Доступність посилання

ТОП новини

«Місця» в НХМУ: українське сучасне мистецтво до і після Майдану


Київ – У Київському національному художньому музеї відкрили виставку «Місця», учасниками якої стали лауреати премії Каземира Малевича різних років: українські художники Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе та Стас Волязловський. Проект вперше представили у польському Білостоку, в Україні його планували показати у лютому. Однак через протистояння в Києві експозицію відкрили лише зараз – із деякими змінами.

За кілька тижнів до Майдану в Pinchuk Art Centre відкрили соціально-критичну виставку молодих митців. Вона торкалася проблем, які дуже чітко проявилися у наступні кілька місяців: наприклад, насильство з боку правоохоронців в інсталяціях Миколи Рідного або відмежованість Донбасу, яку зобразив Роман Мінін. Жанна Кадирова, чия робота була присвячена радянським пережиткам, пригадує: протистояння, що почалося згодом, видалось їй сильнішим за будь-яке мистецтво.
Робота Жанни Кадирової
Робота Жанни Кадирової
Якби ми зробили «Місця» в Україні взимку, вона б виглядала зовсім інакше
Жанна Кадирова

«Якби ми зробили «Місця» в Україні взимку, вона б виглядала зовсім інакше, – розповідає Жанна Кадирова. – Мені хотілося зробити акцент на тому, що ця виставка проходить в музеї, я думала задіяти елементи традиційної картини чи скульптури у своїх інсталяціях».
Робота Жанни Кадирової
Робота Жанни Кадирової
​Однак проігнорувати революційні події не можна було. Тож художниця дещо змінила свої роботи, присвятивши їх інформаційній війні. Це кілька скульптурних інсталяцій, найбільш промовиста з яких – телевізор, з екрану якого виходить бетонний промінь світла. «Всі знають, як медіа маніпулюють людьми, але до цього часу ми не могли уявити, що це можна робити у такому масштабі», – пояснює Жанна Кадирова.

До речі, після революції в Pinchuk Art Centre з’явилася нова робота художниці. В рамках виставки «Страх і надія» Кадирова представила портрет України після зими. Її робота – це карта країни, вирізана з обгорілої стіни, з відділеним Кримом.

«Я боявся, що не знайду у Білостоку такого кітчу»

Я боявся, що не знайду у Білостоку такого кітчу, однак натрапив на китайську крамницю, де продавали ці речі. У Києві ж ними усе завалено
Стас Волязловський
Частина «Місць», яку створив Стас Волязловський, фактично не змінилася. Робота херсонського художника, що працює, як він сам каже, у стилі «шансон-арту», називається «Затишок» і присвячена «людям з певним менталітетом». Це інсталяція, що імітує декор вітальні пересічного українського міщанина: дешеві килими, потворні скульптури і штучні квіти. Тобто, демонстрація несмаку, що мав би бути розкішшю, каже Стас Волязловський. «Я боявся, що не знайду у Білостоку такого кітчу, однак натрапив на китайську крамницю, де продавали ці речі. У Києві ж ними усе завалено», – розповідає він.
Інсталяція Стаса Волязловського
Інсталяція Стаса Волязловського
Однак головна частина інсталяції Волязловського – це телевізори посеред «віталень», що транслюють відео, відзняті художником у Херсонському художньому музеї. Музей, в колекції якого – роботи Врубеля і Айвазовського, щоб заробити грошей, в демонструє одному з залів живих тварин. «У місті висять реклами цих «виставок»,завдяки яким багато херсонців дізналося, що в їхньому місті є музей, – каже він. – Це теж кітч, тільки іншого напрямку».

Утім, кураторка виставки Моніка Шевчик не погоджується, що робота Волязловського лишилась незмінною. Виставлена поверхом вище від славнозвісного «Кодексу Межигір’я» в Національному художньому музеї, вона набула нового значення. Стало очевидним, що кітч, який висміює Волязловский, є не просто ознакою несмаку, а симптомом набагато серйозніших суспільних хвороб.

Провокація належить художникам – Кахідзе

Роботи Алевтини Кахідзе у «Місцях» – результат експерименту: вона фантазувала, ким могла б бути, якщо не митцем. Майдан в оновленій версії виставки з’являється у кількох графічних роботах художниці. Алевтина Кахідзе вважає, що після революції в українському мистецтві слід очікувати сплеску нових ідей.
Фрагмент роботи Алевтини Кахідзе
Фрагмент роботи Алевтини Кахідзе
​«Адже Майдан мав дуже багато художніх практик і провокацій.
Майдан мав дуже багато художніх практик і провокацій
Алевтина Кахідзе

Наприклад, коли жінки стояли із дзеркалами навпроти силовиків. Зараз усі уникають цього слова – «провокація», але ж насправді воно належить художникам», – каже вона.

Разом з тим в Україні дійсність та мистецтво були сильно пов’язані ще до революції, стверджує кураторка Моніка Шевчик. «Під час виставки у Білостоку у резиденції там перебували художники з Грузії та Білорусі, – пригадує вона. Після вернісажу була дискусія про українську ситуацію. І митці з цих двох країн були дуже здивовані, що в Україні мистецтво має таке значення. А за місяць після того почався Майдан», – пригадує вона.

Виставка «Місця» в Національному художньому музеї триватиме до 22 червня.
  • Зображення 16x9

    Євгенія Олійник

    Кореспондент і карикатурист, працюю на Радіо Свобода з серпня 2011 року. Водночас здобуваю освіту в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG