Доступність посилання

ТОП новини

Новий голова Єврокомісії виступатиме за суворі санкції проти Путіна? (Європейська преса)


Газети Європи коментують у п’ятницю телевізійні дебати головних кандидатів на посаду глави Єврокомісії, котрі відбулися пізно в четвер у приміщенні Європарламенту в Брюсселі. Партія, котра отримає більшість на виборах до Європарламенту 25 травня, висуне свого кандидата на цю посаду. Ця кандидатура має отримати схвалення всіх країн-членів ЄС. Оглядачі зауважують, що з 5 учасників дебатів четверо виступили за суворі санкції проти режиму Путіна в Росії через його агресивну політику проти України. Газети також повідомляють, як колишній президент Польщі Александр Квасневський виправдовує свою участь у раді директорів залученої в енергетиці України кіпрської фірми Burisma Holding, власником якої є один із соратників колишнього президента Януковича. Впливові європейські газети вважають, що постачання Францією для режиму Путіна двох десантних кораблів «Містраль» «було б проявом слабкості Заходу».

Австрійська Die Presse інформує, що з п’яти найбільш вірогідних кандидатів на посаду глави Єврокомісії лише представник європейських лівих, грек Алексіс Ціпрас застеріг проти санкцій щодо Росії. Інші ж четверо кандидатів, представник лібералів Ґі Вергофстад, соціалістів Мартін Шульц, Європейської народної партії Жан Клод Юнкер, «зелених» Франциска Келлер – за твердий курс ЄС проти режиму Кремля через його агресію проти незалежної України. Наприклад, Жан Клод Юнкер, якого підтримує канцлер Німеччини Анґела Меркель, вважає, що лише суворі санкції ЄС проти Путіна та його оточення «можуть допомогти подолати кризу в Україні». А Франциска Келлер закликала всі країни ЄС негайно припинити експорт зброї до Росії через її агресивну політику проти України. Як додає газета з Австрії, з 22 по 25 травня близько 400 мільйонів європейців оберуть новий парламент ЄС. Партія, котра стане переможцем на цих перегонах, і висуне свого кандидата на посаду нового глави Єврокомісії, де завершує свій другий термін (з липня 2004 року) Жозе Мануел Баррозу.

Лондонська Financial Times стверджує у п’ятницю в редакційній статті, що союзники Франції в ЄС мають допомогти Парижу знайти інше призначення для двох замовлених Росією у французьких кораблебудівників десантних кораблів «Містраль», бо, на думку видання, продаж їх Москві «став би символом слабкості Заходу». Газета нагадує, що чимало критиків ставили під сумнів цей понад мільярдний військовий контракт ще під час його схвалення у 2008 році тодішнім президентом Франції Ніколя Саркозі. Хоча видання з Великої Британії вважає також, що «знайти альтернативних купців для цих кораблів буде непросто», але й постачання їх до Росії означатиме, як пише газета, дотичну підтримку Заходом агресивної політики Москви проти України і Грузії на Чорному морі, де Росія планує розміщення одного з цих десантних кораблів і дала йому вже назву «Севастополь», від українського військового порту у Криму, котрий незаконно анексувала Росія цього року.

Польська Gazeta Wyborcza інформує про те, що колишній президент Польщі Александр Квасневський не планує залишати раду директорів енергетичної компанії Burisma Holding, яка діє в Україні і власником якої є один із соратників колишнього президента України Віктора Януковича, Микола Злочевський. Про це Квасневський сказав у п’ятницю журналістам у Варшаві. Він пояснив свою позицію тим, що нібито власники фірми Burisma Holding мають «проєвропейські погляди», а сама фірма, спеціалізуючись на видобуванні сланцевого газу, сприятиме енергетичній незалежності України, яка потерпає нині від «газового тиску» з боку режиму Путіна. Газета з Польщі нагадала, що у цій компанії разом із Квасневським працює на посаді одного з директорів син нинішнього віце-президента США Джозефа Байдена – Гантер Байден. Квасневський також додав у Варшаві у п’ятницю, що в «Америці розуміють стратегічну важливість сланцевого газу для України, тому й у компанії працює чимало представників США».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG