Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:17
Київ – Нав’язати противнику, прихильникам і світовій спільноті своє бачення характеру, особливостей та цілей війни – не менш важливо, ніж перемогти в ній, наголошує тижневик «Коментарі». Навіть уникаючи слова «війна», українці вже фактично вчаться жити за законами воєнного часу, причому відбувається це найчастіше на рівні колективної підсвідомості. Ось тільки єдиного визначення, про яку саме війну йдеться, немає. Видання переконує, що тут Україна недопрацьовує в інформаційно-пропагандистському забезпеченні конфлікту. Адже відсутність єдиного загальноприйнятого в суспільстві підходу викликає різнобій у поданні інформації з місця конфлікту. Учасників зіткнень, які протистоять українським силовикам, називають і «терористами», і «сепаратистами», і «бойовиками», і «повстанцями», і навіть «озброєними активістами». А від правильної класифікації конфлікту залежить і розуміння його суті, і вироблення відповідних адекватних контрзаходів, і поведінка членів суспільства, які безпосередньо не беруть участі в зіткненнях. На цьому наголошується в матеріалі «Перша українська безіменна».

Упродовж місяця Луганська область перетворилася на кримінальний анклав, у якому не діє офіційна влада, констатує «Український тиждень». Центр Луганська перетворився на Грозний 1990-х – озброєні бойовики в камуфляжі з автоматами стали частиною міського пейзажу. Навколо міста встановлені блокпости сепаратистів, які обшукують автівки та навіть міжміські маршрутки. Зараз у Луганську немає ніякої чинної влади. Увесь цей владний вакуум заповнюють різноманітні самопроголошені «отамани». Однак, як зауважує тижневик, сепаратистський сценарій уже давно перейшов межу шантажу Києва місцевими керманичами. Внаслідок розхитування ситуації запанувала анархія, яка призводить до утворення «сірої зони», «піратської республіки». Склад сепаратистських бойовиків дуже строкатий. Після того як «колоради» перейшли до активної фази дій, до їхніх лав влилося багато кримінальників. За оцінками експертів, приблизно третина бійців так званої «Південно-східної армії» мала в минулому проблеми із законом, є й злодії-рецидивісти. Докладніше про це йдеться в статті «Отаманщина».

Що воно таке – «федералізація», чому цих федерацій у світі небагато і чим вони можуть загрожувати Україні аналізує тижневик «Дзеркало тижня». Видання пише, що федералізація має стати дуже простою й ефективною схемою встановлення контролю над Україною. Розділити Україну на частини, нібито суб'єкти федерації, які перманентно воюють між собою, розставити там своїх колаборантів – маріонеток, і все, зовнішнє управління забезпечене. Події на Донбасі, де сепаратисти захоплюють не тільки відділення міліції та СБУ – що формально є органами державної влади, а й місцеві ради і виганяють місцевих депутатів чи міських голів, свідчать: цим людям не потрібна навіть місцева, демократично обрана влада із місцевого люду, їхня мрія – диктатура «людини з рушницею». Вбивства проукраїнських місцевих громадян, захоплення заручників, катування полонених мають на меті досягнення стратегічних цілей, поставлених перед сепаратистами Росією. По-перше, максимально звузити можливості сепаратистів вийти з гри (тяжкі злочини не підпадають під амністію, тому вони муситимуть іти до кінця) і включити в сепаратистський рух якомога більше людей. По-друге, приниження і вбивства українців на Донбасі покликані відвернути українців від цього регіону, перетворити його в регіон «ізгой», що ще більше стимулюватиме жителів Донбасу до агресії «нас нє слишат, нє понімают». По-третє, реалізація перших двох завдань веде до перетворення Донбасу на плацдарм для подальших ударів по решті України. Тотальна зупинка підприємств і шахт на Донбасі додасть до армії сепаратистів нових бійців, а зброю та інструкторів забезпечить Росія, тому експорт сепаратизму на інші українські області буде продовжено. Отже, федералізація і цілісність України неможливі в принципі, підсумовує тижневик. Хто виступає за «федералізацію» – виступає за розвал України. Найсумніше, що такий розвал може відбуватися за югославським шаблоном, через жорстоку війну.

Антитерористичні підрозділи – це еліта державних спецслужб із суто вузькими завданнями, які протипоказано використовувати не за призначенням. Тижневик «Кореспондент» розповідає про кращі загони спецназу на планеті і специфіку їх роботи. Заголовок публікації – «Спецназ – справа тонка».

Українські олігархи і політики створюють власні війська. Одні заради реклами, інші – для захисту своїх активів як від зовнішніх, так і від внутрішніх конкурентів. Докладніше про ці війська розповідає тижневик «Фокус» у матеріалі «Захисти себе сам».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG