживачі та споживачки відповідних послуг; і нарешті, від такої комбінації втрачає суспільство загалом», – зазначив Шеремет.

За проміжними результатами онлайн-опитування на сайті національного ЛГБТ-портала України понад 80% лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів стикались у своєму житті з проявами дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Найбільше – у побутовій сфері, на навчанні та роботі.

Однак нещодавно ухвалений закон про запобігання та протидію дискримінації не містить пункту про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. А це – один з основних моментів, яких вимагала Єврокомісія для переходу на другу фазу плану візової лібералізації, говорять правозахисники.

Проблеми не існує – свободівець

Однак, як вважає народний депутат від партії «Свобода» Андрій Іллєнко, проблеми з дискримінацією за сексуальною орієнтацією в Україні нема. Про це депутат, що був одним із 233 парламентарії,в що проголосували за закон, сказав у коментарі Радіо Свобода. Крім того, він каже, що це не найбільше питання з огляду на те що відбувається на Сході.

«Наскільки я знаю, ця редакція закону цілком задовольняє вимоги, які виставляла до України європейська спільнота. А по-друге, я не вважаю що в Україні є проблема з дискримінацією сексуальних меншин, я абсолютно переконаний, що такої проблеми не існує. Тому я не вважаю, що цей пункт є актуальним. В Конституції до того ж все вичерпно написано. Я переконаний що цього достатньо. ( В Конституції відкритий список ознак за якими заборонено дискримінувати – ред.)

У травні минулого року Іллєнко з іншими свободівцями був пристуній на «Марш рівності» за права ЛГБТ-спільноти в Києві. Там він висловив намір перешкодити його проведенню. А напередоді марша Іллєнко сказав, що його партію ображає сам намір провести гей-парад, який він охарактеризував як «пропаганду збочення».

Відсутність цієї норми не дозволить Україні здобути безвізовий режим з ЄС


Закон про заборону дискримінації ухвалили лише для заголовку і галочки, каже директор ВБО «Точка опори» Богдан Глоба. Однак Європа не визнає його відповідним вимогам, впевнений експерт.

Це навіть не крок , це півкроку вперед проти дискримінації. Це ж заборона дискримінації лише в трудовій сфері. Навіть його Україна не може виконати
«У жовтні 2013 року була комісія експертів з ЄС, яка оцінювала виконання плану візової лібералізації і зокрема вони публікували звіт по виконанню. Одна з ключових рекомендацій, була всеохопне антидискримінаційне законодавство. Це і буде отією нормою, яка не дозволить Україні здобути так всіма бажаний безвізовий режим з ЄС», – сказав Глоба у коментарі Радіо Свобода.

Базовий закон про антидескримінацію ухвалювали У 2012 році . Ще тоді експертне середовище наголошувало, що в ньому треба врахувати цю ознаку.

«Тоді Мінюст не захотів вносити цю поправку. Мінюст думав що він проскочить, але експерти Єврокомісії сказали: нам не підходить такий закон, він не відповідає міжнародним стандартам. Зараз ми бачимо, що Мінюст наступає на ті самі граблі. На що надія я не знаю. Це навіть не крок , це півкроку вперед проти дискримінації. Це ж заборона дискримінації лише в трудовій сфері. Навіть його Україна не може виконати», – обурюється Богдан Глоба.

В Україні налічується від 800 тисяч до 1 мільйона 200 тисяч геїв, лесбійок, бісексуалів та трансгендерів. Такими є дані різних соціологічних досліджень. І хоч більшість з них вважають себе жертвами дискримінації, однак відстоювати свої права в суді – вони неготові. Зокрема, через відсутність відповідного законодавства та упередженість в судах.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG