Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:01

Вибори в Україні стали ударом по планах Путіна – експерт


Едвард Лукас

Едвард Лукас

Браян Вітмор

Росія досі має безліч важелів впливу для втручання у внутрішні справи України. Однак після інавгурації нового президента, Київ зможе значно ефективніше протистояти цьому впливу. Таку думку висловив у розмові з Радіо Свобода редактор журналу The Economist, фахівець у російських справах Едвард Лукас.

Ці вибори були дуже несхожі на російські, оскільки від початку виборчої кампанії було невідомо, хто здобуде перемогу. Існував реальний політичний вибір. Все скінчилося тим, що Порошенко буквально розтрощив Тимошенко, проте подібні беззаперечні перемоги типові для демократичних країн. Безумовно, заздалегідь ми такий результат передбачити не могли. Тож ці вибори є серйозним викликом для путінської концепції «керованої демократії». Це була демократія, проте непідконтрольна нікому.
Той факт, що «Правий сектор» і «Свобода» не отримали нічого – серйозний контраргумент проти демонізації України Кремлем
Ще один важливий урок – повна поразка ультраправих сил. Тож ідея, що Україною керують фашисти – повний нонсенс. Країною керує людина, що виробляє шоколад. Той факт, що «Правий сектор» і «Свобода» не отримали нічого – серйозний контраргумент проти демонізації України Кремлем.

– На Вашу думку, чи ставить зрив виборів на Сході України під сумнів легітимність волевиявлення?
Росії дуже важко буде тепер заявляти, що все це – продовження фашистського путчу

– Ці області – лише частина Сходу України. Якщо не враховувати фактично втраченого Криму, то серйозні проблеми були лише у двох регіонах. Там проживає близько 10% населення. Таким чином, для решти 90% голосування організували нормально, лише для 10% були серйозні проблеми. Але я все одно вважаю, що явка виявилася вищою, ніж на більшості виборів в Америці. І це навіть, враховуючи втрачені або проблемні регіони.

За європейськими стандартами, це була разюча явка. Росії дуже важко буде тепер заявляти, що все це – продовження фашистського путчу. Вибори президента – це один із необхідних, проте зовсім не єдиний чинник для України, що допоможе їй «знову стати на ноги». Ситуація в економіці абсолютно жахлива. Потрібно вирішити найважливіші конституційні питання, обрати Верховну Раду. І після цього слід спробувати сформувати ефективний уряд. Тож зроблено лише перший крок, не більш.

– Але чи можна стверджувати, що Україна серйозно просунулася вперед?
Більшість українців не хочуть поділу своєї країни. І це зовсім не залежить від того, яку мову вони вважають рідною
Одна справа – послати маленьких зелених чоловічків і влаштувати хаос. Інша справа – домогтися від людей підтримки ідеї сепаратизму

– Я вважаю, країна трохи просунулася вперед. Вдалося змінити дискурс. Два місяці тому зусилля йшли на те, щоб протистояти втручанню Кремля і створенню «Новоросії», яка простягнулася від Криму до Одеси. Зараз очевидно, що більшості українців не подобалося, як керували їхньою країною. Більшість українців, не хочуть жити в складі Росії, не хочуть поділу своєї країни. І це зовсім не залежить від того, яку мову вони вважають рідною.

Зазнала поразки ідея, що Україна – приречена країна через свої мовні проблеми. Часто зовнішній світ плутається в ситуації, яка була очевидна для українців завжди. Справа в тому, що двомовність тут природна, а люди говорять із задоволенням і російською, і українською. Мовний вибір є не більш ніж віддзеркаленням ситуації в тій чи іншій родині.

Перебіг подій дещо змінився. Не думаю, що Путін серйозно постраждав від санкцій. Але я думаю, що ідея «Новоросії» виявилася менш привабливою, аніж він очікував. Одна справа – послати маленьких зелених чоловічків і влаштувати хаос. Інша справа – домогтися від людей підтримки ідеї сепаратизму.

– Росія в останні тижні дещо пом’якшила свою позицію. Як Ви вважаєте, це тактичний відступ?
Як це часто вже бувало з Україною, все пішло не зовсім так, як хотів Путін

– Як це часто вже бувало з Україною, все пішло не зовсім так, як хотів Путін. Він робить помилки уже не вперше. Путін робив велику ставку на Януковича, але це не спрацювало. Він не зрозумів Майдан, думав, що це просто бунт, не усвідомив, що ця революція була істинним виразом політичної позиції країни.

По-моєму, Путін досі намагається перетворити Україну в напіврозвалену державу. І він може цього досягти. Він завдав величезної шкоди українській економіці. А ще у нього в запасі «газова карта». Президент Росії роздмухав до пожежі вогонь етнічних і мовних суперечностей у східних регіонах, де загинули люди, а сім’ї залишились знедоленими. Безумовно, у дечому це тактичний відступ. Але він домігся багато з того, що хотів через своє вмінням провокувати хаос. Україна в жахливому становищі, а політика Заходу – досить беззуба.

– Якими можуть бути подальші дії Путіна?

– Я вважаю, в першу чергу він буде розігрувати «газову карту». Може сказати, що Україна повинна платити за газ повну ціну, погрожуватиме припинити постачання газу в разі відмови. Тоді Україна повинна буде або перекрити поставки до Європи, або пережити ще один найсильніший удар по своїй і без того хиткій економіці. Тож, мій прогноз, саме такими будуть наступні кроки Путіна.

Сепаратисти в Луганську і Донецьку, так звана «Новоросія» залишаться проблемою. Російська пропагандистська машина, як і раніше, дуже ефективна і, всупереч логіці і фактам, вона продовжить перекручувати суть подій. Для України залишиться великою дилемою: використовувати силу, щоб повернути контроль на суверенною територією, чи дозволити цим бойовикам і бандитам створювати свої квазі-республіки. Ми поки тільки на початку шляху, тож у Кремля залишається багато можливостей, аби шкодити і втручатися.

– Як розгортатимуться події далі?
Одна з головних рис Путіна – постійна дестабілізація ситуації. Слова йдуть у супереч реальним діям

– Потрібно уважно стежити за тим, що відбуватиметься всередині Росії, як вона поводиться. Чи продовжить Путін підтримувати хвилю націоналізму в країні? Чи почнуть росіяни сумніватися в офіційній позиції Кремля? Чи спробує Путін скоїти те саме стосовно іншої країни? Я не здивуюся, якщо він дозволить Україні на деякий час самій мучитись зі своїми проблемами, а сам зосередиться на таких країнах, як Молдова, Казахстан або Білорусь. Одна з головних рис Путіна – постійна дестабілізація ситуації. Слова йдуть у супереч реальним діям. Він робить те, що від нього не чекають. Ми намагаємося намалювати раціональну картину, яка відповідає нашим уявленням про світ. Але у Путіна зовсім інші уявлення про нього. Йому дуже подобається дратувати нас. Тож має статися щось таке, чого ми ніяк не очікуємо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG