Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 21:51

Перший тур – потрібен Україні, другий – Кремлю


Президент Росії Володимир Путін

Президент Росії Володимир Путін

(Рубрика «Точка зору»)

Тексту поза контекстом не буває. Не буває й виборів у безповітряному просторі. Нинішні проходять у час, коли новини тривожні перемежовуються з новинами трагічними.

Звісно, одним помахом чарівної палички ситуацію не владнати. Але є кілька справ, які цьому капітально помагають.

Одна з них – обрання президента. Швидше оберемо президента – швидше нормалізуємо ситуацію, швидше рушимо уперед.

На доказ можна навести купу аргументів від глобальних геополітичних до організаційно-технічних. Та нащо? Хтось заперечує? Не думаю, не чув, не читав.

Визнають це навіть недруги України, тож і намагаються вибори зірвати, погрожують не визнати їх.

Показово, що питання відбудуться вибори чи ні, навіть затьмарює традиційне – хто переможе?

Один тур – виграш у часі, легітимності, людських життях

Вибори в один тур не лише пришвидшують обрання президента. До речі, аж на три тижні. Скажемо прямо, вони й зберігають людські життя, позаяк кожен день подальшої невизначеності – їх віднімає.

Голосуючи так, щоб перший тур став і останнім, ти рятуєш життя людей. Буквально. Цього більш як достатньо, аби не допустити другого туру.

Та аргумент цей не єдиний. Перемога вже у першому турі так переконлива, що гарантує легітимність. Навіть за умови, що не всі приписи закону точно дотримані. Скажімо, в частині агітації.

Це важливо, бо після неділі наступає понеділок, а після виборів – робочі будні. І чим вищим буде рівень легітимності всенародно обраного президента, тим корисніше для України.

Як у внутрішньому аспекті, так і у зовнішньому. Наприклад, зі 193 країн — членів ООН за визнання Росії агресором проголосували 100, ледь більше половини. У світі маємо не тільки друзів.

Чому Порошенко?

Теоретично справа ясна – даєш вибори в один тур! А практично це означає проголосувати за Петра Порошенка.

Чому за нього? Тому, що найвищий рейтинг саме у нього. І, зауважте, не серед марсіан, а серед нас, українців.

Але така відповідь є неповною. Зрештою, у політиці Порошенко давно, але лідером рейтингу раніше не бував.

Наразі його персональний рейтинг – віддзеркалення загальної ситуації, суспільна рівнодійна.

Порошенко – один із небагатьох політиків першого ешелону, який відіграв значну роль і у Помаранчевій, і у Єврореволюції.

При цьому, поміж кандидатів Євромайдану, він найбільш прийнятний і для опонентів. Плюс фаховість в економіці, зовнішній політиці, нацбезпеці.

Кандидатура не ідеальна, однак оптимальна. Як у реальному житті й буває.

Демократія – це не лише вибір більшості, а компроміс, урахування інтересів вагомих суспільних груп. Якби кожен обрав того, кого вважає ідеальним, то Україна мала б десять мільйонів президентів.

Наведені аргументи є логічними. Між тим, обираємо ми не лише розумом, а й серцем. Українське серце з розумом дружить.

Сказане не є критикою усіх інших кандидатів. Серед них є й достойні. Просто це не їхні вибори. Не тому, що наречені погані, а тому, що не їхнє весілля.

До слова, як почуватимуться кандидати з Євромайдану, якщо Порошенкові у першому турі не вистачить саме їхніх голосів? Готові нести персональну відповідальність за події між першим і другим турами?

Про формальні перепони

Що кандидатам-державникам слід знятись на користь фаворита – зрозуміло. Але як? Адже час для формального зняття кандидатур сплив ще 1 травня.

А дуже просто: заявити про припинення своєї виборчої кампанії і закликати виборців голосувати за Порошенка. Дехто так вже й зробив. Справа не у формі – у суті.

Довелось чути: мовляв, якщо Порошенко переконливо виграє перший тур, то інші кандидати одразу знімуться, і другий тур відпаде.

Не відпаде: частина 4, статті 85 закону «Про вибори Президента України» передбачає проведення повторного голосування через три тижні навіть у випадку, коли залишиться один кандидат. Пізно боржомі пити, коли нирки відмовили.

Другий тур – це другий шанс Кремля

Попри агресію, Україна до виборів підготувалась. Точніше до першого туру. Зірвати його можуть лише подекуди, епізодично.

Та хто поручиться, що Кремль не підготує загальний зрив виборів за три (!) тижні між турами? І, навіть якщо не досягне результату, скільки ще життів відніме?

Усім, кому треба мир і стабільність у регіоні, ці вибори потрібні. І Україні, і міжнародній спільноті.

Але другий тур потрібен тільки Кремлю. А не голосувати за найбільш рейтингового кандидата, це й значить голосувати за другий тур. Якими б пишними словесами не прикриватись.

«Доля країни у твоїх руках» – фраза трафаретна. А наразі й буквальна. І не лише доля України, а й тих українців, які боронять її, щоденно ризикуючи життям. Щоденно.

І хто ж після цього наважиться сказати, що двадцять один день між турами – це усього лиш технологічна перерва у виборчому процесі.

Який би вибір не зробили кандидати, зрештою то їхній вибір. Їхня й відповідальність.

Але вибір, який зробить кожен виборець, кожен із нас – це уже наш вибір і наша відповідальність. Особиста. Персональна. Громадянська.

Борис Беcпалий – народний депутат України 3, 4 і 5-го скликань

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG