Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:37

Проектувати новий Майдан мають міжнародні фахівці – архітектори


Київ – Уже понад місяць у київському Будинку архітектора щовівторка збираються художники, історики, меценати, сотники і просто небайдужі люди, щоб вирішити, яким має бути новий Майдан і, зокрема, меморіал Небесної сотні. Поки що активісти розробляють програму конкурсу проектів, а подати ідею може будь-хто – навіть непрофесіонали. Деякі фахівці, утім, критикують таку позицію і стверджують: поспішати з реконструкцією площі не варто.

Ідея конкурсу на найкращий проект меморіалу Небесної сотні виникла одразу після кривавих подій у кінці лютого – одночасно в Департаменті містобудування та в Спілці архітекторів. А на початку квітня Міністерство культури та КМДА оголосили початок публічних обговорень програми та умов конкурсу.
Єдиний демократичний спосіб встановити у місті який-небудь архітектурний об’єкт – це відкритий конкурс

«Дуже багато людей звернулися зі своїми пропозиціями, – пояснює архітектор Департаменту Анна Бондар. – А єдиний демократичний спосіб встановити у місті який-небудь архітектурний об’єкт – це відкритий конкурс». До речі, у столиці такий прецедент відбувається чи не вперше.

Деталі програми, склад громадської ради та журі ще узгоджуються, але реєстрація для участі в конкурсі вже почалася. До кінця 2014 року планується обнародування проектів, а переможця визначать вже у лютому 2015-го. Крім того, активісти хочуть реконструювати Майдан і створити Музей революції гідності. Причому зустрічі в Будинку архітектора – це лише одна з численних громадських ініціатив, які варто було б об’єднати, каже Анна Бондар.

Є ризик знову стати заручниками некомпетентності – куратор

У конкурсі, ініційованому КМДА та Департаментом містобудування, взяти участь може будь-хто. Утім, це не зовсім та ситуація, коли ініціативи мають іти від громадськості, вважає засновник фестивалю сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project Володимир Кадигроб.
Має бути державний орган, що організовує роботу, залучає професіоналів. Потім відбираються ідеї, які можна реалізувати, і їх обговорює громадськість. Інакше ми знову стаємо заручниками некомпетентності


«Має бути державний орган, що організовує роботу, залучає професіоналів. Потім відбираються ідеї, які можна реалізувати, і їх обговорює громадськість. Інакше ми знову стаємо заручниками некомпетентності», – переконаний він.

Поспішати із реконструкцією Майдану та встановленням пам’ятника Небесній сотні також не варто, зауважує Кадигроб. Зимові події потрібно переосмислити, а планування нового Майдану вимагає часу для численних досліджень. Куратор наводить приклад меморіалу загиблим 11 вересня в Нью-Йорку: там пам’ятник з’явився лише за 10 років після трагедії.

Окрім того, Володимир Кадигроб стверджує: участь у створенні проекту реконструкції Майдану мають брати також міжнародні експерти – в Україні людей, які фахово працюють з публічним простором, поки що бракує. Тієї ж думки, утім, дотримуються і організатори конкурсу: кажуть, що розглядають можливість перетворення його зі всеукраїнського на міжнародний.

У Києві історія досі живе – архітектор

Серед учасників публічних обговорень тривають дискусії стосовно принципів, за якими варто заново облаштовувати Майдан. Фахівці кажуть: потрібно орієнтуватися насамперед на контекст місця, який сильно змінився за останні півроку. У радянські часи Майдан був місцем демонстрації політичної ідеології. За незалежності люди почали збиратися на площі, щоб висловити свою думку – і її перебудували таким чином, щоб робити це було максимально незручно, розповідає Володимир Кадигроб. Тепер потрібно відтворити це місце з урахуванням потреб усіх груп користувачів: зробити його пішохідним та доступним.

Якщо ми перекриємо частину вулиць, обіграємо шини і барикади якимось художнім рішенням, то атмосфера буде говорити сама за себе. Там має бути вдосталь інформації про те, що сталося
Що ж до меморіалу Небесній сотні, то Володимир Кадигроб вважає: «іноді сам простір набагато краще передає свою історію, ніж окремий монумент. Це робота з місцем, а не з композицією, – каже він. – якщо ми перекриємо частину вулиць, обіграємо шини і барикади якимось художнім рішенням, то атмосфера буде говорити сама за себе. Там має бути вдосталь інформації про те, що сталося, однак зроблено усе має бути якомога мінімалістично».

Так само вважає голландський історик та архітектор Оле Боуман, який нещодавно приїхав до Києва. Він каже: найцінніше на Майдані – це змішання різних соціальних шарів міського життя. В Амстердамі, скажімо, історія неначе завмерла, розповідає Боуман. У Києві ж вона досі живе.

Якщо витрачати гроші на площу, то в жодному разі не можна реконструйовувати її лише з однією метою: наприклад, перетворювати на місце для туристів. Різноманіття Майдану потрібно берегти
«Вібрації цього місця потрібно використати. Якщо витрачати гроші на площу, то в жодному разі не можна реконструйовувати її лише з однією метою: наприклад, перетворювати на місце для туристів. Різноманіття Майдану потрібно берегти», – зауважує архітектор.

Чи зможе громадськість проконтролювати втілення цих ініціатив?

Якими б не були ідеї меморіалу, музею та реконструкції, вони мають обговорюватися у комплексі, вважає культуролог та урбаніст Ігор Тищенко. А також потрібно пам’ятати: таким, як раніше, Майдан бути вже не повинен.

Тим часом більшість ініціатив, пов’язаних зі змінами цього простору, – громадські. Саме це становить загрозу їхньому втіленню. Адже згідно з нинішнім законодавством щодо місцевого самоврядування містяни не мають ефективного механізму контролю над владою, коли йдеться про зміни у місті, зауважує Ігор Тищенко.

«На хвилі Євромайдану громадяни можуть впливати на міську владу, але у такий спосіб, що не описаний у законі. Наприклад, Віталій Кличко заявив, що Майдан має бути розчищений і тут же зустрів опозицію в особі активістів», – каже він.

До того ж, багато фахівців, що беруть участь в обговоренні умов конкурсу, погано знаються на законодавчих нормах, зауважує культуролог. Утім, принаймні фінансування реалізації конкурсних проектів не залежатиме від влади – організатори планують шукати меценатів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG